Облога Стародуба (1535): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
посилання, уточнення |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
}} |
}} |
||
{{Стародубська війна (1534—1537)}} |
{{Стародубська війна (1534—1537)}} |
||
'''Облога Стародуба''' (30 липня — 29 серпня 1535 р.) — епізод [[Стародубська війна (1534—1537)|Стародубської війни]] (1534—1537). 29 серпня 1535 року після місячної облоги війська Великого князівства Литовського захопила Стародуб під час війни між Московською державою та Великим князівством Литовським, раніше захопленим Москвою в 1503 році. |
'''Облога Стародуба''' (30 липня — 29 серпня 1535 р.) — епізод [[Стародубська війна (1534—1537)|Стародубської війни]] (1534—1537). 29 серпня 1535 року після місячної облоги війська Великого князівства Литовського захопила [[Стародуб]] під час війни між Московською державою та [[Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтське|Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтським]], раніше захопленим Москвою в 1503 році. |
||
== Передумови == |
== Передумови == |
||
В ході кампанії 1534 року литовці вже облягали Стародуб, однак ця спроба була безрезультатною. У відповідь московські сили взимку 1535 року здійснили кілька рейдів вглиб Литви, доходячи до Вільна і Новогрудка. Після цього Литві довелося звернутися за військовою допомогою до Польщі. У літню кампанію 1535 року польські і литовські війська на чолі з Яном Тарновським і Юрієм Радзивіллом вирішили не йти на добре укріплений Смоленськ і завдали удару на південному напрямку. Звільнивши 16 липня Гомель, вони через 15 днів підійшли до Стародуба. Одночасно союзні з Литвою кримські татари напали на Рязанську землю, відтягнувши на себе деякі сили Московської держави. |
В ході кампанії 1534 року литовці вже облягали Стародуб, однак ця спроба була безрезультатною. У відповідь московські сили взимку 1535 року здійснили кілька рейдів вглиб Литви, доходячи до Вільна і Новогрудка. Після цього Литві довелося звернутися за військовою допомогою до Польщі. У літню кампанію 1535 року польські і литовські війська на чолі з Яном Тарновським і Юрієм Радзивіллом вирішили не йти на добре укріплений [[Смоленськ]] і завдали удару на південному напрямку. Звільнивши 16 липня [[Гомель]], вони через 15 днів підійшли до Стародуба. Одночасно союзні з Литвою [[кримські татари]] напали на Рязанську землю, відтягнувши на себе деякі сили Московської держави. |
||
== Хід битви == |
== Хід битви == |
||
Облогою керував майбутній засновник міста Тернополя — [[Ян-Амор Тарновський|Ян Тарновський]]. Стародубський гарнізон під командуванням князя Федора Телепнєва-Оболенського відбив кілька нападів, перш ніж польсько-литовські війська підірвали частину стіни. Гарнізон відбив ще 2 напади, але місто було взяте. |
Облогою керував майбутній засновник міста [[Тернопіль|Тернополя]] — [[Ян-Амор Тарновський|Ян Тарновський]]. Стародубський [[гарнізон]] під командуванням князя Федора Телепнєва-Оболенського відбив кілька нападів, перш ніж польсько-литовські війська підірвали частину стіни. Гарнізон відбив ще 2 напади, але місто було взяте. |
||
== Мінування == |
== Мінування == |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
== Розправа над московитами == |
== Розправа над московитами == |
||
Після захоплення міста Тарновський наказав стратити уцілілих захисників. За деякими даними загинуло 13000 чоловік<ref name=":0">{{Cite web|title=ТОМ ШЕСТОЙ ГЛАВА ПЕРВАЯ ПРАВЛЕНИЕ ВЕЛИКОЙ КНЯГИНИ ЕЛЕНЫ|url=http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv06p1.htm|website=www.magister.msk.ru|accessdate=2020-08-29}}</ref>. Знатних московитів не вбивали, а брали в полон. Телепнєв-Оболенський і князі Сицькі також потрапили у полон. Пізніше про це масове вбивство московитів бідкався [[Іван IV Грозний]] на переговорах з литовськими послами<ref>Кром М. М. Стародубская война… С. 80.</ref>. |
Після захоплення міста Тарновський наказав стратити уцілілих захисників. За деякими даними загинуло 13000 чоловік<ref name=":0">{{Cite web|title=ТОМ ШЕСТОЙ ГЛАВА ПЕРВАЯ ПРАВЛЕНИЕ ВЕЛИКОЙ КНЯГИНИ ЕЛЕНЫ|url=http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv06p1.htm|website=www.magister.msk.ru|accessdate=2020-08-29}}</ref>. Знатних московитів не вбивали, а брали в полон. Телепнєв-Оболенський і князі Сицькі також потрапили у полон. Пізніше про це масове вбивство московитів бідкався [[Іван IV Грозний]] на переговорах з литовськими [[Посол|послами]]<ref>Кром М. М. Стародубская война… С. 80.</ref>. |
||
Російські історики називають ці події «різаниною». За словами історика Крома, жорстокість Я. Тарновського виділялася з тодішньої практики. Польські історики говорять про військову доцільність знищення московитських військових<ref name=":1">{{Cite web|title=Стародубская война: «слава» Яна Тарновского и пушки|url=https://warspot.ru/9923-starodubskaya-voyna-slava-yana-tarnovskogo-i-pushki|website=warspot.ru|accessdate=2020-08-29|language=ru}}</ref>. |
