Перейти до вмісту

Військово-морські сили Великої Британії

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Королівський військово-морський флот Великобританії)
Королівський військово-морський флот
англ. Royal Navy
Прапор Королівського військово-морського флоту
На службі1546; 479 років тому (1546)[1]
Країна
ВидЗбройні сили
Типвійськово-морські сили
Рольморська війна
Чисельність
У складіВійськово-морська служба Його Величності
Військово-морський ШтабВайтголл, Лондон, Сполучене Королівство
ПрізвиськаSenior Service
Гасло"Si vis pacem, para bellum"(Латина)
(Якщо ви хочете миру, готуйтеся до війни)
Кольори     Червоний
     Білий
Оснащення
Війни/битвиАнгло-іспанська війна, Англо-французька війна, Англо-американська війна 1812-1815, Кримська війна, Перша світова війна, Друга світова війна, Фолклендська війна, Війна в Косово, Війна в Афганістані, Війна в Іраку.
Вебсайтroyalnavy.mod.uk(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Командування
ГоловнокомандувачКороль Чарльз III
Перший морський лордАдмірал Сер Бен Кі
Другий морський лордВіце-адмірал Мартін Коннелл
Командувач флотуВіце-адмірал Ендрю Бернс
Знаки розрізнення
Гюйс
Вимпел

Медіафайли на Вікісховищі

Королі́вський військо́во-морськи́й флот (англ. Royal Navy) — військово-морський флот Сполученого Королівства та складова частина Військово-морської служби Його Величності. Хоча військові кораблі використовувалися англійськими та шотландськими королями ще з раннього середньовіччя, перші великі морські битви відбулися під час Столітньої війни проти Франції. Сучасний Королівський військово-морський флот бере свій початок на початку 16-го століття; найстаріший з видів Британських збройних сил, тому він відомий під назвою «Старша служба» (Senior Service).

Історія флоту починається з 18 сторіччя, коли він відіграв важливу роль у становленні та розширенні Британської імперії. У 19-20-му сторіччях був наймогутнішим флотом світу, відіграв значну роль в успішних військових діях країни у двох світових війнах. Серед країн НАТО зараз другий за могутністю після Флоту США флот альянсу, здатний проводити військові операції у глобальному масштабі.

Станом на травень 2022 року флот Великої Британії має у своєму складі 73 кораблі (включаючи підводні човни та один історичний корабель HMS Victory), а також 11 кораблів Королівського допоміжного флоту (RFA).

Офіційні завдання

[ред. | ред. код]

Офіційними заваданнями військово-морськіх сил Великої Британії є[5]:

  • Запобігання конфліктам — присутність Королівського флоту на світовій арені розглядається як інструмент для підтримання миру та стабільної ситуації на морі, стримання потенційних загроз.
  • Забезпечення безпеки на морі — Королівський флот пильно стежить за внутрішніми та міжнародними водами, захищаючи своїх громадян і союзників від піратів, терористів і злочинців, гарантуючи, що життєво важлива торгівля може тривати безперервно.
  • Міжнародне партнерство — як острівна держава Велика Британія покладається на міцні зв'язки зі своїми союзниками та торговими партнерами по всьому світу. Королівський флот підтримує ці відносини, щоб забезпечити процвітання країни.
  • Бойова готовність — Королівський флот є потужною бойовою силою. Якщо дипломатія зазнає невдачі, на ВМС Великої Британії покладено завдання захистити інтереси країни, підтримувати виконання резолюцій ООН і допомагати союзникам Сполученого Королівства.
  • Захист економіки — морська торгівля є важливою для британського способу життя, оскільки 95 % економічної діяльності Великої Британії залежить від океанів. Більшість морської торгівлі проходить через декілька ключових точок. На ВМС покладена місія по захисту цих життєво важливих територій, забезпечуючи безпечний прохід і заохочуючи вільну торгівлю.
  • Надання гуманітарної допомоги — Королівський флот надає життєво необхідну підтримку, допомогу після стихійних лих, таких як урагани, землетруси та епідемії. У цих випадках ВМС Великої Британії підтримують правопорядок, відновлюють водопостачання та електропостачання, ремонтують злітно-посадкові смуги, дороги та будівлі.

