Кловський монастир
Кловський монастир | ||||
---|---|---|---|---|
Собор Кловського монастиря (реконструкція Ю. С. Асєева, І. І. Мовчана, В. О. Харламова) | ||||
50°26′30.2″ пн. ш. 30°31′51.9″ сх. д. / 50.441722° пн. ш. 30.531083° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка археології національного значення | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ | |||
Кловський (Стефанич) монастир — православний монастир давнього Києва, в урочищі Клов (від якого та однойменного струмка отримав свою назву).
Знаходився на території сучасного Кловського ліцею № 77 по вул. Шовковичній, 25.
Заснований у останній чверті XI століття (точна дата невідома) колишнім ігуменом Печерського монастиря Стефаном внаслідок конфлікту останнього з печерською братією.
1108 року було завершено спорудження «верху» церкви.[1]
За деякими даними, тут був похований князь Давид Ігорович[1]
Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2009) |
- Стефан
- Климент (1091)
- Петро (1115)
У 1096 році під час нападу на Київ монастир зруйновано військом половецького хана Боняка. Остаточно знищений під час татаро-монгольської навали у 1240 році і більше не відновлювався. Протягом наступних століть руїни поступово розібрано на будматеріали. На думку деяких дослідників, вагомим аргументом проти відновлення Кловського монастиря була його конкуренція із Печерським у домонгольську епоху.
Рештки святині досліджено київською археологічною експедицією у 1974—1975 роках. Вдалося визначити контури плану собору, який багато в чому нагадував план Десятинної церкви, на думку Ю. С. Асєєва[2], — вона для будівничих Кловського собору правила за зразок. Дослідили також залишки численних приміщень, що оточували собор.
Фундаменти монастирської соборної церкви Пресвятої Богородиці Влахернської постановою Кабінету Міністрів України №928 від 3 вересня 2009 року визнані пам'яткою археології національного значення (охоронний номер 260056-Н). Охоронну зону встановлено у межах вулиць Пилипа Орлика, Академіка Богомольця, Шовковичної[3].
- ↑ а б Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 14
- ↑ Є. С. Асєєв, Нариси з історії українського мистецтва. Джерела. Мистецтво Київської Русі. К., Мистецтво, 1980, ст. 108
- ↑ Розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002. Архів оригіналу за 06.10.2008. Процитовано 08.08.2009.
- О. П. Толочко. Кловський монастир [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 354. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |