Очікує на перевірку

Військово-морські сили Грузії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-морські сили Грузії
საქართველოს სამხედრო საზღვაო ძალები
sak'art'velos samkhedro-sazghvao dzalebi
Емблема військово-морських сил Грузії
На службі1991 — 2009
Країна Грузія
Вид Збройні сили
Типвійськово-морські сили
Війни/битвиПівденноосетинська війна
Війна в Абхазії (1992—1993)
Війна в Абхазії (1998)
Російсько-грузинська війна
Знаки розрізнення
Прапор
Медіафайли на Вікісховищі
Ця стаття про ВМС Грузії, що існували до 2009 року. Про сучасні морські сили Грузії див. Берегова охорона прикордонної поліції Грузії.

Військово-морські сили Грузії (груз. საქართველოს სამხედრო საზღვაო ძალები) — один з видів збройних сил Грузії, що існував з 1991 до 2009 року. Напередодні війни 2008 року ВМС Грузії налічували 19 кораблів й суден, 531 особа особового складу, 181 з яких були офіцери, 200 сержанти, 114 призовники та 36 цивільних. Проте після значних втрат, яких вони зазнали під час російсько-грузинської війни 2008 року, у 2009 році було прийняте рішення про їх об'єднання й переведення особового складу й вцілілих кораблів до складу берегової охорони й у підпорядкування Міністерству внутрішніх справ.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Незважаючи на розташування Грузії на узбережжі Чорного моря й історичний зв'язок з морською торгівлею, вона фактично ніколи не мала скільки-небудь значного флоту. Перша спроба побудови національного військового флоту припадає на недовготривалу незалежність країни, як Грузинська Демократична Республіка від 1918 до 1921 року. ВМС Грузії в той час складалися з флагмана, кількох парусних човнів і кількох буксирів реквізованих у портах під час Громадянської війни в Росії. Радянське вторгнення 1921 року та поразка Грузинської Демократичної Республіки припинили спроби відбудови державності, а Грузія була включена до складу Радянського Союзу. Станом на 1990 рік територіальні води Грузії охоронялися розташованою у Поті 184-ю бригадою берегової охорони Радянського Чорноморського флоту. Менші пункти базування розташовувалися у містах Очамчире, Батумі, Анаклія та Сухумі. Після розпаду СРСР, потійська бригада була повністю виведена з Грузії у 1992 році, залишивши тільки 6 суден. Однак, російські прикордонні війська продовжували патрулювати грузинську берегову лінію до 1998 року.

Після відновлення незалежності

[ред. | ред. код]
Грузинський патрульний катер P-107 біля Батумі у 2010 році.

У лютому 1990 року Кабінет міністрів Грузії видав указ про створення спеціальної комісії з проблем будівництва збройних сил. Одна з її груп, на чолі з капітаном Олександром Джавахішвілі[en], колишнім командиром радянського атомного підводного човна, була відповідальна за побудову військово-морського флоту. Після розпаду СРСР, Грузія, яка на той час не входила до складу СНД, не була включена у процес початкових російсько-українських перемовин щодо розподілу Чорноморського флоту в січні 1992 року. Таким чином, із початком у 1992 році сепаратистської війни у Абхазії, Грузія не мала ефективних військово-морських сил та цілісної системи оборони. За час війни було здійснено тільки дві значні військово-морські операції, які включали евакуацію 173 жінок і дітей з Бічвінти (Піцунда) в серпні 1992 року і знищення табору про-абхазького чеченського польового командира Шаміля Басаєва в Гудауті у квітні 1993 року. 7 липня 1993, день, коли грузинський тральник «Гантіаді» під командою Шукрі Копаліані, патрулюючи поблизу Тамиша, здобув перемогу над декількома абхазькими човнами, відзначався як День ВМС Грузії.

Військово-морське будівництво розпочалося з оснащення риболовних суден зенітними гарматами малих калібрів й кулеметами. У 1996 році Грузія відновила свої вимоги щодо її частини колишнього Радянського Чорноморського флоту й російська відмова виділити Грузії частину колишнього ВМФ СРСР стала ще однією кісткою розбрату в Грузинсько-російських відносинах[en], які прогресивно погіршувались. На цей раз, Україна підтримала претензії Тбілісі, передавши кілька патрульних катерів ВМС Грузії й розпочавши підготовку грузинських екіпажів, проте не змогла включити в остаточну угоду щодо розподілу флоту питання передачі Грузії кораблів, які раніше базувалися у Поті. Пізніше, решту частини претензій Грузії до Росії було вирішено обміняти на часткове списання боргів за газ.

Грузія була однією з країн-засновників та основних членів Чорноморської військово-морської групи (BLACKSEAFOR).

Пізніше, в 1990-ті роки, Грузія за допомогою країн-членів НАТО, в основному Туреччини й Греції, вдалося створити невеликі військово-морські сили. Проте, протягом свого існування грузинський флот залишався, з усіх боків, найбільш незначним компонентом збройних сил без будь-якої чіткої оперативної доктрини та з нестачею ресурсів необхідних для підтримки безпеки мореплавства або проведення навчальних місій.