Бойові кораблі Великої Британії

[ред. | ред. код]
Список по статусу
  •    знищений/потоплений
  •    не працює/на пенсії
  •    на дійсній службі
  •    скасовано до завершення
  •    у розробці
  •    на замовлення
Бортовий номер Фото Назва Клас/Проєкт Країна/Побудовано Закладений Спущений Рік введення в експлуатацію Статус Примітки
Авіаносець
HMS Furious Courageous-class (модифікований авіаносець) Велика Британія Велика Британія 1916 1917 1917
   Списаний
Перший британський авіаносець із плаваючою злітно-посадковою палубою
Файл:HMS Argus.jpg HMS Argus — (експериментальний авіаносець) Велика Британія Велика Британія 1916 1917 1918
   Списаний
Перший авіаносець із повною плоскою палубою
HMS Eagle Eagle-class Велика Британія Велика Британія 1918 1919 1924
   Списаний
Модернізований у 1930-х
Файл:HMS Hermes 1923.jpg HMS Hermes Hermes-class Велика Британія Велика Британія 1918 1923 1924
   Знищений
Потоплений японськими військами у 1942 році
Файл:HMS Courageous 1930.jpg HMS Courageous Courageous-class Велика Британія Велика Британія 1916 1920 1928
   Знищений
Потоплений німецьким підводним човном у 1939 році
Файл:HMS Glorious 1930.jpg HMS Glorious Courageous-class Велика Британія Велика Британія 1916 1920 1930
   Знищений
Потоплений німецькими крейсерами у 1940 році
Файл:HMS Ark Royal 1937.jpg HMS Ark Royal (I) Ark Royal-class Велика Британія Велика Британія 1935 1937 1938
   Знищений
Потоплений німецьким підводним човном у 1941 році
Файл:HMS Eagle 1938.jpg HMS Eagle (I) Eagle-class Велика Британія Велика Британія 1918 1924 1942
   Знищений
Потоплений німецьким підводним човном
Файл:HMS Illustrious 1940.jpg HMS Illustrious Illustrious-class Велика Британія Велика Британія 1937 1940 1940
   Списаний
Служба під час Другої світової війни
Файл:HMS Formidable 1940.jpg HMS Formidable Illustrious-class Велика Британія Велика Британія 1937 1940 1940
   Списаний
Участь у бої за Мальту та Атлантику
Файл:HMS Victorious 1939.jpg HMS Victorious Illustrious-class Велика Британія Велика Британія 1937 1939 1941
   Списаний
Використовувався в Атлантиці та Тихому океані
Файл:HMS Indomitable 1939.jpg HMS Indomitable Illustrious-class Велика Британія Велика Британія 1937 1939 1941
   Списаний
Участь у Другій світовій війні
Файл:HMS Implacable 1942.jpg HMS Implacable Implacable-class Велика Британія Велика Британія 1940 1942 1944
   Списаний
Післявоєнна служба у Середземномор’ї
Файл:HMS Indefatigable 1942.jpg HMS Indefatigable Implacable-class Велика Британія Велика Британія 1940 1942 1944
   Списаний
Використовувався під час Тихоокеанської кампанії
Файл:HMS Ark Royal 1950.jpg HMS Ark Royal (II) Audacious-class Велика Британія Велика Британія 1942 1950 1955
   Списаний
Післявоєнна модернізація, Середземномор’я та Фолкленди
Файл:HMS Eagle 1950.jpg HMS Eagle (II) Audacious-class Велика Британія Велика Британія 1942 1950 1951
   Списаний
Використовувався у навчаннях та модернізаціях
Файл:HMS Hermes 1953.jpg HMS Hermes (II) Centaur-class Велика Британія Велика Британія 1945 1953 1959
   Списаний
Модернізований для реактивних літаків
Файл:HMS Invincible 1980.jpg HMS Invincible Invincible-class Велика Британія Велика Британія 1976 1978 1980
   Списаний
Участь у Фолклендській війні
Файл:HMS Illustrious 1982.jpg HMS Illustrious (II) Invincible-class Велика Британія Велика Британія 1976 1978 1982
   Списаний
Участь у навчаннях та конфліктах 1990-х
Файл:HMS Ark Royal 1981.jpg HMS Ark Royal (III) Invincible-class Велика Британія Велика Британія 1979 1981 1985
   Списаний
Виведений зі служби у 2011 році
Файл:HMS Queen Elizabeth 2014.jpg HMS Queen Elizabeth Queen Elizabeth-class Велика Британія Велика Британія 2009 2014 2017
   На службі
Головний сучасний авіаносець Великої Британії
Файл:HMS Prince of Wales 2017.jpg HMS Prince of Wales Queen Elizabeth-class Велика Британія Велика Британія 2011 2017 2019
   На службі
Другий авіаносець класу Queen Elizabeth


