Аппій Клавдій Цек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Аппій Клавдій Цек
лат. Appius Claudius Caecus
Народився 340 до н. е.
Помер 273 до н. е.
Громадянство Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d], цензор, диктатор, диктатор, еділ і консул
Батько Гай Клавдій Красс Інрегілленс
Діти Аппій Клавдій Русс
Публій Клавдій Пульхр
Гай Клавдій Центон
Клавдія Старша
Меморіальна дошка з написом "Appius Claudius C. F. Caecus — «Аппій Клавдій Цек, син Гая»

А́ппій Кла́вдій Цек (лат. Appius Claudius Caecus [Цек — з лат. Сліпий], 340–273 до н. е.) — римський, політичний і державний діяч Римської республіки, дворазовий консул 307 і 296 років до н. е.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду Клавдіїв, син диктатора Гая Клавдія Красса.

Один із засновників римської юриспруденції, двічі консул 307 до н. е. та 296 до н. е., цензор 312 до н. е. та у 292 та 285 роках диктатор, інтеррекс у 298 та 291 роках до н. е. Провів реформу латинської граматики. При Аппії побудовано перший акведук — Aqua Appia та перший з прокладених за планом шляхів, відомий як Аппієва дорога. За наказом Аппія було оприлюднено перелік днів, у які могли проходити судові розгляди, що започаткувало загальне судочинство в Римі. Проводив політику посилення плебсу, спираючись на нижчі верстви римського суспільства.

До періоду війни з Пірром (279 до н. е.) Аппій вже осліп. Дізнавшись, що Пірр запропонував переговори, які обговорювалися сенатом, Аппій наказав віднести себе на Форум. Сини та зяті ввели його на засідання сенату і взявши слово, він висловився так:

До цього часу, римляни, я ніяк не міг змиритися з втратою зору, але тепер, чуючи ваші поради і рішення, які перетворюють у ніщо слова римлян, я жалію, що тільки сліпий, а не глухий…

Суть пропозиції Аппія зводилася до того, аби Пірр спершу вивів війська з Італії, а тільки потім мали починатися переговори. Після цього сенат відкинув пропозицію про переговори на умовах Пірра і довів війну до перемоги римлян.

Був також автором збірки латинських прислів'їв, викладених сатурничним віршем. Деякі з них отримали відомість, зокрема, Fabrum esse suae quemque fortunae — Кожна людина — коваль своєї долі.

Родина[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]