Гай Марк Дуілій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Гай Марк Дуілій
Народився 3 століття до н. е.
Помер 3 століття до н. е.
Громадянство Стародавній Рим
Діяльність політик, солдат, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d], цензор, диктатор і консул

Гай Марк Дуілій — визначний флотоводець часів Першої Пунічної війни. Відомий через удосконалення римського флоту та блискавичного ряду морських перемог над карфагенськими мореплавцями, консул 260 року до н. е.

Біографія[ред.ред. код]

Походив з плебейського роду Дуіліїв.

Внесок у хід Першої пунічної війни[ред.ред. код]

У 260 році до н. е. його обрано консулом разом із Корнелієм Азіною. Протягом цього часу, римляни швидко побудували флот. Кораблі були подібними на карфагенські, але були оснащені ще допоміжними деталями, яка б надала перевагу римлянам при сутичці. Невеликий флот, на чолі з Корнелієм, поплив у Мессану, де їх карфагенці узяли в полон. Але Дуілій поплив туди вже з основними силами, назустріч йому вирушив Ганібал, але Дуілій хитрістю та спритністю розбив більшість його кораблів.

За іншими свідченнями, римські кораблі, на чолі з Дуілієм припливли в Мессану ще до поразки Корнелія. Карфагенські кораблі вирушили їм назустріч без будь-якої скоординованості. Тут римлянам знадобились конструкції, які придумав Дуілій — висувні мости та гаки, які використовувались при абордажі. Таким чином, римляни блискавично захопили або знищили більшість карфагенських кораблів, які брали участь у битві. 3 тисячі карфагенців загинуло, а 7 тисяч були взяті в полон. Ті, які залишилися, просто втекли, налякані такою тактикою.

Наслідки перемоги[ред.ред. код]

Ця морська перемога при Мілах принесла Риму велике захоплення та надію. Вони тепер були не тільки сильними на суші, але ще й на морі, тому що перемогли найсильніший флот на той час. Після цієї битви, Дуллій разом зі своїми військами висадився на сушу, звільнив Еегесту, захопив Мацеллу і повернувся в Рим. У Римі його дуже поважали за його військові успіхи. Пам'ять про нього «закарбувалась» на колоні, прикрашеній корабельними носами. Сам Дуілій, на знак подяки за перемогу, збудував храм богу благих початків.

Подальше життя[ред.ред. код]

У 258 році до н. е. став цензором разом з Луцієм Корнелієм Сціпіоном. На цій посаді освятив храм Буревіям близько Капенських воріт у Римі. У 231 році до н. е. його призначено диктатором для проведення коміцій (виборів). Подальша доля невідома.

Література[ред.ред. код]

  • Штолль Г. В. История Древнего Рима в биографиях.\ — Смоленск: Русич, 2003.- 576 с. (рос.)