Гай Сервілій Гемін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай Сервілій Гемін.
Гай Сервілій Гемін
лат. C. Servilius C.f.P.n. Geminus
Народився240 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер180 до н. е.[1]
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Посадаримський губернатор, давньоримський сенатор[d][2], decemvir sacris faciundisd[1], легат[1], народний трибун[1], decemvir sacris faciundisd[1], Понтифік[1], plebeian aediled[1], курульний едилd[1], начальник кінноти[1], претор[1], консул[2][1], диктатор[1], проконсул[1], decemvir agris dandis assignandisd[1], duovir aedi dedicandaed[1], Pontifex Maximus[1] і Понтифік[1]
БатькоГай Сервілій Гемін
Матиневідомо
Брати, сестриМарк Сервілій Пулекс Гемін[1][1]
ДітиCaius Servilius Geminusd[1]

Гай Сервілій Гемін (? — 180 до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки, начальник кінноти у 208 до н. е., консул 203 до н. е., диктатор 202 до н. е. великий понтифік у 183—180 до н. е.

Опис

[ред. | ред. код]

Належав до впливового роду Сервіліїв. Син Гая Сервілія Геміна, претора 218 року до н. е.

У 212 році до н. е. за наказом сенату закупив зерно в Етрурії та успішно доставив вантаж у м. Тарент, який тоді облягав Ганнібал. У 210 році був обраний до колегії понтифіків. Брав активну участь у Другій пунічній війні. У 208 році до н. е. став курульним едилом, а згодом призначений начальником кінноти при диктаторі Титові Манлії Торкваті.

У 206 році до н. е. став претором й отримав як провінцію Сицилію. Тут він боровся з карфагенськими залогами у фортецях та містечках до повного очищення від ворога. Здійснив декілька рейдів до Африки. У 203 році до н. е. став консулом разом з Гней Сервілієм Цепіоном. На цій посаді успішно воював з Магоном Баркою у північній Італії. Того ж року звільнив батька з полону бойїв, де той знаходився з 219 року до н. е.

У 202 році до н. е. отримав Етрурію у проконсульство. У цьому ж році обраний диктатором для проведення коміцій. У 201 році до н. е. став членом комісії децемвірів, яка займалася розподілом земель в Апулії та Самніумі серед римських ветеранів.

У 183 році до н. е. після смерті Публія Ліцинія Красса Діва обрано новим великим понтифіком. У 180 році до н. е. вступив у конфлікт з понтифіком Луцієм Корнелієм Долабеллою стосовно зайняття вакантної посади Rex sacrorum, внаслідок чого Долабелла відмовився від звання понтифіка й сплатив значний штраф. Втім же у цього року Гай Сервілій Гемін помер.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Friedrich Münzer: Servilius 60). / Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II A,2, Stuttgart 1923, Sp. 1792—1794. (нім.)
  • Smith, William (editor). «A Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology». A: Servilius (2) (en anglès), 1870, p. 793b (v. 3). (англ.)
225: Луцій Емілій Пап і Гай Атілій Регул - 224: Тит Манлій Торкват (2-й раз) і Квінт Фульвій Флакк (2-й раз) - 223: Гай Фламіній і Публій Фурій Філ - 222: Марк Клавдій Марцелл і Гней Корнелій Сципіон Кальв - 221: Публій Корнелій Сципіон Азіна і Марк Мінуцій Руф, суффект - Марк Емілій Лепід - 220: Марк Валерій Левін і Квінт Муцій Сцевола обидва зміщені сенатом, замість них призначені консулами-суффектами Луцій Ветурій Філон і Квінт Лутацій Катул - 219: Луцій Емілій Павло і Марк Лівій Салінатор - 218 : Публій Корнелій Сципіон і Тиберій Семпроній Лонг - 217: Гней Сервілій Гемін і Гай Фламіній (2-й раз), суффект - Марк Атілій Регул (2-й раз) - 216: Гай Теренцій Варрон і Луцій Емілій Павло (2-й раз) - 215: Луцій Постумій Альбін (3-й раз) і Тиберій Семпроній Гракх, суффекти - Марк Клавдій Марцелл (2-й раз) і Квінт Фабій Максим Веррукоз (3-й раз) - 214: Квінт Фабій Максим Веррукоз (4-й раз) і Марк Клавдій Марцелл (3-й раз) - 213: Квінт Фабій Максим і Тіберій Гракх Семпроній (2-й раз) - 212: Квінт Фульвій Флакк (3-й раз ) і Аппій Клавдій Пульхр - 211: Гней Фульвій Центумал і Публій Сульпіцій Гальба Максим - 210: Марк Клавдій Марцелл (4-й раз) і Марк Валерій Левін - 209: Квінт Фабій Максим Веррукоз (5-й раз) і Квінт Фульвій Флакк (4-й раз) - 208: Марк Клавдій Марцелл (5-й раз) і Тит Квінкцій Криспін - 207: Гай Клавдій Нерон і Марк Лівій Салінатор (2-й раз) - 206: Луцій Ветурій Філон і Квінт Цецилій Метелл - 205: Публій Корнелій Сципіон Африканський і Публій Ліциній Красс Дів - 204: Марк Корнелій Цетег і Публій Семпроній Тудітан - 203: Гней Сервілій Цепіон і Гай Сервілій Гемін - 202: Марк Сервілій Пулекс Гемін і Тиберій Клавдій Нерон - 201: Гней Корнелій Лентул і Публій Елій Пет
VIII століття до н. е.
712 рік до н. е.: Нума Марцій
VI століття до н. е.
509 до н. е.: Гай Папірій
V століття до н. е.
449 до н. е.: Квінт Фурій  · 431 до н. е.: Авл Корнелій Косс  · 420 до н. е.: Спурій Мінуцій
IV століття до н. е.
III століття до н. е.
II століття до н. е.
I століття до н. е.
99-89 до н. е.: Гней Доміцій Агенобарб  · 89-82 до н. е.: Квінт Муцій Сцевола  · 81-63 до н. е.: Квінт Цецилій Метелл Пій  · 63-44 до н. е.: Гай Юлій Цезар  · 44-13 до н. е.: Марк Емілій Лепід  · 12 до н. е.: Октавіан Август
I століття до н. е. - IV століття
з 12 до н. е. до 376 року: римські імператори
з 642 року по наш час носіями титулу є Римські папи;
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гай_Сервілій_Гемін&oldid=42360062