Назва
|
Дата встановлення
|
Розташування
|
Фото
|
Короткі відомості
|
Пам'ятник Невідомому солдатові |
|
Цвинтар на Забалці |
|
|
Стела пам'яті нафтовикам, що полягли в боях |
|
Вул. Нафтовиків |
|
|
Меморіал «Слава визволителям Херсона в роки Великої Вітчизняної війни» |
|
Просп. Незалежності |
|
На постаменті розміщено світлини та прізвища тих, кому присвоєно звання Героя Радянського Союзу за звільнення Херсона. А також фото хроніки, план військової операції 13 березня 1944 року на берегах Дніпра.
|
Меморіальний комплекс загиблим викладачам та студентам |
|
Сквер Аграрного університету |
|
Напис на постаменті: «Студентам та співробітникам інституту, які загинули в боях за нашу Батьківщину. Вічна пам'ять полеглим 1941—1945 рр.»
|
Скульптура моряка |
|
Вул. Соборна |
|
Біля входу до Херсонського морехідного училище рибної промисловості розташована бронзова скульптура моряка та гармата зразка XVIII століття.
|
Меморіал Афіни Паллади |
|
Вул. Небесної сотні, 27 |
|
Розташована на території Херсонського Державного Університету, обрамлена клумбою. Тут же розташовано меморіальну дошку викладачам та студентам ВНЗ, які загинули під час Другої світової війни.
|
Серце закоханих |
|
Сквер Михайла Грушевського |
|
Одночасно було встановлено архітектурний ансамбль, який складається з «Серця закоханих» та «Лавки закоханих».
|
Казкове дерево |
|
Вул. Європейська |
|
Автор — херсонський скульптор «Гепард». Скульптура являє собою засохлий платан XVIII століття з ручною різьбою.
|
Пам'ятник робітниці нафтопереробного заводу |
|
Вул. Нафтовиків, 75 |
|
Скульптура розташована на будівлі Херсонського нафтеперегонного заводу.
|
Пам'ятник нафтовикові |
|
Вул. Нафтовиків, 75 |
|
Скульптура розташована на будівлі Херсонського нафтеперегонного заводу.
|
Скульптура «Спорт» |
|
Вул. Петра Калнишевського, 2а |
|
Розташована на вході до Вищого училища фізичної культури.
|
Меморіальний камінь у пам'ять про загиблих вчителів |
|
Парк «Херсонська фортеця» |
|
Встановлений вчителями однієї зі шкіл Таврійського мікрорайону. Напис на камені говорить: «Алея пам'яті вчителів м. Херсон, загиблих у боях Великої Вітчизняної війни».
|
Пам'ятник загиблим при форсуванні Дніпра та звільненні Херсона |
|
Антонівка |
|
Розташований на повороті до залізничного мосту. На меморіальній дошці написано: «Хто поліг у бою, славен у віках, бо загинув він, як герой! Тут 13 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту, 49-а гвардійська, 295-а стрілецька дивізії, 377-й полк, 243-й окремий батальйон зв'язку та 773-й окремий радіо-дивізіон форсували Дніпро і в результаті запеклих вуличних боїв очистили наше місто від німецько-фашистських загарбників. Вам, витязі Великої Вітчизняної війни, що повернули Херсону сонце й радість, — СЛАВА!»
|
Меморіал від мешканців селищ Антонівка та Кіндійки |
|
Кіндійка |
|
|
Статуя сфінкса[1] |
|
Житлоселище |
|
|
Статуя німфи[1] |
|
|
|
|
Стела на честь Миколи Кузнєцова |
|
Вул. Перекопська, 173а |
|
Встановлена в дворі школи № 36.
|
Пам'ятник херсонським портовикам, які загинули в Другій світовій війні |
|
|
|
|
Пам'ятник Леніну |
|
Вул. Марії Фортус |
|
Знаходиться на території Орендного рибогосподарського кооперативу «Рибалки Херсона».
|
Скульптури двох атлантів |
Приб. кін. ХІХ — поч. ХХ ст. |
Вул. Європейська, 8 |
|
Скульптури двох атлантів розташовані на стіні будинку, підтримують балкон. Автор скульптур, як і будинку, — не відомий[2].
|
Пам'ятний знак Богданові Хмельницькому |
1990-ті |
Вул. Перекопська, 13 (Площа поряд із кінотеатром «Ювілейний») |
|
Пам'ятний знак встановлений невідомо ким і коли точно, на якому значиться напис: «На цьому майдані буде споруджено пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому»[3].
