Ільюк Артем Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільюк Артем Олександрович
Народився 17 квітня 1979(1979-04-17) (45 років)
Миколаїв
Громадянство Україна Україна
Діяльність політик
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада народний депутат України і народний депутат України
У шлюбі з Олена Ільюк
Діти Софія, Уляна

Артем Олександрович Ільюк (нар. 17 квітня 1979, Миколаїв) — миколаївський політик, підприємець та громадський діяч. Депутат Миколаївської міської ради.[1] Народний депутат України VII — VIII скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 квітня 1979 року в м. Миколаїв, нині Україна (за радянським адмінподілом — УРСР, СРСР) у родині кораблебудівників.

У вересні 1986 року пішов до першого класу Миколаївської гімназії № 2, де навчався до 1994 року. У період 1994—1996 років навчався в Школі гардемаринів при Українському державному морському технічному університеті (на даний час Морський ліцей).

Має дві вищі освіти. У 2002 році закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, спеціальність «Інженер-кораблебудівник». У 2012 отримав другу вищу освіту у Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова за спеціальністю «Економіка і підприємництво»[2].

У 2019 році очолив Федерацію боксу Миколаєва[3].

Одружений. Разом з дружиною Оленою виховує двох доньок — Софію та Уляну.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 2001—2002 рр. — комерційний директор ПКО «ВЛАРТ».
  • 2002—2006 рр. — директор ТОВ «Гротан-Миколаїв».
  • 02.2006 - 04.2006 рр. — директор ТОВ «Білоусівський елеватор».
  • 2006—2010 рр. — директор ТОВ «Продторг-Юг».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Після початку російського вторгнення в Україну зайнявся організацією поставок гуманітарної допомоги мешканцям Миколаєва та прилеглих населених пунктів[5][6].

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Після обрання до Верховної Ради України 7-го скликання, одним із перших законопроєктів Артема Ільюка стала пропозиція внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування легкових автомобілів, придбаних багатодітними сім'ями (законопроєкт № 2025а). Пропонувалося зменшити податки для купівлі автомобілів багатодітними сім'ями в Україні[7].

За менше ніж двохрічний період роботи у парламенті 7-го скликання загалом зареєстрував 9 законопроєктів переважно соціального спрямування[8].

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[9].

Ільюк згодом повідомив, що підписав подання через те, що попередня стаття Кримінального кодексу України про незаконне збагачення не працювала — за нею не відбулось жодної судової справи. На його думку, Конституційний суд України ухвалив конституційне рішення. Він також готував власну нову версію статті про незаконне збагачення, однак його випередив президент України та вніс відповідний законопроєкт[10].

Протягом роботи у Верховній Раді України 8-го скликання потрапляв до переліку найвідповідальніших народних депутатів. У 2015 році за даними письмової реєстрації у всіх без винятку пленарних засіданнях узяли участь лише 11 народних депутатів України, серед них і Артем Ільюк[11]. У цілому, за період каденції прогуляв найменшу кількість засідань (23) і подав найбільшу кількість правок до законопроєктів (133)[12]. Подав 52 законопроєкти[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ільюк Артем Олександрович - Миколаївська міська рада. Миколаївська міська рада (ua) . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  2. ↑ ИЛЬЮК Артем Александрович (PDF). http://www.logos.biz.ua (рос.). Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2015.
  3. ↑ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ФЕДЕРАЦІЯ БОКСУ МІСТА МИКОЛАЄВА" — 34375755 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 22 червня 2022.
  4. ↑ Ільюк Артем Олександрович - Миколаївська міська рада. Миколаївська міська рада (ua) . Процитовано 22 червня 2022.
  5. ↑ Ильюк заявил, что депутаты от «ОПЗЖ» в горсовете Николаева работают на благо города, а юридическим статусом фракции займутся после окончания войны. news.pn (рос.). Процитовано 22 червня 2022.
  6. ↑ «НикВести». В Николаеве выдали партию гумпомощи для детей. nikvesti.com. Процитовано 22 червня 2022.
  7. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 24 липня 2019.
  8. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 24 липня 2019.
  9. ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 03.03.2019.
  10. ↑ Старая статья не работала, ее нужно заменить, – Ильюк об обращении в КСУ по отмене незаконного обогащения. shipovnik.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
  11. ↑ Найкраще відвідують засідання ВР депутати "Народного фронту", трохи гірша ситуація у "Самопомічі", "Блоку Порошенка", Радикальної партії і "Батьківщини". Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  12. ↑ Хроніки мажоритарки: наскільки ефективно працювали депутати від Миколаївської області. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 24 липня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ільюк_Артем_Олександрович&oldid=38145103