Після конфлікту 2008 року між Росією й Грузією, в якому Грузія втратила більшу частину своїх військово-морських сил, було прийнято рішення про об'єднання ВМС Грузії з береговою охороною. З 2009 року було утворено об'єднану Берегову охорону прикордонної поліції Грузії.

Бази

[ред. | ред. код]
  • ВМБ Поті, (головна, штаб ВМС)
  • ВМБ Батумі
  • пост берегової охорони в селищі Анаклія (Зугрідський муніципалітет) — побудований за допомогою США, містить пункт управління БОХР; РЛС виявлення морських цілей (вартість станції близько 540 тис. доларів США) й трансформаторну підстанцію[2];
  • пост берегової охорони в містечку Чакві — побудований за допомогою США, має в собі РЛС (вартість станції близько 600 тис. доларів США)[2];
  • пост берегової охорони в Гоніо — введений в експлуатацію в січні 2009 року, побудований за допомогою США, має в собі РЛС виявлення морських цілей (вартість станції близько 500 тис. доларів США)[2]

Корабельний склад (1992—2008)

[ред. | ред. код]
Клас Тип Бортовий номер Назва У складі флоту Зауваження
артилерійський катер СРСР проєкт 205П 301
(«Георгій Торелі») 		Батумі з 1998 р. Колишній «ПСКР-629», подарований Україною[3]. Довгий час перебував на ремонті у Балаклаві. Остаточно виведено зі складу флоту й продано на злам у 2006 р.
ракетний катер СРСР проєкт 206МР 302 Тбілісі з 30 червня 1996 р. Колишній катер «Конотоп» ВМС України. Подарований Грузії[3], знищений 13-14 серпня 2008 р. російськими військами у порту Поті. У 2009 році був придбаний громадянином Туреччини на ім'я Джем Аідемир[4].
ракетний катер Греція La Combattante II 303 Діоскурія з 22 квітня 2004 р. Подаровано Грецією[3]. Знищений 13-14 серпня 2008 р. російськими військами у порту Поті. У 2009 році був придбаний громадянином Туреччини на ім'я Джем Аідемир[4].
сторожовий катер СРСР проєкт 360 101 Цхалтубо з 1992 р. Знищений 13-14 серпня 2008 р. російськими військами у проту Поті. У 2009 році був придбаний громадянином Туреччини на ім'я Джем Аідемир[4].
артилерійський катер СРСР проєкт 368Т 102 Акмета з 1992 р. Роззброєний, залишений на сліпі у Поті
сторожовий катер Греція DILOS 201 Іверія з лютого 1998 р. Колишній катер P-267 «Ділос» ВМС Греції. Подаровано Грецією[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
сторожовий катер Туреччина AB-30 «Тюрк» 202 Кутаїсі з 5 грудня 1998 р. Подаровано Туреччиною[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
сторожовий катер Греція DILOS 203 Местія з вересня 1999 р. Колишній рятувальний катер P-269 «Ліндос» ВМС Греції. Подаровано Грецією[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
малий десантний корабель Болгарія проєкт 106К 001 Гурія з 6 липня 2001 р. Подаровано Болгарією[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
малий десантний корабель Болгарія проєкт 106К 002 Атія з 6 липня 2001 р. Подаровано Болгарією[3]. Був виведений екіпажем до Батумі в серпні 2008 р.
десантний катер СРСР проєкт 1176 «Акула» MDK-01 з 1992 р.
десантний катер СРСР проєкт 1176 «Акула» MDK-02 з 1992 р.
патрульний корабель СРСР сейнер 016 Гантіаді з 1992 р. Виведений зі складу ВМС Грузії й переоснащений в гідрографічне судно. Потоплений МРК «Міраж» 10 серпня 2008 року біля узбережжя Абхазії.
сторожовий катер СРСР проєкт 371У 04 Галі (2) з 1992 р. Роззброєний, залишений на сліпі у Поті, де був підірваний 13-14 серпня 2008 р. російськими військами.
малий катер СРСР проєкт 1398 «Аист» 10 немає з 1992 р. Підірваний 13-14 серпня 2008 р. російською армією на сліпі в Поті.
малий катер СРСР проєкт 1398 «Аист» 12 немає з 1992 р. Підірваний 13-14 серпня 2008 р. російською армією на сліпі в Поті.
малий катер СРСР проєкт 1398 «Аист» 14 немає з 1992 р. Підірваний 13-14 серпня 2008 р. російською армією на сліпі в Поті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Грузия признала неспособность восстановить военный флот. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 30 січня 2017.
  2. ↑ а б в Justin Matthew Ward. Corps of Engineers builds radar stations on Georgia's Black Sea Coast [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.], офіційний сайт армії США, 7 грудня 2009
  3. ↑ а б в г д е ж и О военной помощи Грузии со стороны иностранных государств // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (735), 2008 г., стр. 94-95
  4. ↑ а б в Грузия // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (747), 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військово-морські_сили_Грузії&oldid=42232867