Лінкори
HMS Dreadnought Dreadnought-class Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Перший лінкор типу «дредноут»
Файл:HMS Bellerophon.jpg HMS Bellerophon Bellerophon-class Велика Британія Велика Британія 1906 1907 1907
   Списаний
Міжвоєнний період
Файл:HMS Superb.jpg HMS Superb Bellerophon-class Велика Британія Велика Британія 1906 1907 1907
   Списаний
Використовувався під час Першої світової
Файл:HMS Temeraire.jpg HMS Temeraire Bellerophon-class Велика Британія Велика Британія 1906 1907 1907
   Списаний
Міжвоєнний період
Файл:HMS Colossus 1910.jpg HMS Colossus Colossus-class Велика Британія Велика Британія 1909 1910 1911
   Списаний
Участь у Першій світовій
Файл:HMS Neptune 1910.jpg HMS Neptune Colossus-class Велика Британія Велика Британія 1909 1911 1911
   Списаний
Використовувався у Першій світовій
Файл:HMS Hercules 1910.jpg HMS Hercules Colossus-class Велика Британія Велика Британія 1910 1911 1911
   Списаний
Участь у Першій світовій
Файл:HMS Orion 1910.jpg HMS Orion Orion-class Велика Британія Велика Британія 1910 1911 1912
   Списаний
Перший «супер-дредноут» ВМФ Великої Британії
Файл:HMS Monarch 1910.jpg HMS Monarch Orion-class Велика Британія Велика Британія 1910 1911 1912
   Списаний
Використовувався у Першій світовій
Файл:HMS Conqueror 1910.jpg HMS Conqueror Orion-class Велика Британія Велика Британія 1910 1911 1912
   Списаний
Участь у Першій світовій
Файл:HMS Thunderer 1911.jpg HMS Thunderer Orion-class Велика Британія Велика Британія 1910 1911 1912
   Списаний
Участь у Першій світовій
Файл:HMS Royal Oak 1914.jpg HMS Royal Oak Revenge-class Велика Британія Велика Британія 1912 1914 1914
   Списаний
Служба під час Першої світової та міжвоєнного періоду
Файл:HMS Royal Sovereign 1915.jpg HMS Royal Sovereign Revenge-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Списаний
Участь у Першій світовій
Файл:HMS Resolution 1915.jpg HMS Resolution Revenge-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Списаний
Служба під час Першої світової
Файл:HMS Ramillies 1915.jpg HMS Ramillies Revenge-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Списаний
Участь у Першій світовій
Файл:HMS Revenge 1915.jpg HMS Revenge Revenge-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Списаний
Служба під час Першої світової та Другої світової
Файл:HMS Malaya 1915.jpg HMS Malaya Queen Elizabeth-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Списаний
Участь у Першій світовій
Файл:HMS Barham 1915.jpg HMS Barham Queen Elizabeth-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Знищений
Потоплений під час Другої світової війни
Файл:HMS Queen Elizabeth 1915.jpg HMS Queen Elizabeth Queen Elizabeth-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Списаний
Служба у Першій та Другій світовій
Файл:HMS Warspite 1915.jpg HMS Warspite Queen Elizabeth-class Велика Британія Велика Британія 1913 1915 1915
   Списаний
Активна участь у Другої світової війні
Файл:HMS King George V 1940.jpg HMS King George V King George V-class Велика Британія Велика Британія 1937 1939 1940
   Списаний
Активна участь у Другій світовій війні
Файл:HMS Prince of Wales 1941.jpg HMS Prince of Wales King George V-class Велика Британія Велика Британія 1937 1939 1941
   Знищений
Потоплений японськими авіаносцями у 1941 році
Файл:HMS Duke of York 1941.jpg HMS Duke of York King George V-class Велика Британія Велика Британія 1937 1940 1941
   Списаний
Служба під час Другої світової війни
Файл:HMS Anson 1940.jpg HMS Anson King George V-class Велика Британія Велика Британія 1937 1940 1940
   Списаний
Виконував ескорти та патрулі
Файл:HMS Howe 1940.jpg HMS Howe King George V-class Велика Британія Велика Британія 1937 1940 1940
   Списаний
Участь у бойових операціях Другої світової
Файл:HMS Queen Elizabeth 1943.jpg HMS Queen Elizabeth (після модернізації) Queen Elizabeth-class Велика Британія Велика Британія 1913 1943 1943
   Списаний
Модернізований для Другої світової війни
Файл:HMS Vanguard 1944.jpg HMS Vanguard Vanguard-class Велика Британія Велика Британія 1941 1944 1946
   Списаний
Останній британський лінкор, служба після Другої світової
Файл:HMS King George V 1959.jpg HMS King George V (після модернізації) King George V-class Велика Британія Велика Британія 1947 1951 1959
   Списаний
Модернізований після війни
Файл:HMS Howe 1952.jpg HMS Howe (після модернізації) King George V-class Велика Британія Велика Британія 1947 1952 1952
   Списаний
Модернізований для служби після війни
Файл:HMS Anson 1951.jpg HMS Anson (після модернізації) King George V-class Велика Британія Велика Британія 1947 1951 1951
   Списаний
Післявоєнна модернізація
Файл:HMS Vanguard 1944.jpg HMS Vanguard Vanguard-class Велика Британія Велика Британія 1941 1944 1946
   Списаний
Останній британський лінкор, післявоєнна служба
Файл:HMS Centurion 1945.jpg HMS Centurion Centurion-class (планований) Велика Британія Велика Британія 1944
   Скасовано
Побудова скасована після Другої світової війни
Файл:HMS Neptune 1945.jpg HMS Neptune Neptune-class Велика Британія Велика Британія 1944 1945 1945
   Списаний
Використовувався післявоєнний період
Файл:HMS Duke of Edinburgh 1946.jpg HMS Duke of Edinburgh Neptune-class Велика Британія Велика Британія 1944 1946 1946
   Списаний
Побудований для післявоєнної служби
Файл:HMS Anson 1947.jpg HMS Anson (післявоєнна модернізація) King George V-class Велика Британія Велика Британія 1947 1951 1951
   Списаний
Модернізація для холодної війни
Файл:HMS Howe 1948.jpg HMS Howe (післявоєнна модернізація) King George V-class Велика Британія Велика Британія 1948 1952 1952
   Списаний
Модернізація та патрульна служба
Файл:HMS King George V 1949.jpg HMS King George V (післявоєнна модернізація) King George V-class Велика Британія Велика Британія 1949 1951 1959
   Списаний
Модернізований для післявоєнної служби
Файл:HMS Vanguard 1950.jpg HMS Vanguard (модернізований) Vanguard-class Велика Британія Велика Британія 1949 1950 1955
   Списаний
Виконував патрулі післявоєнного періоду
Файл:HMS Centurion 1950.jpg HMS Centurion (проект) Centurion-class Велика Британія Велика Британія 1950
   Скасовано
Не побудований
Файл:HMS Neptune 1951.jpg HMS Neptune (модернізований) Neptune-class Велика Британія Велика Британія 1951 1955 1955
   Списаний
Післявоєнна служба та навчання


