Менґлі I Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менґлі I Ґірей
Менґлі I Ґерай (посередині) зі своїм старшим сином Мехмедом (ліворуч) перед султаном Баязидом II (праворуч).
Народилася1445
Померла1515
Бахчисарай, Крим
РідҐераї
БатькоХаджі І Ґерай
ДружинаНур Султан
ДітиАйше Хафса Султан, Ханзаде Мехмед, Ханзаде Саадет, Ханзаде Сахіб, Ханзаде Мубарек.
ПідданствоОсманська імперія
Походженнякримський татарин
Конфесіясунізм
Кримський хан
1467
ПопередникНур Девлет Ґерай
НаступникНур Девлет Ґерай
14691475
ПопередникНур Девлет Ґерай
НаступникНур Девлет Ґерай
14781515
ПопередникНур Девлет Ґерай
НаступникМехмед І Ґерай

Менґлі́ I, також Менґлі Ґірей[1] (крим. I Meñli Geray, ۱منكلى كراى; нар. 1445 — 1515) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1466, 14691475, 14781515) з династії Ґераїв. Син Хаджи I Ґерая, засновника Кримського ханства. 1478 року прийняв протекторат Османської імперії, під яким ханство перебувало до кінця XVIII століття.

Біографія

Кривава боротьба Менґлі з братом Нур-Девлетом за трон почалась зразу після смерті батька у серпні 1466. 16 серпня 1467, захопивши столицю Кирк-Ор, видав ярлик як самостійний правитель ханату.[2]

1469 року «царик Маняк»[3][4] напав на Поділля, також Волинь, Київщину. Менґлі I Ґерай попередив короля про небезпеку, що дозволило зібрати військо та не допустити розорення Галичини та Західної Волині.[4]

У 1473 році вислав до Москви свого чиновника Азі-Бабу для укладання угоди з Іваном ІІІ. Коли повертався назад, разом з ним до Криму вирушив як посол боярин Н. Беклемішев, який мав чітку вказівку Івана ІІІ укласти угоду, в якій, зокрема, була умова: «Великий Князь зобов'язаний слати до мене, Царя, поминки…, або дари щорічні».[5]

За правління Менґлі I відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди. У 1475 році внаслідок вторгнення у Крим османського війська на чолі з великим візирем Гадик Ахметом-пашею, був змушений визнати себе васалом Османської імперії. Невдовзі повалений братом Нур-Девлетом. 1478 року, поваливши останнього, відновився на троні.

За Менґлі I Ґерая Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства Литовського, Московії та Молдови.

1480 року його сили як союзника Московського князівства вторгаються в Поділля, Казимир не має можливості йти з Ахметом (Стояння на Угрі (1480)).

Улітку 1482 Менґлі здійснив похід в Україну за намовлянням московського князя Івана ІІІ. 1 вересня він захопив Київ, спалив собори і церкви, взяв до полону багато людей. В подарунок Москві хан вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков.

1491 року на нетривалий час ставправителем Великої Орди. У 1492—1497 роках, уклавши союз з московським князем, здійснив ряд спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. 1493 року Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. В 1497 році загони Менґлі I Герая були розбиті князем Костянтином Острозьким під Очаковом, а 1505 — Михайлом Глинським під Клецьком.

Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата і його синів, яка завершилася перемогою Менґлі I (весною 1502 року раптовим нападом розігнав, винищив або взяв у полон виснажені голодом юрби, які ще скитались з Шиг-Ахметом; після цього сповістив свого союзника — московського князя Івана ІІІ: «ти, брате любий,… тішся і радій»).

Батько Менґлі Хаджі I Ґерай переніс столицю ханства зі Солхата (нині Старий Крим) до розташованої у скелях фортеці Кирк-Ор (сучасний Чуфут-Кале). Менґлі ж у свою чергу побудував нову ханську резиденцію у містечку Салачик в долині біля Кирк-Єру (сьогодні це околиця Бахчисараю). За правління Менґлі I було встановлено титул калги — першого спадкоємця престолу, якого призначав хан.

Збудував у Салачику (нині околиця Бахчисараю) палацовий комплекс Девлет-Сарай (не зберігся). Поруч з палацом збудував Зинджирли-медресе (1500) і дюрбе Хаджі Ґерая, де після смерті поховано і самого Менґлі.

Сім'я

Діти:

Пам'ять

У Сімферополі є вулиця Менглі Герая

Примітки

  1. Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 40—66.
  2. Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 41.
  3. на думку В. Гулевича, кримський бей Мамак з роду Ширин
  4. а б Гулевич В. Казимир Яґайлович і Менґлі Ґірей… — С. 43.
  5. В. Білінський посилається на працю Карамзіна «Історія держави Російської» (Т. VI. — С. 260.)

Джерела та література