Бородянський Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Володимирович Бородянський
Володимир Володимирович Бородянський
Володимир Володимирович Бородянський
Міністр культури України Володимир Бородянський на Форумі Єдності у Маріуполі, 30 жовтня 2019.
16-й Міністр культури, молоді та спорту України
29 серпня 2019 — 4 березня 2020
Прем'єр-міністрОлексій Гончарук
ПопередникЄвген Нищук
НаступникОлександр Ткаченко
(як міністр культури)
Вадим Гутцайт
(як міністр молоді та спорту)
Народився15 січня 1974(1974-01-15) (50 років)
Новий Розділ, Львівська область
Відомий якмедіамагнат, політик
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
НагородиТелетріумф
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бородянський.

Володи́мир Володими́рович Бородя́нський (нар. 15 січня 1974, Новий Розділ, Львівська область) — український медіа-менеджер, політичний та громадський діяч, міністр культури, молоді та спорту України (2019—2020), голова правління СТБ (2004—2018), директор StarLightMedia (2012—2018), голова ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».[1][2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Володимир Бородянський народився 15 січня 1974 року у місті Новий Розділ, Львівської області. Батько — Володимир Юхимович Бородянський, працював заступником генерального директора Новороздільського ВО «Сірка». Володимир Бородянський закінчив Новороздільську СШ № 2.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1991 році, після закінчення школи, навчався на економічному факультеті Львівського сільськогосподарського інституту в Дублянах Львівської області. Згодом перевівся у Київський національний економічний університет на фінансово-економічний факультет за фахом «Фінанси та кредит»[3]. У 1997 році закінчив Київський національний економічний університету.

Кар'єра медіа-менеджера

[ред. | ред. код]

З 1998 року — комерційний директор газети «Московський комсомолець» в Україні.

У 2000 році призначений керівником відділу з управління медіа-активами «Альфа-банку», зокрема відповідав за реалізацію бізнес-проєктів: «Новий канал», «Наше радіо», «Московський комсомолець в Україні».

2004 року став головою правління телеканалу СТБ.

З 2012 до кінця 2018 року — керівник медіагрупи StarLightMedia.[4]

29 липня 2019 року Президент Зеленський призначив Володимира Бородянського позаштатним радником з гуманітарних питань.[5]

З 29 серпня 2019 по 4 березня 2020 — міністр культури, молоді та спорту України.[6]

У 2021 році — Володимир Бородянський став членом Наглядової ради медіахолдингу «Медіа Група Україна». В його обов'язки буде входити розробка змін, які збільшать частку художнього й нехудожнього розважального контенту та забезпечать його економічну ефективність.[7]

Керівник СТБ

[ред. | ред. код]

За головування Бородянського, СТБ укріпив свої позиції на телебаченні. СТБ змінив вектор з інформаційного телеканалу на пізнавально-розважальний.[8]

У 2005 році телеканал одержав звання «Прорив року» як «телеканал з найдинамічнішим розвитком» в Україні за результатами Всеукраїнського конкурсу засобів масової інформації «Золоте перо».

У 2006 році нагородою «Золоте Перо» був нагороджений колектив програми «Вікна-Новини», а у 2007 році програма отримала титул «Фаворит телепреси». У 2008 році цей титул відійшов до програми «За Вікнами», а у 2009 — шоу «Україна має талант».[9][10]

У 2007, 2009, 2010 і 2011 роках «Вікна-Новини» стали переможцями премії «Телетріумф» як найкраща новинна програма на українському телебаченні.[11]

У 2008 році СТБ вперше став лідером серед українських телеканалів з комерційно привабливою аудиторією 14-49 за даними GfK.[12]

Під час роботи на телебаченні Володимир Бородянський посприяв популяризації розважальних та соціальних телевізійних проєктів на українському телебаченні. Серед них «Танцюють всі», «Україна має талант», «Х‑фактор», «Зважені та щасливі», «Я соромлюсь свого тіла», «Холостяк», «Мастер Шеф», тощо.