|
Пам'ятник Джонові Говарду |
1820 |
Просп. Незалежності, 50 |
|
Встановлений на могилі Джона Говарда, скульптор — Василь Стасов. П'єдестал та обеліск виготовлені з інгулецького вапняка, сонячний годинник виготовлено з позолоченої міді. Напис на стелі говорить: «Говард. Помер 20 січня на 65 році життя. Alios salvos fecit. Vixit propter alios[4]».
|
Пам'ятник першим комсомольцям |
1959 |
Парк «Херсонська фортеця» |
|
Виконаний у вигляді 18-метрового обеліску на постаменті. Автори: архітектори — Л. А. Кузьменко, Ю. А. Моїсеєв, Ю. П. Тарасов, скульптор — П. І. Кравченко. 5 квітня 2021 р. з монумента була знята табличка з підписом[5].
|
Пам'ятник страченим учасникам херсонського підпілля |
1965 |
Вул. Європейська, 29 |
|
За радянською легендою на місці, де було встановлено пам'ятник, 1942 року німці стратили десятьох радянських підпільників (серед них — члени підпільної піонерської організації брати Чернявські та Запорожчуки).
|
Пам'ятний камінь на місці форсування Дніпра |
1965 |
Вул. Перекопська |
|
За деякими свідченнями на місці встановлення пам'ятного каменю радянські спецслужби після звільнення міста від німецької окупації проводили масові страти місцевого населення, яке допомагало окупантам, було запідозрене в такій допомозі або ж брало участь в українському національно-визвольному русі.
|
Погруддя Іллі Кулика |
1966 |
Парк «Херсонська фортеця» |
|
Автори: скульптор М. Б. Писанко, архітектор — Ю. А. Васильченко.
|
Пам'ятний камінь на місці загибелі 1276 радянських громадян — жертв фашизму |
1966 |
Вулиця Гімназична |
|
|
Пам'ятна стела про нагородження Херсонської області |
1967 |
Привокзальна площа |
|
Пам'ятник являє собою стелу з зображенням Ордена Леніна та меморіальну дошку з написом: «НАКАЗ Президіуму Верховної Ради СРСР про нагородження Херсонської області Української РСР Орденом ЛЕНІНА за успіхи, отримані трудящими області в господарському та культурному будівництві нагородити Херсонську область Української РСР Орденом ЛЕНІНА.» В травні 2015 зображення ордена демонтоване.[6]
|
Погруддя Дмитра Карбишева |
1968 |
Вул. Полтавська, 89 |
|
На меморіальній дошці можна прочитати: «Дмитрові Михайловичу Карбишеву від юних карбишевців школи-інтернату № 2» (погруддя було встановлено на території колишнього інтернату № 2). Автор — І. Г. Шапко.
|
Пам'ятник воїнам-визволителям |
1969 |
Парк Слави |
|
Пам'ятник становить собою танк «Т-34», встановлений на постамент. Встановлено на честь 25-річчя звільнення міста від німецької окупації. Архітектори: Ю. О. Васильченко, Ю. П. Тарасов.
|
Пам'ятник Солдати Суворова в бою |
1970 |
Вул. Європейська |
|
Барельєф херсонського скульптора Івана Білокура.
|
Пам'ятник на честь працівників ПТС, загиблих на фронтах війни |
1970 |
Район ТЕЦ |
|
|
Пам'ятник Тарасові Шевченко |
1971 |
Просп. Текстильників |
|
Автори — скульптор Іван Білокур та архітектор Ю. Тарасов.
|
Пам'ятник Першим херсонським корабелам |
1972 (за іншими даними — 1971)[7] |
Набережна по просп. Незалежності |
|
Автори: скульптори — Іван Білокур, Володимир Потребенко, В. Л. Шкуропат, архітектори — Г. П. Сікула, Ю. П. Тарасов. Встановлений на кордоні Херсонської адміралтейської верфі, з якої 16 вересня 1783 року було спущено на воду перший корабель Чорноморського флоту «Слава Єкатерини», який зображено на монументі.
|
Пам'ятник Зої Космодем'янській |
1973 |
Вул. Церковна, 19 |
|
Встановлено на території школи № 13. Автори: скульптор — Володимир Потребенко, архітектор — М. Шевчук.