Есмінець
F01 Файл:HMS Tribal 1905.jpg HMS Tribal Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Перший есмінець класу Tribal, патрулі та навчання
F02 Файл:HMS Zulu 1905.jpg HMS Zulu Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Прибережні операції та навчання
F03 Файл:HMS Nubian 1905.jpg HMS Nubian Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Патрулі та ескорт
F04 Файл:HMS Cossack 1905.jpg HMS Cossack Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Ескорт авіаносців та навчання
F05 Файл:HMS Mohawk 1905.jpg HMS Mohawk Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Патрульні місії
F06 Файл:HMS Maori 1905.jpg HMS Maori Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Використовувався для конвоїв
F07 Файл:HMS Tartar 1905.jpg HMS Tartar Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Патрулі та ескортні місії
F08 Файл:HMS Sikh 1905.jpg HMS Sikh Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Навчання та охорона водних шляхів
F09 Файл:HMS Afridi 1905.jpg HMS Afridi Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Потоплений
Потоплений під час Першої світової війни
F10 Файл:HMS Gurkha 1905.jpg HMS Gurkha Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Патрулі та конвої
F11 Файл:HMS Comanche 1905.jpg HMS Comanche Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Патрулі та навчання
F12 Файл:HMS Mohican 1905.jpg HMS Mohican Tribal-class (1905) Велика Британія Велика Британія 1905 1906 1906
   Списаний
Патрулі та конвої




Управління

[ред. | ред. код]

Королівський військово-морський флот Великої Британії управляється Адміралтейством. Найвищий орган адміралтейства — рада, головою якої є перший лорд адміралтейства (військово-морський міністр), особа цивільна, як правило, представник правлячої партії, депутат парламенту.

