Координати: 51°30′29.000000101594″ пн. ш. 0°7′41.000000100016″ зх. д. / 51.50806° пн. ш. 0.12806° зх. д. / 51.50806; -0.12806

Трафальгар-сквер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Трафальгар (значення).
Трафальгар-сквер
51°30′29.000000101594″ пн. ш. 0°7′41.000000100016″ зх. д. / 51.50806° пн. ш. 0.12806° зх. д. / 51.50806; -0.12806
Країна Велика Британія
РозташуванняВестмінстер
Типмайдан і пам'ятка
Площа0,92 га[1]
Дата заснування1840
Трафальгар-сквер. Карта розташування: Велика Британія
Трафальгар-сквер
Трафальгар-сквер
Трафальгар-сквер (Велика Британія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Колона Нельсона
Церква св. Мартина вночі

Трафальга́р-сквер (англ. Trafalgar Square) — площа у Вестмінстер-сіті, Центральний Лондон, де на Чарінг-кросс є перехрестя трьох провідних вулиць Вестмінстера — Стренд, Вайтголл і Мелл. Створена на початку ХІХ століття навколо району, який раніше називався Чарінг-кросс. Площу найменували на честь перемоги Королівського флоту у Трафальгарській битві, яка відбулася 21 жовтня 1805 року біля узбережжя мису Трафальгар.

Географія

[ред. | ред. код]

Трафальгарська площа перебуває в власності королеви і управляється адміністрацією Великого Лондона[en], тоді як Адміністрація Вестмінстера володіє дорогами навколо площі, включаючи пішохідну зону Північної тераси[2]. Площа має велику центральну територію з проїжджими частинами з трьох боків та терасою на півночі перед Національною галереєю. Дороги навколо площі є складовими дороги А4[en], що прокладена на захід від Лондонського Сіті.[3]. Спочатку площа була обмежена дорогами з усіх чотирьох сторін, транспорт рухався в обох напрямках навколо площі, поки 26 квітня 1926 року не було введено односторонній рух за годинниковою стрілкою[4]. Роботи, завершені в 2003 році, зменшили ширину доріг і закрили північну сторону для руху.[5]

Колона Нельсона знаходиться в центрі площі, оточена фонтанами, які спроєктував сер Едвін Лаченс в 1937—1939[6], та чотирма монументальними бронзовими левами, які виліпив сер Едвін Генрі Лендсір.[7] У верхній частині колони знаходиться статуя Гораціо Нельсона, який командував британським флотом у Трафальгарській битві.

Площа оточена Національною галереєю з півночі та Сент-Мартін-ін-зе-Філдс зі сходу.[7] Також зі сходу знаходиться амбасада Південної Африки[en], а навпроти неї через площу — Канада-хаус[en]. На південному заході знаходиться починаються вулиця Мелл, яка веде до Букінгемського палацу через Адміралтейську арку, тоді як Вайтголл — на південь, а Стренд — на схід. Чарінг-кросс-роуд[en] проходить між Національною галереєю та церквою.[3]

Станція метро Чарінг-кросс Лондонського метро, обслуговує лінії Північна та Бейкерлоо має вихід на площу. Інші станції метро поблизу — Ембанкмент, обслуговує лінії Північна, Бейкерлоо, Дистрикт та Кільцева та Лестер-сквер обслуговує лінії Північну та Пікаділлі.[8]

Лондонські автобусні маршрути що прямують через площу: 3, 6, 9, 11, 12, 13, 15, 23, 24, 29, 53, 87, 88, 91, 139, 159, 176, 453[9]

Точка на Трафальгарській площі вважається офіційним центром Лондона в законодавстві та при вимірюванні відстані від столиці[10].

Історія

[ред. | ред. код]

Площа з'явилася на початку XIX століття. До того на її місці знаходилися королівські стайні, після знесення яких утворився пустир. Архітектор Джон Неш запропонував перетворити його в площу, де можна було б проводити збори і влаштовувати міські свята. Його план схвалили, і вже після смерті Неша площа була утворена. Завершенням будівельних робіт керував архітектор Чарльз Беррі[en][11]..

За проєктом Чарльза Беррі в 1840—1845 роках були споруджені у північній частині площі тераса з уступами в обидві сторони, похилі стіни зі східного та західного боків, два басейни і фонтани. Згідно із задумом Беррі, по кутах площі були встановлені чотири п'єдестали для пам'ятників славним британцям.

Архітектура

[ред. | ред. код]

У центрі площі височіє колона Нельсона з темно-сірого граніту, увінчана статуєю адмірала Нельсона. Квадратний в плані п'єдестал прикрашений чотирма відлитими з трофейних французьких (наполеонівських) гармат панелями, на яких зображені чотири знамениті перемоги Нельсона. Колона встановлена ​​в 1840—1843 роках, оточена скульптурами левів і фонтанами.

В 2006 році Трафальгарську колону відреставрували. Роботи виконала компанія David Ball Restoration Ltd. of South London. Суму в £ 420 тисяч виділила компанія Zurich Insurance Group[en]. Перед реставрацією було проведено лазерне обстеження, яке показало, що висота споруди становить 51,5 метра (відлік від першої сходинки до капелюха на статуї адмірала), а не 56 метрів, як вважалося раніше.