|
Монумент «Гармата-ветеран» на честь воїнів-визволителів міста |
1975 |
Площа 13 Березня |
|
Встановлений на честь 30-річчя перемоги в Другій світовій війні та 31-річчя визволення Херсона від німецької окупації. Являє собою 122-міліметрову гаубицю № 16647, встановлену на постамент.
|
Меморіальний камінь у пам'ять про загиблих у Другій світовій війні |
1975 |
|
|
Встановлений на честь 30-річчя перемоги в Другій світовій війні вчителями школи № 55 в Шуменському мікрорайоні.
|
Меморіальний комплекс загиблим землякам |
1977 |
Острів, вул. Дорофеєва |
|
Автори — архітектор І. М. Костюченко, скульптор В. Б. Процький (за іншими даними: скульптор — В. П. Яроцький, архітектор — М. М. Костенко). Обеліск стилізовано під вітрило, поруч зі стелою з барельєфами солдата, матроса, рибалки. На стелі зазначено: «В ім'я тих, хто живе сьогодні, заради майбутніх поколінь віддали свої життя наші воїни-земляки. ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ».
|
Пам’ятник автомобілістам і шляховикам |
2013 |
Миколаївське шосе |
|
автомобіль ЗІС-5 на постаменті, архітектор В. М. В. М. Громихін
|
Погруддя Миколи Субботи |
1978 |
Парк «Херсонська фортеця» |
|
Автори — скульптор В. Шкуропат, архітектор Ю. Тарасов
|
Пам'ятник морякам Дунайської флотилії |
1979 (за іншими даними — 1980) |
2-й Слобідський пров. (Придніпровський узвіз, 1) |
|
Становить собою броньований катер БКА № 301, піднятий 1979 року з дна Дніпра поблизу Антонівського мосту та встановлений того ж року на постамент, який нависає над Дніпром. Автори — архітектори Ю. П. Тарасов, А. С. Семенчук.
|
Пам'ятний знак «Воїнам-визволителям 295 стрілецької дивізії» |
1983 |
Вул. 295 стрілецької дивізії |
|
Автори: скульптор В. П. Яроцький, архітектор М. М. Костюченко.
|
Меморіальний комплекс Алея Слави |
1989 |
Парк Слави |
|
Встановлений на місці, де 1966 року в плавнях було знайдено тіло невідомого солдата. 13 березня 1967 року відбулося урочисте перепоховання воїна та встановлення пам'ятного знака. 9 травня 1967 року тут вперше було запалено Вічний вогонь. І вже 1989 року було повністю завершено масштабний скульптурний ансамбль «Алея Слави». Автори: архітектори В'ячеслав Громихін, С. Захаров, Ю. Платонов та скульптор Валентин Зноба.
|
Пам'ятник жертвам тоталітарного режиму |
1992 |
Вул. Тираспільська |
|
Автори — скульптор Є. В. Бондаренко, архітектор В'ячеслав Громихін.
|
Монумент на честь 50-річчя Перемоги в Другій світовій війні «Ніка» |
1995 |
Площа Перемоги |
|
Автори: скульптори Іван Білокур та Володимир Потребенко, архітектор М. Г. Костюченко. Пам'ятник виготовлено з бетону, його загальна висота — 22 метри.
|
Пам'ятник на честь воїнів-інтернаціоналістів «Скорботна мати» |
1999 |
Парк Слави |
|
Автори: скульптор Святослав Астаулов, архітектори Вячеслав Шевелюк та Володимир Чаплик. Являє собою мідну скульптуру скорботної жінки, яка тримає в руках ікону Христа Спасителя. Стоїть скульптура на постаментові, прикрашеному плиткою з червоного мармуру. Перед скульптурою знаходиться квітка тюльпану зі сталі, а також дошка з написом: «Синам Херсонщини, які загинули в Афганістані та в інших війнах за кордоном»[8].
|
Пам'ятник постраждалим у Чорнобильській катастрофі |
2001 |
Парк «Херсонська фортеця» |
|
Пам'ятник має вигляд гранітної стели на подвійному постаменті, встановлений на центральній алеї парку імені Ленінського Комсомолу. Відкрито пам'ятник було на 15-ту річницю трагічних подій 1986 року. На лицевій стороні стели символічно зображено вогонь та дзвони, а в її центрі розміщено напис: «26 квітня 1986 року постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи».