У раду адміралтейства, залежно від обстановки, входить зазвичай від 9 до 15 членів (основне ядро): перший лорд адміралтейства (військово-морський міністр), перший морський лорд (начальник головного морського штабу), другий морський лорд (начальник особового складу флоту), третій морський лорд (начальник кораблебудування і озброєння флоту), четвертий морський лорд (начальник постачання і транспорту флоту), п'ятий морський лорд (начальник морської авіації).

Організаційно ВМС Великої Британії включають[6]:

Історія

[ред. | ред. код]

Усвідомлюючи зростаючу необхідність проекції сили на морі, Генріх VIII  у 1546 році офіційно заснував власний флот, відомий як Королівський флот. Новостворений флот потребував більш розвиненої адміністрації і у відповідь на цю потребу було створено «Управління ВМС», яке пізніше (у 1832 році) буде замінено Радою адміралтейств.[7] Після початку громадянської війни, влада Англійської республіки  розбудувала і посилила флот, до наймогутнішого рівня у тогочасному світі. Коли король Карл II зійшов на престол у 1660 році, він успадкував величезний флот із 154 кораблів; це був початок історії Королівського флоту, яким ми його знаємо сьогодні.

Період становлення умовно тривав з 1660 року по 1815-й[7]. У цей час Британія утверджувалася як домінуюча морська держава, але зберегати цей статус часто було важкою справою. Після двох малоуспішних війн проти голландців ці роки відзначилися серією помітних перемог над французами. При цьому Франції вдалося нанести поразку англо-голландському флоту під Бічі-Гед у 1690 році. Французькі революційні війни 1793–1802 рр. і Наполеонівські війни 1803–1815 рр. призвели до того, що Королівський флот досяг піку могутності, домінуючи над флотами всіх супротивників Британії.  Вершина досягнень військово-морського флоту того часу припадає на 21 жовтня 1805 року в битві при Трафальгарі, де чисельно менший британський флот під командуванням адмірала лорда Нельсона завдав рішучої поразки об’єднаному французькому та іспанському флоту.

Період відносного миру в Європі та світі, впродовж якого Британська імперія повністю домінувала на морі та контролювала більшість морських торговельних шляхів прийнято називати Pax Britannica. Початком Pax Britannica історики вважають період після Битви при Ватерлоо, а закінченням — початок Першої світової війни. У цей період морська наука зазнала всебічної трансформації, викликаної появою парового двигуна, початком будівництва суцільнометалевих кораблів і новими типами боєприпасів. Ці зміни ознаменували кінець епохи вітрил і будівельних технологій, які домінували в попередньому столітті. Незважаючи на повну заміну військового флоту, Королівський флот зумів зберегти перевагу над усіма потенційними суперниками завдяки британському лідерству в промисловій революції.

Наприкінці цього періоду спостерігалося посилення військово-морської конкуренції з боку старих суперників Британії, таких як Франція, та нових, таких як Імперська Німеччина та Японія. Ці виклики призвели до появи Закону про морську оборону 1889 року, який мав збільшити військово-морську силу Сполученого Королівства та офіційно прийняти «стандарт двох держав». Стандарт передбачав, що Королівський флот повинен бути таким же сильним, як наступні два найбільші флоти світу разом узяті (на той момент, Франція та Росія), тобто мати у своєму складі кількість лінійних кораблів, щонайменше рівну їхній загальній силі.

Накопичена напруженість у міжнародних відносинах вилилася у 1914 році в Першу світову війну. Серйозною загрозою, з якою зіткнувся Королівський флот, були напади на торгові судна німецьких підводних човнів. Боротьба з нею призвела до впровадження системи конвоїв, що допомагала у боротьбі з німцями. У цей час основні сили Королівського флоту були здебільшого розташовані у Британії у складі Великого Флоту, який протистояв німецькому Флоту відкритого моря у Північному морі. Між ними відбулося кілька безрезультатних зіткнень, найбільшим з яких стала Ютландська битва, що тривала з 31 травня по 1 червня 1916 у Північному морі на захід Ютландського півострова. У битві брали участь 249 бойових кораблів з обох сторін і, з огляду на загальний тоннаж суден учасників битви, це найбільша у світовій історії морська битва. Британська перевага на морі виявилася нездоланною, що призвело до того, що Флот відкритого моря відмовився від будь-яких спроб кинути виклик британському домінуванню і врешті решт був затоплений на базі британських Королівських ВМС Скапа-Флоу на Оркнейських островах.

