Перейти до вмісту

Гай Аврелій Котта (консул 252 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гай Аврелій Котта
лат. C. Aurelius L.f.C.n. Cotta Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніGaius Aurelius Cotta
Народивсяневідомо
Стародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Померпісля 221 до н. е.
Апулія
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, державний діяч, полководець Першої Пунічної війни
Знання мовлатина Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаконсул (252 та 248 до н. е.),
цензор (241 до н. е.),
начальник кінноти (231 до н. е.)
РідАврелії
БатькоЛуцій Аврелій Котта
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіPublius Aurelius Pecuniolad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородитріумф

Гай Авре́лій Ко́тта (лат. Gaius Aurelius Cotta; ? — після 231 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 252 і 248 років до н. е., полководець Першої Пунічної війни, удостоєний тріумфу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Перший відомий представник роду плебейського роду Авреліїв (Homo novus). Згідно записів у Капитолийских фастах, його батька звали Луцієм, а ім'я діда — Гай.[2]

У 252 році до н. е. його було обрано консулом разом з Публієм Сервілієм Геміном. Тоді йшла Перша Пунічна війна. Гай Аврелій очолив війська, що захопили важливі Ліпарські острови. За це отримав тріумф.

У 248 році до н. е. його вдруге було обрано консулом знову з Публієм Сервілієм Геміном. Після поразки карфагенян у битві при Дрепано брав участь у перемовинах, що завершили війну з Карфагеном. Також було укладено мир із Сиракузами.

У 241 році до н. е. став цензором разом з Марком Фабієм Бутеоном. У 231 році до н. е. його було призначено начальником кінноти (лат. magister equitum) при диктаторові Гаї Дуїлії.

Подальша доля Гая Аврелія невідома.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. КАПИТОЛИЙСКИЕ ФАСТЫ. Newsarama (рос.). Процитовано 13 листопада 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Elimar Klebs: Aurelius 94). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II,2, Stuttgart 1896, Sp. 2481—2482. (нім.)