Російські історики називають ці події «різаниною». За словами історика Крома, жорстокість Я. Тарновського виділялася з тодішньої практики. Польські історики говорять про військову доцільність знищення московитських військових<ref name=":1">{{Cite web|title=Стародубская война: «слава» Яна Тарновского и пушки|url=https://warspot.ru/9923-starodubskaya-voyna-slava-yana-tarnovskogo-i-pushki|website=warspot.ru|accessdate=2020-08-29|language=ru}}</ref>. |
||
== Наслідки == |
== Наслідки == |
||
Після Стародуба військо Великого князівства Литовського захопило [[Почеп (місто)|Почеп]], спалений гарнізоном після відступу<ref name=":0"/>, і Радогощ і опанувало практично всією Сіверською землею. Однак втримати її Велике князівство Литовське не змогло. Московська держава, оговтавшись від поразок 1535 року, у квітні |
Після Стародуба військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтського захопило [[Почеп (місто)|Почеп]], спалений гарнізоном після відступу<ref name=":0"/>, і Радогощ і опанувало практично всією Сіверською землею. Однак втримати її Велике князівство Литовське не змогло. Московська держава, оговтавшись від поразок 1535 року, у квітні-червні наступного року відбудувала Стародуб<ref name=":1"/>. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 15:15, 2 лютого 2022
Облога Стародуба | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Стародубська війна (1534—1537) | |||||||
Гетьман Ян Тарновський під час облоги Стародуба 1535 року, ксилографія з хроніки цілого світу Марціна Бєльського | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Королівство Польське ВКЛ |
Московське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Юрій Радзивілл (Геркулес) Ян-Амор Тарновський |
Федір Васильович Овчина Телепнев-Оболенський | ||||||
Втрати | |||||||
~ 13 000 |
Облога Стародуба (30 липня — 29 серпня 1535 р.) — епізод Стародубської війни (1534—1537). 29 серпня 1535 року після місячної облоги війська Великого князівства Литовського захопила Стародуб під час війни між Московською державою та Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтським, раніше захопленим Москвою в 1503 році.
Передумови
В ході кампанії 1534 року литовці вже облягали Стародуб, однак ця спроба була безрезультатною. У відповідь московські сили взимку 1535 року здійснили кілька рейдів вглиб Литви, доходячи до Вільна і Новогрудка. Після цього Литві довелося звернутися за військовою допомогою до Польщі. У літню кампанію 1535 року польські і литовські війська на чолі з Яном Тарновським і Юрієм Радзивіллом вирішили не йти на добре укріплений Смоленськ і завдали удару на південному напрямку. Звільнивши 16 липня Гомель, вони через 15 днів підійшли до Стародуба. Одночасно союзні з Литвою кримські татари напали на Рязанську землю, відтягнувши на себе деякі сили Московської держави.
Хід битви
Облогою керував майбутній засновник міста Тернополя — Ян Тарновський. Стародубський гарнізон під командуванням князя Федора Телепнєва-Оболенського відбив кілька нападів, перш ніж польсько-литовські війська підірвали частину стіни. Гарнізон відбив ще 2 напади, але місто було взяте.
Мінування
Стародубська міна (в старому значенні підкопу з установленням вибухівки) вважається першим успішним досвідом мінування, здійсненим русько-польським військом. Крім впливу на дух захисників, наслідки вибуху були катастрофічними і для дерево-земляних укріплень, старомодних у порівнянні з кам'яними.[1]
Московський літопис так описав подію: чаклуни підійшли до замку, підрилися, посипали поганою травою, підпалили її, і сильний грім розірвав стіну.[2]
Розправа над московитами
Після захоплення міста Тарновський наказав стратити уцілілих захисників. За деякими даними загинуло 13000 чоловік[3]. Знатних московитів не вбивали, а брали в полон. Телепнєв-Оболенський і князі Сицькі також потрапили у полон. Пізніше про це масове вбивство московитів бідкався Іван IV Грозний на переговорах з литовськими послами[4].
Російські історики називають ці події «різаниною». За словами історика Крома, жорстокість Я. Тарновського виділялася з тодішньої практики. Польські історики говорять про військову доцільність знищення московитських військових[5].
Наслідки
Після Стародуба військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтського захопило Почеп, спалений гарнізоном після відступу[3], і Радогощ і опанувало практично всією Сіверською землею. Однак втримати її Велике князівство Литовське не змогло. Московська держава, оговтавшись від поразок 1535 року, у квітні-червні наступного року відбудувала Стародуб[5].
Див. також
Примітки
- ↑ Стародубская война: осада. warspot.ru (рос.). Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ 3 lutego - "Dzień bez Smoleńska". salon24.pl (пол.). Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ а б ТОМ ШЕСТОЙ ГЛАВА ПЕРВАЯ ПРАВЛЕНИЕ ВЕЛИКОЙ КНЯГИНИ ЕЛЕНЫ. www.magister.msk.ru. Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Кром М. М. Стародубская война… С. 80.
- ↑ а б Стародубская война: «слава» Яна Тарновского и пушки. warspot.ru (рос.). Процитовано 29 серпня 2020.
Література
- Кром М. М. Стародубская война. 1534—1537. Из истории русско-литовских отношений / М. М. Кром. — М.: Рубежи XXI, 2008. — 140 с. — (Забытые войны России). — 1000 экз. ISBN 978-5-347-00004-3