За ініціативи Бородянського, СТБ брав на себе всі витрати за організацію, проведення і трансляцію прямих ефірів національного відбору на Євробачення.[13]

У березні 2016 року Володимир Бородянський як керівник СТБ взяв участь в галузевому круглому столі «Підходи до формування чорних списків акторів та персон нон ґрата». Бородянський відмітив, що відсутність відкритої і зрозумілої процедури формування списків у СБУ, порушує принцип свободи вираження думки, додавши: «ми не можемо карати людину за її думки. Нам потрібно розділяти точку зору і дію конкретної людини — це основний принцип демократії».[14]

15 січня 2017 року на каналі СТБ було показано російську програму «Битви екстрасенсів», яка включала епізод з російськими військовими-окупантами, що воювали на Донбасі проти України. Телеканал негайно вибачився і назвав «неприпустимим з моральної точки зору показ цієї програми», також він відмовився від трансляції російської версії проєкту.[15]

31 грудня 2017 експерт програми «Все буде смачно» Алла Ковальчук[16] записала відео святкування Нового Року, в якому вона зустрічає під виступ Путіна по російському каналу, зневажаючи український Гімн.[17]

У березні 2020 року на телеканалі СТБ, відбулась прем'єра серіалу «Спіймати Кайдаша». Сценарій до серіалу написала драматургиня Наталія Ворожбит. Ідея сучасної адаптації повісті Нечуя-Левицького належить Бородянському.[18][19]

Керівник медіагрупи StarLightMedia

[ред. | ред. код]

2012—2018 роках Бородянський був керівником медіагрупи StarLightMedia. З 2012 року під його керівництвом перебували загальнонаціональні канали медіагрупи: ICTV, СТБ, Новий канал, Оце ТБ, М1, М2.

У 2013 році Бородянський запропонував інтернет-ресурсам ініціативу «Чисте небо» — легально розміщувати відеоконтент, створений медіагрупою, в спеціальному плеєрі.[20]

З 2014 року StarLightMedia під керівництвом Бородянського нарощували власне серіальне виробництво. З понад 50 найуспішніших реалізованих проєктів є: скетчком «Леся+Рома», «Козаки. Абсолютно брехлива історія», «Вар'яти», «Хто зверху?», «Ревізор», «Від пацанки до панянки», «Аферисти в сітях» тощо. Загалом продукти компанії у традиційному ефірі та на спеціалізованих майданчиках дивляться до 98 % населення України.

У 2015 році в структурі медіагрупи з'явився новий підрозділ StarLight Entertainment, який мав займатися театральними виставами, концертами, святами та іншими розважальними подіями.[21]

У 2016 році StarLightMedia побила рекорд телепереглядів. Їх частка становила 30 %, що стало найвищим показником за останні три роки. Лідерами серед телеканалів стали СТБ з програмами «Х-Фактор-7», «Мастер Шеф-6», «Зважені та щасливі-6», ICTV з проєктом «Дизель-шоу» та Новий канал з програмами «Супермодель по-українськи», «Хто зверху» та «Ревізор».[22]

У 2018 році Володимир Бородянський представив проєкт «Трансформації» оптимізації управлінських процесів у медіахолдингу. Проєкт мав на меті вдосконалити внутрішній менеджмент та за 5 років зробити медіагрупу StarLightMedia прибутковою.[23]

Вартові мрій та Зимова країна

[ред. | ред. код]

У 2015 році Бородянський ініціював в рамках розвитку StarLightMedia та його підрозділу StarLight Entertainment проведення перших в Україні 3D-шоу «Вартові мрій» та «Дім таємничих пригод»,  а також створення майданчика для дозвілля сім'ї Зимова країна у ВДНГ. Загальна кількість глядачів і відвідувачів становила мільйон осіб за перший рік роботи.[24][25][26]

#КіноКраїна

[ред. | ред. код]

У 2015 році Бородянський об'єднав найбільші українські теле- і кінохолдинги в ініціативну групу #КіноКраїна, щоб створити прибуткову та конкурентоспроможну галузь виробництва серіалів та глядацького кіно в Україні. Групі вдалося адвокувати прийняття Закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні», що вступив в силу в 2017 році.[27] Цей закон створив сприятливі економічні умови для розвитку кіновиробництва як всередині країни, так і для залучення зарубіжних інвестицій в галузь. Зокрема, він передбачив державні субсидії, повернення частини кваліфікованих витрат на кіновиробництво (рібейти), антипіратські норми, фінансування Державного фонду підтримки кінематографії України у розмірі не менше 0,2 % видатків держбюджету за попередній рік.[28]

На посаді міністра Культури, молоді та спорту України

[ред. | ред. код]

В. Бородянський був призначений міністром культури молоді і спорту 2 вересня 2019, проте через майже чотири місяці роботи визнав, що повноцінно очолюваний ним орган запрацює лише 2 січня 2020[29]

Одним із перших рішень міністра стало перепідпорядкування 5 закладів вищої освіти мистецького профілю (а саме: Київський університет культури і мистецтв було передано зі сфери управління Мінкульту до сфери управління МОНу[30], а 4 академії мистецтв, Київську, Харківську, Львівську і Закарпатську — навпаки, зі сфери управління МОНу до сфери управління Мінкульту[31]), проте несвоєчасне оформлення цього рішення призвело до кількамісячної затримки виплати зарплат[32][33] науково-педагогічним працівникам та стипендій студентам у цих закладах.

