Щербанка
село Щербанка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
В'їзд до села | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | Роздільнянський район | ||||
Тер. громада | Лиманська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51140090070070019 | ||||
Облікова картка | Щербанка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1808 (216 років) | ||||
Колишня назва | Ельзас нім. Elsaβ | ||||
Населення | ▼1436 (01.01.2019)[1] | ||||
Площа | 0,902 км² | ||||
Густота населення | 1580,93 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 67462 | ||||
Телефонний код | +380 4853 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 46°41′45″ пн. ш. 30°11′21″ сх. д. / 46.69583° пн. ш. 30.18917° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
96 м | ||||
Водойми | р. Барабой | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 67452, Одеська обл., Роздільнянський район, с-ще Лиманське, вул. Центральна, 79 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Щерба́нка (в минулому до 01.02.1945 — Ельзас[2]) — село в Україні, у Лиманській селищній громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 1436 осіб.
Станом на 1808 у німецькій колонії Ельзас Мангеймської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 2058 осіб, налічувалось 207 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 4 лавки та 3 винних погреби.[3]
У 1859 році в німецькій колонії Ельзас (Щербанка) 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 144 двора, в яких мешкало 589 чоловік і 587 жінок. В населеному пункті була римо-католицька церква, проводились 2 ярмарки та базари[4].
На 1887 рік в селі Ельзас (Щербанка) Мангеймської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 1004 чоловіка та 1007 жінок[5].
В 1896 році в німецькій колонії Ельзас (Щербанка) Мангеймської волості Одеського повіту Херсонської губернії при балці Барабой, було 304 двора, в яких мешкало 1952 людини (961 чоловік і 991 жінка). В населеному пункті була римо-католицька церква, 2 школи, в яких навчалось 254 учня (149 хлопців та 105 дівчат), 6 лавок, винний погріб, корчма[6].
За даними Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 1886 чоловік (937 чоловіків і 949 жінок). 1810 чоловік — римо-католики[7].
На 1916 рік в Щербанці проживало 1641 людина (701 чоловік і 940 жінок)[8].
Станом на 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр радгоспу імені Суворова[9].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1416 осіб, з яких 648 чоловіків та 768 жінок.[10]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1401 особа.[11]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 75,46 % |
російська | 16,20 % |
румунська | 6,52 % |
білоруська | 0,42 % |
гагаузька | 0,35 % |
болгарська | 0,21 % |
вірменська | 0,21 % |
інші | 0,63 % |
- Оскар Гейльфус (1933—1981) — композитор, музичний педагог, заслужений діяч мистецтв Казахської РСР.
- О. Донець (1959) — військовий[13][14]
- ↑ Паспорт Щербанської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 123.(рос.)
- ↑ Списокъ населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 15.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 325.(рос.)
- ↑ Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій, по даннымъ Первой Всеобщей переписи населенія 1897 г. — С.-Петербургъ: Общественная польза, 1905. — С. 260.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 342.(рос.)
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Свободівці на війні: Олег Донець, кіборг Донецького аеропорту. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 7 березня 2015.
- ↑ Олег Донець зустрівся зі студентами. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 7 березня 2015.
- Історичні поховання Півдня України [Архівовано 30 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |