Аппій Клавдій Цек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аппій Клавдій Цек
Appius Claudius Caecus
Народився 340 до н. е.
Помер 273 до н. е.
Діяльність політик і військовослужбовець
Посада консул Римської республіки[d], давньоримський сенатор[d], Цензор, Диктатор, Диктатор і Еділ
Батько Гай Клавдій Красс Інрегілленс
Рід Клавдії
Діти Аппій Клавдій Русс
Публій Клавдій Пульхр
Гай Клавдій Центон
Клавдія Старша
Меморіальна дошка з написом "Appius Claudius C. F. Caecus — «Аппій Клавдій Цек, син Гая»

А́ппій Кла́вдій Цек (лат. Appius Claudius Caecus [Цек — з лат. Сліпий], 340–273 до н. е.) — римський, політичний і державний діяч Римської республіки, дворазовий консул 307 і 296 років до н. е.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду Клавдіїв, син диктатора Гая Клавдія Красса.

Один із засновників римської юриспруденції, двічі консул 307 до н. е. та 296 до н. е., цензор 312 до н. е. та у 292 та 285 роках диктатор, інтеррекс у 298 та 291 роках до н. е. Провів реформу латинської граматики. При Аппії побудовано перший акведук — Aqua Appia та перший з прокладених за планом шляхів, відомий як Аппієва дорога. За наказом Аппія було оприлюднено перелік днів, у які могли проходити судові розгляди, що започаткувало загальне судочинство в Римі. Проводив політику посилення плебсу, спираючись на нижчі верстви римського суспільства.

До періоду війни з Пірром (279 до н. е.) Аппій вже осліп. Дізнавшись, що Пірр запропонував переговори, які обговорювалися сенатом, Аппій наказав віднести себе на Форум. Сини та зяті ввели його на засідання сенату і взявши слово, він висловився так:

До цього часу, римляни, я ніяк не міг змиритися з втратою зору, але тепер, чуючи ваші поради і рішення, які перетворюють у ніщо слова римлян, я жалію, що тільки сліпий, а не глухий…

Суть пропозиції Аппія зводилася до того, аби Пірр спершу вивів війська з Італії, а тільки потім мали починатися переговори. Після цього сенат відкинув пропозицію про переговори на умовах Пірра і довів війну до перемоги римлян.

Був також автором збірки латинських прислів'їв, викладених сатурничним віршем. Деякі з них отримали відомість, зокрема, Fabrum esse suae quemque fortunae — Кожна людина — коваль своєї долі.

Родина[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]