За В.Бородянського було створено двомовний (українська та російська) телеканал для окупованих території «Дім/Дом», який розпочав мовлення у березні 2020[34]. Анонс роботи каналу відбувся у лютому[35], Бородянський також заявив, що українські медіагрупи будуть безкоштовно надавати контент для телеканалу.[36].

У березні 2020 року для збільшення спортивних заходів, міністерство Бородянського знизило майже вдвічі ціну на проведення спортивних подій у київському Палаці спорту.[37]

Законопроєкти

[ред. | ред. код]

Найбільш резонансною законотворчою ініціативою очолюваного В. Бородянським міністерства стала розробка так званого закону про дезінформацію[38], який, однак, отримав критичну оцінку громадської спільноти та Моніторингової місії ООН з прав людини, як такий, що може підривати свободу ЗМІ У законопроєкті йшлося, зокрема, про покарання журналістів за фейки.[39]

Мінкульт публічно зазначав, що законопроєкт не буде вноситися до ВР без багатоетапного обговорення з медіаспільнотою.[40] Законопроєкт зазнав критики з боку ряду проросійських депутатів: Олександр Дубінський[41], Максим Бужанський[42], а також голова НСЖУ Сергій Томіленко, який пізніше відкрито став на захист каналів Медведчука, викликавши  обурення регіональних представництв[43]. Євген Федченко, співзасновник StopFake, заявив, що цілком підтримує законопроєкт та протидію дезінформації.[44]

Заяви та ініціативи

[ред. | ред. код]

Перебуваючи на посаді, Бородянський заявляв про необхідність знімати серіали українською мовою,[45] анонсував заснування фонду для розвитку інформаційного простору,[46] створення програми «мобільності» школярів, яка передбачає мандри учнів Україною коштом державного бюджету[47] та створення електронної бібліотеки.[48]

Міністр виступав проти участі в Євробаченні українських виконавців, які виступали в Росії та на тимчасово окупованих територіях,[49] а також проти в'їзду на територію України артистів, які підтримують агресію Росії.[50]

30 грудня Бородянський заявив, що протягом 2020 року всі державні цирки припинять використовувати тварин у циркових виставах, а також Кабінет міністрів розробляє стратегію щодо реабілітації тварин, які раніше брали участь у циркових виставах[51]. Проте відповідний законопроєкт у Верховну раду було подано лише через рік після завершення каденції В.Бородянського на посаді міністра[52] і станом на кінець квітня 2021 лишався нерозглянутим.

За Бородянського було започатковано онлайн-курси української та кримськотатарської мови для кримських татар (дітей і дорослих), відкрито окрему програму для кримськотатарських проєктів та ініціатив в Українському культурному фонді. Бородянський підкреслив, що кіно про Крим, його історію та сучасні виклики, пов'язані з тимчасовою окупацією півострова, будуть отримувати додаткові бали на пітчингу починаючи з 2020 року. Він зазначив, що міністерство використовує  міжнародні механізми для захисту Ханського, Лівадійського, Массандрівського і Воронцовського палаців, Херсонесу і Монастиря Сурб-Хач та буде протидіяти незаконним археологічним розкопкам і вивезенню історичних пам'яток культури на територію Росії.[53]

Зарплата

[ред. | ред. код]

У грудні 2019 міністр потрапив у фокус преси через те, що він та його заступники задекларували сукупний розмір своєї грудневої зарплати на суму понад 2 мільйони гривень[54][55][56]. Сам В. Бородянський задекларував місячний сукупний розмір зарплати в кінці року в сумі 112 тис. гривень, а середня зарплата міністра за 2019 рік склала 37,5 тисяч гривень, тоді як його заступників — 108 тис. на місяць[57].