Після Першої світової війни виник міжнародний рух за роззброєння. Вашингтонська морська угода 1922 року ввела обмеження на загальний тоннаж флоту, калібр гармат та тоннаж окремих кораблів. На момент підписання договору вже було скасовано будівництво трьох лінійних крейсерів типу “Адмірал”. Крім того, згідно з договором, три «великих легких крейсера» — “Глорієс”, “Корейджес” і “Ф'юріос” — були переобладнані на авіаносці.  У 1920-х роках відбулося значне скорочення заробітної плати, в деяких випадках воно досягло 25%. Саме в цей період Велика Британія відмовилася від стандарту двох держав, згідно з яким Королівський флот мав бути принаймні таким же великим, як два наступні за величиною флоти інших держав разом узяті. Окрім фінансового тиску, зростання військово-морського флоту Сполучених Штатів означало б, що Велика Британія фактично була б змушена конкурувати з союзником, а не з потенційними супротивниками Францією та Росією, як це було раніше. Натомість до 1922 року військово-морський флот прийняв «стандарт однієї сили», згідно з яким Королівський флот повинен відповідати розміру ВМС Сполучених Штатів. Із зростанням міжнародної напруженості в середині 1930-х років Другий Лондонський військово-морський договір 1936 року не зміг зупинити гонки морських озброєнь, і до 1938 року обмеження договору фактично ігнорувалися. До цього моменту переозброєння Королівського флоту йшло повним ходом, будувалися нові лінійні кораблі типу “Кінг Джордж V”, все ще затронутих договором, і перших повнорозмірних спеціально побудованих авіаносців. На додаток до новозбудованих кораблів було реконструйовано кілька існуючих старих лінкорів і важких крейсерів. Було посилене зенітне озброєння, а також були розроблені нові гідролокатори та гідрофони.

На початку війни в 1939 році Королівський флот був найбільшим у світі, налічуючи понад 1400 суден. Під час однієї з перших фаз Другої світової війни Королівський флот забезпечував прикриття військ під час операції «Динамо» – евакуації британців із Дюнкерка, а також виступив як стримуючий фактор від німецького вторгнення до Британії протягом наступних чотирьох місяців. Однією з найбільш важливих для ВМС Великої Британії стала битва за Атлантику, у ході якої Королівський флот захищав життєво важливі лінії постачання морем у Велику Британію від нападу німецьких підводних човнів. Перевага на морі була життєво важливою для проведення десантних операцій, таких як вторгнення в Північно-Західну Африку, Сицилію, Італію. Яскравою сторінкою в історії Британских ВМС є “День Д” – висадка союзників у Нормандії, Франція.

Незважаючи на спротив головнокомандувача флотом США адмірала Ернеста Кінга, Королівський флот направив велику оперативну групу в Тихий океан (Британський тихоокеанський флот) для дій проти Японії. Це вимагало використання зовсім інших підходів до ведення бойових дій, виділення значного ешелону підтримки флоту, поповнення запасів на морі та акценту на морській авіації і обороні. Найуспішнішою видалася операція «Меридіан», коли було завдано ударів по нафтопереробним заводам на Суматрі, щоб позбавити японців доступу до ресурсів. Окрім того британський флот підтримував союзні сили під час битви за Окінаву.

До кінця війни Королівський флот налічував понад 4800 кораблів. Однак у 1943 році він втратив свою статус найбільшого військово-морського флоту у світі на користь ВМС США, статус який зберігався протягом понад століття.

