Гай Марк Дуілій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гай Марк Дуілій
Народився 3 століття до н. е.
Помер 3 століття до н. е.
Громадянство (підданство) Стародавній Рим
Діяльність політик, солдат і військовослужбовець
Посада консул Римської Республіки[d], давньоримський сенатор[d], Цензор і Диктатор
Рід Дуілії

Гай Марк Дуілій — визначний флотоводець часів Першої Пунічної війни. Походив із плебейського роду Дуіліїв. Відомий через удосконалення римського флоту та блискавичного ряду морських перемог над карфагенськими мореплавцями.

Внесок у хід війни[ред.ред. код]

З 260-го року, Гай Марк Дуілій був консулом разом із Корнелієм Азіною. Протягом цього часу, римляни швидко будували флот. Кораблі були подібними на карфагенські, але були оснащені ще допоміжними деталями, яка б надала перевагу римлянам при сутичці. Невеликий флот, на чолі з Корнелієм, поплив у Мессану, де їх карфагенці зловили в полон. Але Дуілій поплив туди вже з основними силами, назустріч йому вирушив Ганібал, але Дуілій хитрістю та спритністю розбив більшість його кораблів.

За іншими свідченнями, римські кораблі, на чолі з Дуілієм припливли в Мессану ще до поразки Корнелія. Карфагенські вирушили їм назустріч без ніякої координації. Тут римлянам знадобились конструкції, які придумав Дуілій — висувні мости та гаки, які використовувались при абордажі. Таким чином, римляни блискавично захопили або знищили більшість карфагенських кораблів, які брали участь у битві. 3 тисячі карфагенців загинуло, а 7 тисяч були взяті в полон. Ті, які залишилися, просто втекли, налякані такою тактикою.

Наслідки перемоги[ред.ред. код]

Ця морська перемога при Мілах (260 р.) принесла Риму велике захоплення та надію. Вони тепер були не тільки сильними на суші, але ще й на морі, бо перемогли найсильніший флот на той час. Після цієї битви, Дуллій разом зі своїми військами висадився на сушу, звільнив Еегесту, захопив Мацеллу і повернувся в Рим. В Римі його дуже поважали за його військові успіхи. Пам'ять про нього «закарбувалась» на колоні, прикрашеній корабельними носами. Сам Дуілій, на знак подяки за перемогу, збудував храм богу благих початків.

Подальше життя[ред.ред. код]

У 258 році до н. е. став цензором (разом з Луцієм Корнелієм Сціпіоном). На цій посаді освятив храм Буревіям близько Капенських воріт у Римі. У 231 році до н. е. призначається диктатором для проведення коміцій (виборів). Подальша доля не відома.

Література[ред.ред. код]

  • Штолль Г. В. История Древнего Рима в биографиях.\ — Смоленск: Русич, 2003.- 576 с.