Марі Ндіай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марі Ндіай
Marie NDiaye
Марі Ндіай, 2013
Народилася4 червня 1967(1967-06-04) (57 років)
Пітів'є[1]
ГромадянствоФранція Франція
Діяльністьпрозаїк, драматург, сценарист
Alma materЛіцей Ланакаль і collège Évariste-Galoisd
Мова творівфранцузька
Роки активностіз 1985 —
Жанрроман, новела, п'єса
Magnum opusThree Strong Womend і Rosie Carped
Брати, сестриПап Ндіайє
У шлюбі зJean-Yves Cendreyd
Нагородипремія «Феміна» (2001), Гонкурівська премія (2009)

CMNS: Марі Ндіай у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Марі Ндіа́й (фр. Marie NDiaye, 4 червня 1967, Пітів'є, деп. Луаре) — французька письменниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько — сенегалець, мати — француженка, викладач природничих наук. Марі виховувалася без батька, який після її народження повернувся в Африку. Почала писати прозу з 12 років, свій перший твір опублікувала у вісімнадцятирічному віці. Виступає як прозаїк та драматург, написала декілька книг для дітей.

Твори перекладено кількома мовами, п'єси йдуть у театрах різних країн світу. Останнім часом живе в Берліні. Одна з її останніх робіт — сценарій фільму Клер Дені «Білий матеріал» (2009). Роман «Три сильні жінки» (2009), у якому вона вперше звернулася до сенегальських реалій, отримав Гонкурівську премію, здобув величезну читацьку популярність й був виданий небаченим для серйозної літератури тиражем.

Мати трьох дітей. Старший брат — історик Пап Ндіайє (нар. 1965). Чоловік — письменник Жан-Ів Сандрі (нар. 1957).

Твори

[ред. | ред. код]

Романи та новели

[ред. | ред. код]

П'єси

[ред. | ред. код]
  • Hilda (1999)
  • Providence (2001, у співавторстві з Жаном-Івом Сандрі)
  • Papa doit manger (2003)
  • Rien d'humain (2004)
  • Les serpents (2004)
  • Toute vérité (2007, у співавторстві з Жаном-Івом Сандрі)
  • Les grandes personnes (2011)

Література

[ред. | ред. код]
  • Sarrey-Strack C. Fictions contemporaines au féminin: Marie Darrieussecq, Marie Ndiaye, Marie Nimier, Marie Redonnet. Paris: L'Harmattan, 2002
  • Roussos K. Décoloniser l'imaginaire: du réalisme magique chez Maryse Condé, Sylvie Germain et Marie Ndiaye. Paris: Harmattan, 2007
  • Rabaté D. Marie Ndiaye. Paris: Textuel; Paris: Culturesfrance, 2008
  • Asibong A., Jordan Sh. Marie NDiaye: l'étrangeté à l'oeuvre. Villeneuve d'Ascq: Université Charles-de-Gaulle, 2009

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 2001 — Премія «Феміна» за Rosie Carpe
  • 2003 — Премія Товариства драматургійних літераторів і композиторів у категорії «Новий талант театру»
  • 2009 — Ґонкурівська премія за Trois femmes puissantes
  • 2010 — Драматургійна премія Юрґена Банземера і Ути Ніссен (Німеччина)[4]
  • 2011 — Премія «Spycher Literaturpreis Leuk» (Швейцарія)
  • 2015 — Премія Неллі Закс (Німеччина)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #115522352 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  4. Сайт nachtkritik.de. Перевірено 21.10.2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]