|
Композиція «Пектораль» |
2005 |
Вул. Грушевського, |
|
Розташована на невеликому майданчикові біля Центрального ринку. Центральною фігурою композиції, що складається з трьох частин, є слов'янська богиня Лада — богиня врожаю та плодючості, з якою пов'язували пробудження природи. В руках вона тримає плоди — дольку кавуна та пук пшеничних колосків. Сама богиня перебуває в оточенні казкових птахів із жіночими обличчями. Нижній ярус скульптури зображує підводний світ, який нагадує про багатство Дніпровського лиману. Автор композиції — херсонський скульптор Юрій Степанян.
|
Скульптура Божої Матері |
2009 |
Вул. Торгова |
|
Автор — Віктор Тишкевич. Скульптура є зменшеною копією львівської Божої Матері. Розташовано скульптуру на місці зруйнованої більшовиками Покровської єдиновірної церкви. У висоту сягає 2,5 метра, виконана з білого штучного каменю, дивиться на схід сонця.
|
Погруддя Всеволода Заботіна |
2009[9] |
Вул. Патона, 4 |
|
Одночасно з відкриттям пам'ятника було відкрито сквер імені Всеволода Заботіна. Автор — скульптор Віктор Тишкевич.
|
Погруддя Василя Маргелова |
2010 |
Вул. Перекопська |
|
|
Діорама «Перемога російського флоту над турками» |
5 жовтня 2011 |
Ботанічний сад при ХДУ |
|
Діорама складається з трьох частин: взяття росіянами під командуванням Олександра Суворова фортеці Ізмаїл, трьох бойових морських орденів — Суворова, Ушакова та Нахімова, а також закладання на верфі Херсона першого 60-гарматного корабля «Свята Катерина» для Чорноморського флоту. Ще однією частиною діорами є діючий храм-маяк Миколи Чудотворця в пам'ять за загиблими в Чорному морі моряками. Разом із діорамою було відкрито барельєф Григорію Потьомкіну[10].
|
Пам'ятний знак «Героям Сталінграда» |
2012[11] |
Площа Героїв |
|
|
Скульптура «Червона калина» |
2012 |
Вул. Лютеранськаа, територія каплиці Феодора Ушакова |
|
Пам'ятник присвячено міліціонерам, які загинули, виконуючи свій обов'язок. Автор скульптури — Юрій Степанян. Скульптура являє собою пам'ятник висотою 2,5 м, висечений з суцільного інкерманського каменю. На камені зображено жінку з опущеною головою, у руці вона тримає гроно калини[12].
|
Меморіальний комплекс «Воїнам-інтернаціоналістам» |
15 лютого 2013[13] |
Парк Слави |
|
Автор — В'ячеслав Громихін. Являє з себе стелу, на якій зображено скульптуру молодого солдата. Також на табличках вибито імена 67 херсонців, які загинули в Афганській кампанії. Меморіальний комплекс розташовано навпроти Пам'ятнику воїнам-визволителям (танк Т34). Виготовлено пам'ятник із натурального 7-тонного каменю, у висоту він сягає до 5 метрів[14].
|
Сон Сирени |
1 липня 2013 |
Бульвар Мирний |
|
Автор — київський скульптор Володимир Протас. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1].
|
Візник |
1 липня 2013 |
Бульвар Мирний |
|
Автор — харківський скульптор Володимир Кочмар. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1].
|
Поцілунок Кентавра |
1 липня 2013 |
Бульвар Мирний |
|
Автор — краматорський скульптор В'ячеслав Гутиря. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1].
|
Скіф |
1 липня 2013 |
Бульвар Мирний |
|
Автор — харківський скульптор Сергій Сбитнєв. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1].
|
Борисфен |
1 липня 2013 |
Бульвар Мирний |
|
Автор — дніпродзержинський скульптор Гарнік Хачатрян. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1].
|
Цариця Таврії |
1 липня 2013 |
Бульвар Мирний |
|
Автор — херсонський скульптор Юрік Степанян. Висота приблизно 2,7 м. Є частиною скульптурної композиції «Легенди Таврії»[1].
|
Пам'ятник Небесній Сотні |
2014[15] |
Площа Свободи |
|
Щогла з прапором України встановлена на честь полеглих під час Євромайдану героїв Небесної Сотні, замінила пам'ятник Леніну.
|