Резонансні заяви

[ред. | ред. код]

27 вересня 2019 року, в інтерв'ю «ВВС», Бородянський зазначив, що Степан Бандера мав неоднозначність, проте "боровся за незалежність України в той спосіб, як він бачив боротьбу на відміну від Сталіна, який «просто знищував свій народ».[58]

7 лютого 2020 року Володимир Бородянський заявив, що для того, аби боротися за медалі, українські спортсмени повинні виступати за кордоном, у тому числі й у Росії:

«Якщо спортсмен не виступає за кордоном, він позбавляється балів. Це обмежує його можливості боротися за медалі. Для того щоб ефективно боротися за медалі у світі, ми маємо виступати на території держави-агресора»[59]

У жовтні 2019 року, коли учасники «Вечірнього кварталу» і хор Верьовки заспівали про підпал будинку Гонтаревої «Горіла хата палала, у Лондоні жінка плакала». Бородянський у Facebook приніс вибачення Гонтаревій.[60]. Олігарх Коломойський у свою чергу назвав Бородянського за його вибачення перед Гонтаревою «покидьком»[61].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Бородянський виступив з ідеєю створення сучасної адаптації повісті Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я, що перетворилася в серіал «Спіймати Кайдаша».[18]
  • Бородянський започаткував моду на талант-шоу в Україні. Першим таким проєктом стало шоу «Танцюють усі» (адаптація британського формату So You Think You Can Dance?) фінальний випуск якого у грудні 2008-го переглянув кожен четвертий телеглядач України. Я соромлюсь свого тіла — єдиний на пост-радянському просторі телепроєкт такого формату.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №3/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  2. ↑ Міністр Володимир Бородянський про фейки, роботу на СТБ та критику Володимира Зеленського. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  3. ↑ Вперше в історії держави міністром Уряду України став виходець з Нового Роздолу, випускник СШ № 2 Володимир Бородянський[недоступне посилання] «Вісник Розділля»
  4. ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну (список). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  5. ↑ Указ Президента України від 29 липня 2019 року № 557/2019 «Про призначення В. Бородянського Радником Президента України»
  6. ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну (список). РБК-Україна. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  7. ↑ https://detector.media/infospace/article/186284/2021-03-24-volodymyr-borodyanskyy-stav-chlenom-naglyadovoi-rady-media-grupy-ukraina/ [Архівовано 2021-03-24 у Wayback Machine.] | Володимир Бородянський став членом Наглядової ради «Медіа Групи Україна»
  8. ↑ СТБ - 20 років: історія телеканалу в датах | Телеканал СТБ (ua-UK) . 2 червня 2017. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 27 квітня 2021.
  9. ↑ У Києві нагороджено переможців конкурсу Золоте перо. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  10. ↑ Золоте перо - Переможці 2006 року. zolotepero.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 27 квітня 2021.
  11. ↑ Інформаційна програма «Вікна-Новини» на СТБ відзначає ювілей і змінює графічний дизайн. detector.media (укр.). 4 вересня 2015. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  12. ↑ СТБ занял первое место по аудитории 14-49 | Медиа на MMR. MMR (рос.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  13. ↑ UA: ПЕРШИЙ і СТБ продовжили співпрацю з проведення нацвідбору на Євробачення ще на три роки – Євробачення 2020. eurovision.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  14. ↑ Итоги круглого стола «Подход к формированию черных списков актеров и персон нон грата» - Новости - Медиа Ресурсы Менеджмент. mrm.ua. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  15. ↑ Керівник СТБ вибачився за показ «Битви екстрасенсів» із російськими військовими. detector.media. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  16. ↑ Шановні телеглядачі, колеги! [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] Сторінка Володимира Бородянського у «facebook». 3 січня 2017
  17. ↑ Новий рік з Путіним і росіянами. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
  18. ↑ а б Наталія Ворожбит: «Українського кіно цього року не буде, величезна кількість людей залишиться без роботи». LB.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  19. ↑ В Україні необхідно знімати серіали українською мовою - Бородянський. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  20. ↑ Найбільші медіагрупи України пропонують інтернет-ресурсам використовувати відеоконтент лише на легальних підставах. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  21. ↑ Медиагруппа StarLightMedia основала новое развлекательное телеком-подразделение. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  22. ↑ Група StarLightMedia побила трирічний рекорд теледивлення. sostav.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  23. ↑ Петренко, Галина (18 серпня 2018). На старт, увага, руш! StarLightMedia розпочала «Трансформацію». detector.media (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  24. ↑ Програма на завтра. magazine.nv.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  25. ↑ Обід з Костянтином Томільченком. magazine.nv.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  26. ↑ «Мене попереджали, що проект непростий»: Новий керівник ВДНГ. The Village Україна. 3 квітня 2017. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  27. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  28. ↑ Петренко, Галина (15 червня 2016). (Column) Законопроект про підтримку кіно: фінішна пряма. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  29. ↑ Володимир Бородянський назвав досягнення свого міністерства за чотири місяці - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 14 лютого 2020.