Після Другої світової війни занепад Британської імперії та економічні труднощі у Великій Британії змусили скоротити розмір і потужності Королівського флоту. Усі довоєнні кораблі (за винятком легких крейсерів класу «Таун» (1936) ) були швидко виведені з експлуатації та більшість з них розпродані на брухт протягом 1945–48 років, і лише кораблі в найкращому стані були збережені (чотири вцілілі лінійні кораблі класу «Кінг Джордж V», авіаносці, крейсери та деякі міноносці). Дедалі потужніший ВМС Сполучених Штатів взяв на себе колишню роль Королівського флоту як глобальної військово-морської сили. Поєднання загрози з боку Радянського Союзу та зобов'язань Великої Британії в усьому світі створило нову роль для ВМС. Першим британським атомним підводним човном став «Дредноут», який був введений в експлуатацію в 1963 році і відкрив нову сторінку в історії Королівського флоту. Стратегічний вплив Королівського військово-морського флоту змінився з появою атомних підводних човнів з балістичними ракетами. «Резолюшен», перша з підводних човнів озброєних ракетами «Поларіс», розпочала патрулювання в 1968 році, замінивши бомбардувальники Королівських ВПС як засіб стратегічного ядерного стримування Великої Британії.

Найважливішою операцією, проведеною Королівським флотом після Другої світової війни, була  війна проти Аргентини за Фолклендські острови в 1982 році. Лише через чотири дні після вторгнення 2 квітня оперативна група відпливла до Південної Атлантики, а за нею й інші військові кораблі та кораблі підтримки. Незважаючи на втрату чотирьох військових кораблів та кораблів Королівського допоміжного флоту, Королівський флот довів, що все ще здатний вести бій за 8345 миль (12800 км) від Великої Британії. Британський човен «Конкерор» — єдиний атомний підводний човен, який вразив ворожий корабель торпедами, потопивши аргентинський крейсер «Генерал Бельграно». На останніх етапах холодної війни Королівський флот мав у своєму складі протичовнові авіаносці, а також фрегати і есмінці. Їх метою був пошук і знищення радянських підводних човнів у Північній Атлантиці. У строю також були протимінні та підводні сили, кораблі забезпечення.

Із закінченням холодної війни та припиненням загрози радянських підводних човнів цілі та призначення Королівського флоту значно змінилися. Королівський флот брав участь у війні в Перській затоці проти Іраку, де протикорабельні ракети Sea Skua потопили значну частину іракського флоту.

Протягом наступних десятиліть були зроблені серйозні скорочення і до 1995 року близько половини підводного флоту було ліквідовано.  Після виводу з експлуатації ракет «Поларіс», запланованої на середину 1990-х років, відбулося переозброєння на ракети «Трайдент». Перші ракети «Трайдент» остаточно надійшли на озброєння в 1994 році разом з підводним човном «Вангард». Після зняття з озброєння бомби WE.177 у 1998 році, ракетний комплекс «Трайдент» став єдиною діючою системою ядерної зброї Великої Британії. Підводні човни зі стратегічними ракетами базуються на базі ВМС Клайд, на західному узбережжі Шотландії.

ВМС брали участь у війні в Іраку 2003 року в рамках операції «Телік»[en] під командуванням Девіда Снелсона. ВМС брали участь як у вторгненні 2003 року, так і в наступному періоді боротьби з повстанцями. У цьому конфлікті військові кораблі Королівського флоту бомбардували позиції для підтримки висадки Королівської морської піхоти на півострові Аль-Фо. Підводні човни «Сплендід» (S112) і «Турбулент» (S87) запустили кілька крилатих ракет «Томагавк» по цілях в Іраку.

Внаслідок тривалого скорочення бюджетів ВМС Великої Британії зазнали істотного послаблення своїх можливостей. Під питанням опинилась здатність навіть повноцінного патрулювання територіальних вод Сполученого королівства. Видатки на ВМС були скорочені з 4,1 % ВВП в 1988 році до 2,6 % в 2010 році. В 2015 році було запропоновано зупинити процес скорочення видатків та розпочати програму відбудови флоту[8].

Так, наприклад, в 1982 році у війні за Фолклендські острови ВМС Великої Британії були здатні швидко зібрати угрупування із 115 кораблів, в тому числі два авіаносця з реактивними винищувачами в авіакрилі, та 23 есмінця і фрегата[8].

Станом на 2016 рік ні один із наявних на озброєнні 89 кораблів ВМС Великої Британії не мав на озброєнні реактивних літаків. Останні реактивні літаки сімейства «Гаррієр» були зняті з озброєння в 2010 році, а в серпні 2014 року був відправлений в резерв та згодом розібраний єдиний авіаносець — «Іластріес». Із наявних 89 кораблів один — вертольотоносець, 6 десантних кораблів, 6 есмінців, 13 фрегатів, 7 ударних підводних човнів, та 8 підводних човнів з балістичними ракетами. Решта — мінні тральщики, розвідувальні кораблі та інші кораблі підтримки[8].