Навколо площі розташовуються Лондонська національна галерея (арх. Вільям Вілкінс[en], 1838), церква Сент-Мартін-ін-зе-Філдс (арх. Джеймс Гіббс, 1721), Адміралтейська арка (арх. Астон Вебб, 1912) та декілька амбасад.

Четвертий постамент

[ред. | ред. код]

В 1841 році по кутах площі було споруджено чотири постаменти для пам'ятників, на трьох з них встановлені пам'ятники Георгу IV і генералам Генрі Гевлоку[en] і Чарльзу Джеймсу Нейпіру[en] (представнику шотландського клану Неп'єр), а четвертий довгий час був порожній.

У вересні 2005 року на порожньому четвертому постаменті у північно-західній частині площі була представлена ​​скульптура Марка Квінна[en], яка зображала вагітну художницю-інваліда Елісон Лаппер[en], яка народилася без рук; ця робота відома, зокрема, як «Трафальгарська Венера». 7 листопада 2007 року статую змінила інсталяція з різнокольорового скла «Модель готелю» німецького скульптора і архітектора Томаса Шютте[en].

З 6 липня по 14 жовтня 2009 року (протягом 100 діб) на четвертому постаменті проводилася акція скульптора Ентоні Гормлі[en] під назвою «Один та інший», під час якої на п'єдесталі що години, змінюючи один одного, стояли 2400 звичайних британців.

24 травня 2010 року на четвертий постамент поставили величезну плексигласову пляшку з макетом (в масштабі 1:30) флагмана адмірала Нельсона «Victory», на борту якого знаменитий флотоводець отримав смертельне поранення під час Трафальгарської битви. При цьому вітрила моделі лінкора XVIII століття рясніли яскравими візерунками, будучи виготовлені з африканських тканин. Автор проєкту — британський художник нігерійського походження Їнка Шонібаре[en].

Голуби

[ред. | ред. код]

Особливою пам'яткою Трафальгарської площі до недавнього часу були голуби. Одночасно на площі могло перебувати до 35 тисяч птахів. Туристи завжди охоче підгодовували їх, купуючи насіння у працюючих на площі торговців. 2000 року мер Лондона Кен Лівінгстон заборонив продаж на площі корму для голубів, прибравши звідти продавця цього товару разом з його кіоском. Мотивом для такого рішення стало те, що міська адміністрація щорічно витрачає до 160 000 доларів США на прибирання пташиного посліду з вулиць і пам'ятників міста; крім того, така концентрація птахів може бути небезпечна для здоров'я жителів Лондона[12][13]. Ці заходи дали очікуваний результат, і 10 вересня 2007 року годування голубів на площі також заборонено. На кінець 2010-х птахів на площі майже не залишилося.

Пам'ятні події

[ред. | ред. код]

Трафальгарська площа — традиційне місце мітингів, демонстрацій, а також проведення масових свят — наприклад, китайського нового року. 8 травня 1945 Черчилль оголосив перед присутніми на площі лондонцями про перемогу у Другій світовій війні. Щорічно на площі встановлюється головна ялинка країни, що привозять з Норвегії.

У літературі та мистецтві

[ред. | ред. код]

У романі-антиутопії Джорджа Орвелла «1984» площа називається «Площею Перемоги». Відповідно скульптура на Колоні Нельсона зображує Великого Брата. Пісня 1902 року «I live In Trafalgar Square», написана К. С. Мерфі, була популярна в мюзик-холах початку століття. Площа зображена на ранній картині Джорджа Клаузена «Квіткарка на Трафальгарській площі» (1879). У романі Гілберта Адера «Закрита книга» (1999) опис Трафальгарської площі є частиною сюжету.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Parks and Gardens (polygons) // National Heritage List for England
  2. ↑ Trafalgar Square (Hansard, 27 November 2003). Hansard.millbanksystems.com. 27 листопада 2003. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 26 вересня 2011.
  3. ↑ а б Trafalgar Square. Google Maps. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 21 грудня 2015.
  4. ↑ Trafalgar Square Traffic. The Times. № 44253. 23 квітня 1926. с. 11. Процитовано 24 квітня 2020.
  5. ↑ TRAVEL ADVISORY; Boon to Pedestrians In Central London. The New York Times. 3 серпня 2003. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 22 листопада 2011.
  6. ↑ Barker, 2005, с. 43.
  7. ↑ а б Thornbury, Walter (1878). Trafalgar Square and the National Gallery. Т. 3. London. с. 141—149. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 жовтня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка)
  8. ↑ Standard tube map (PDF). Transport for London. Архів (PDF) оригіналу за 3 січня 2016. Процитовано 21 грудня 2015.
  9. ↑ Central London Bus Map (PDF). Transport for London. Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2017. Процитовано 19 грудня 2015.
  10. ↑ Where Is The Centre Of London? [Архівовано 17 серпня 2010 у Wayback Machine.] BBC
  11. ↑ Трафальгарська площа: історія, опис, фото. putidorogi-nn.ru. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 16 березня 2019.
  12. ↑ Мэр Лондона посадит голубей на диету. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 7 травня 2021.
  13. ↑ Архивная копия

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трафальгар-сквер
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трафальгар-сквер&oldid=42731087