Винокуров Олександр Миколайович (міністр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Винокуров Олександр Миколайович
Народився 28 липня 1869(1869-07-28)
Катеринослав
Помер 9 листопада 1944(1944-11-09) (75 років)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність політик
Alma mater МДУ і Медичний факультет Московського університетуd
Членство Центральний виконавчий комітет СРСР, Всеросійський центральний виконавчий комітет і Всесоюзне товариство старих більшовиків
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія і КПРС

Олександр Миколайович Винокуров (міністр) (* 28 липня 1869, Катеринослав — † 9 листопада 1944, Москва) — радянський діяч, лікар. Один з організаторів Голодомору в Україні 1932—1933[1]. Злочинець[джерело?].

Життєпис

Походить з родини службовця. Лікар, з родини дворян. 1888 року закінчив Катеринославську гімназію. 1894 році закінчив навчання в Московському університеті, медичний факультет.

Ще з студентських років брав участь у роботі революційних гуртків, 1890 року брав участь у студентських заворушеннях, був висланий із Москви.

Початком 1892 року був організатором та учасником одного з перших гуртків марксистської інтелігенції в Москві — разом з Михайлом Мандельштамом та Сергієм Міцкевичем.

1893 року вступив до РСДРП. Того ж року стає співзасновником першої соціал-демократичної організації в Москві — разом, зокрема, з Мартином Мандельштамом-Лядовим. Писав революційні прокламації.

Після викриття організації у 1895—1902 роках перебував в ув'язненні та на засланні в Сибірі — Ілімськ, Іркутська губернія.

По поверненні із заслання перебував під наглядом поліції в Кременчуці Полтавської губернії і містечку Кормі Рогачовського повіту Могильовської губернії.

З 1905 року жив у Катеринославі, брав участь у революційній соціал-демократичній роботі.

1908 року переїздить до Петербурга, працював у редакційній колегії журналу «Вопросы страхования», співробітничав у газеті «Правда», дописував щодо питань страхування, охорони праці та санітарного стану промислових підприємств.

Восени 1916 року за доносом заарештований, звільнений на початку 1917.

З 1917 року — депутат, починаючи жовтнем 1917 — голова Петроградської міської думи.

Після Жовтневого перевороту — член колегії Народного комісаріату праці РСФРР по відділу страхування, також голова Ради лікарських колегій.

Протягом 1918—1921 років — народний комісар соціального забезпечення РСФРР (з перервами).

У лютому — квітні 1919 року — народний комісар охорони здров'я УСРР.

В 1921—1924 роках — член Комісії по боротьбі з голодом.

З 1924 року був головою Верховного суду СРСР — до 1938.

1938 року звільнений з посади голови Верховного суду СРСР та призначений начальником відділу санітарної освіти Народного комісаріату охорони здоров'я СРСР.

Примітки

Джерела

Посилання