Окрім скорочення кількості наявних кораблів, скорочень зазнав і особовий склад — із 39 тисяч осіб в 2000 році до трохи більше 29 тисяч осіб в 2016 році. З метою заповнення недоліку в 2000 матросів командування було вимушено залишити у причалу один з найбільших кораблів — «Ланкастер» а його екіпаж розкидати по інших кораблях[8].

Внаслідок несправностей та інших проблем кількість бойових кораблів скоротилась з номінальних 26 до 24 кораблів[8].

Аварія (зіткнення з торговим судном) підводного човна HMS Ambush в Гібралтарі висвітила відсутність резерву — відправка човна на вимушений ремонт зменшила ударний підводний флот на 15 %[8].

Скорочення флоту призвело і до зменшення ролі ВМС Великої Британії в міжнародних операціях по всьому світу. Стали з'являтись проблеми і у власних територіальних водах. Так, наприклад, в січні 2014 року Північним морем пройшов ракетний крейсер російських ВМС, який підійшов до узбережжя Шотландії на відстань в 30 миль. Єдиний наявний на той час есмінець ВМС Великої Британії, HMS Defender, знаходився тоді в Портсмуті, йому знадобилось 24 години аби дістатись Шотландії та супроводити російський корабель[8].

В 2016 році ВМС Великої Британії, вперше за 34 роки, довелось забрати всі бойові кораблі з південної Атлантики, які захищали Фолклендські острови від можливого вторгнення Аргентини[8].

Наявні програми модернізації флоту призводять до заміни старих кораблів меншою кількістю нових: наприклад, 12 есмінців класу Type 42 були замінені 6 есмінцями класу типу 45, 7 нових підводних човнів класу Astute мають замінити 12 старих класу «Свіфтшюр» та «Трафальгар». Попри те, що нові кораблі можуть мати потужніше озброєння, вони виявились менш надійними та складнішими в експлуатації, а менша кількість означатиме нездатність виконувати всі покладені на ВМС завдання[8].

7 грудня 2017 року був введений в експлуатацію перший з двох авіаносців класу «Квін Елізабет», що відновило втрачену в 2010 авіаносну морську авіацію. Ці кораблі можуть нести авіакрило з 12-24 винищувачів F-35B та гелікоптери.[9]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. Королівський військово-морський флот служив Англійській співдружності, як Військово-морський флот Співдружності, 1644–1651
  2. З квітня 2013 року в публікаціях Міністерства оборони більше не повідомляється про всю чисельність Регулярного резерву; натомість враховуються лише резервісти, які служать за фіксованим контрактом про проходження служби. Ці контракти за своєю природою подібні до Морського резерву.
  3. У термінології Королівського флоту термін "введені в експлуатацію кораблі" незмінно відноситься як до підводних човнів, так і до надводних кораблів. Кораблі, що не введені в експлуатацію та які експлуатуються Військово-морською службою Його Величності сюди не включаються.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tittler, Robert; Jones, Norman L. (2008). A Companion to Tudor Britain. John Wiley & Sons. с. 193. ISBN 978-1405137409. Архів оригіналу за 2 вересня 2024. Процитовано 8 січня 2024.
  2. а б Quarterly service personnel statistics 1 July 2023. GOV.UK (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 22 вересня 2023.
  3. HMS Trent departs on her first deployment. Royal Navy. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 3 серпня 2020.
  4. Military Aircraft: Written question – 225369 (House of Commons Hansard) [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.], parliament.uk, March 2015
  5. What We Do | Royal Navy. www.royalnavy.mod.uk (англ.). Архів оригіналу за 24 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  6. Our Organisation | Royal Navy. www.royalnavy.mod.uk (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
  7. а б History | Royal Navy. www.royalnavy.mod.uk (англ.). Процитовано 30 грудня 2022.
  8. а б в г д е ж и к David Axe (10 серпня 2016). The Decline of the Royal Navy. The Maritime Executive. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 18 листопада 2016.
  9. U.K. Royal Navy Widening Scope Of Carrier Use. Aviation Week (Англійська) . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 9 червня 2022.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]