  30. ↑ Про передачу цілісного майнового комплексу державної установи «Київський національний університет культури і мистецтв» до сфери управління Міністерства освіти і науки | Кабінет Міністрів України [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 26 лютого 2020)
  31. ↑ Про передачу цілісних майнових комплексів державних установ до сфери управління Міністерства культури, молоді та спорту | Кабінет Міністрів України [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 26 лютого 2020)
  32. ↑ В Академии дизайна и искусств не выплачивают зарплату и стипендии. objectiv.tv. «Объектив». Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 14 лютого 2020.
  33. ↑ Львівська національна академія мистецтв – без фінансування: ні зарплати, ні стипендій. kulemet.com. Кулемет. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
  34. ↑ Новий телеканал для окупованих територій «Дім» невдовзі розпочне виробництво своїх новин і ток-шоу [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.], ua.interfax.com.ua (Перевірено 27 квітня 2021)
  35. ↑ Новий канал для окупованих територій вийде в ефір 1 березня - Бородянський. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  36. ↑ Медіагрупи безкоштовно надаватимуть контент каналу для окупованих територій – Бородянський. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  37. ↑ Оренду Палацу спорту для спортивних заходів знизили вдвічі — Бородянський. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  38. ↑ Мінкульт представить законопроект про дезінформацію на початку січня — Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  39. ↑ Надгробок для журналістів: як влада хоче боротися з фейками. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  40. ↑ Мінкульт оприлюднив проєкт закону про дезінформацію. detector.media (укр.). 20 січня 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  41. ↑ Дубинский заявил о профнепригодности Бородянского | Бізнес новини України | Бізнес UA. ru.businessua.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  42. ↑ Бужанський нецензурно облаяв Бородянського за драконівський законопроект про дезінформацію. ukranews_com (ua) . 21 січня 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  43. ↑ Регіональні організацій НСЖУ виступили проти підтримки Томіленком «каналів Медведчука» – заява. detector.media (укр.). 9 лютого 2021. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  44. ↑ Хасаиа, Хатиа (25 березня 2020). Основатель StopFake: с путинизмом нельзя бороться демократическими методами. СОВА (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  45. ↑ Бородянський вважає, що серіали треба знімати українською. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  46. ↑ Бородянський хоче заснувати фонд для розвитку інформпростору. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  47. ↑ В Україні хочуть запустити "шкільні мандри" за гроші держбюджету. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  48. ↑ В Україні створять електронну бібліотеку. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  49. ↑ Співаків, які виступають у Росії, не треба пускати на Євробачення — Бородянський. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  50. ↑ Артистів, які підтримують агресію РФ, не можна пускати в Україну - Бородянський. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  51. ↑ У 2020-му з державних цирків зникнуть вистави з тваринами, — Бородянський. РБК-Украина. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  52. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.], w1.c1.rada.gov.ua (Перевірено 27 квітня 2021)
  53. ↑ Україна забезпечить підтримку кримськотатарських медіа та захист пам’яток — Бородянський. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  54. ↑ «Дорогі» міністри та як Гончарук обдурив Зеленського у «зарплатному скандалі». Watchdogs. Розслідування [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] «Прямий» 6 лютого 2020
  55. ↑ Керівники Мінкульту отримали «під ялинку» сотні тисяч зарплати [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.]. «Українська правда»
  56. ↑ Після скандалу із зарплатами уряд вирішив щомісяця публікувати доходи міністрів [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]. «Українська правда»
  57. ↑ Володимир Бородянський — Міністр культури, молоді та спорту України. www.facebook.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  58. ↑ Міністр Бородянський - про Бандеру, ботоферми і гастролі українців у Росії. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  59. ↑ Бородянський пояснив, чому українські спортсмени зобов’язані виступати в Росії [Архівовано 8 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Українська правда»
  60. ↑ Квартал 95 потрапив у гучний скандал через пісню про Гонтареву (відео). РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  61. ↑ Милованов — дебіл, а Бородянський — покидьок: Коломойський облаяв міністрів через скандальну пісню про Гонтареву. https://prm.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2020.
  62. ↑ Спеціальні номінації Національної телевізійної премії «Телетріумф 2010». Премія «Телетріумф» (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  63. ↑ Спеціальні номінації Національної телевізійної премії «Телетріумф – 2011». Премія «Телетріумф» (укр.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник: Міністр культури України
29 серпня 2019 —
4 березня 2020 		Наступник:
Євген Нищук Олександр Ткаченко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бородянський_Володимир_Володимирович&oldid=38991377