Тарасюк Борис Іванович

Тарасюк Борис Іванович
Виконувач обов'язків Міністра закордонних справ України
Час на посаді:
5 грудня 2006 — 30 січня 2007
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Віктор Янукович
Попередник	Борис Тарасюк
Наступник	Володимир Огризко (в. о.)
6-й Міністр закордонних справ України
Час на посаді:
4 лютого 2005 — 1 грудня 2006
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Костянтин Грищенко
Наступник	Борис Тарасюк (в. о.)
3-й Міністр закордонних справ України
Час на посаді:
17 квітня 1998 — 29 вересня 2000
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Геннадій Удовенко
Наступник	Анатолій Зленко
Народився	1 січня 1949 (63 роки) Дзержинськ (нині Романів), УРСР
Політична партія	Народний Рух України
Дружина	Тарасюк Ніна Євгеніївна, 1948 р.н.
Діти	доньки Оксана (1972 р.н) і Богдана (1980 р.н.), син Олег (1984 р.н.)
Професія	дипломат
Нагороди

Бори́с Іва́нович Тарасю́к (*1 січня 1949, Романів (смт) — український політик і дипломат, співпрезидент Парламентської асамблеї ЄвроНЕст, голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, директор Інституту євро-атлантичного співробітництва, голова громадської ради часопису «ЄвроАтлантика», лідер Народного Руху України.

Міністр закордонних справ України в урядах Валерія Пустовойтенка, Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича.

Біографія

Народився 1 січня 1949 р. (м. Дзержинськ (тепер — Романів), Житомирська область). Освіта вища, закінчив Київський університет ім. Т.Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права (1975).

У 1975—81 рр. — аташе, 3-й секретар, 2-й секретар, 1-й секретар МЗС УРСР.

У 1981—86 рр. — 2-й секретар, 1-й секретар Постійного Представництва України при ООН, Нью-Йорк.

У 1986—87 рр. — 1-й секретар відділу міжнародних організацій МЗС УРСР.

У 1987—90 рр. — інструктор відділу закордонних зв'язків ЦК КПУ.

У 1990—91 рр. — радник, заступник начальника відділу головного радника МЗС України.

У 1991—92 рр. — керівник секретаріату Міністерства закордонних справ України — начальник відділу політичного аналізу і координування, МЗС України.

З 03.1992 — заступник Міністра закордонних справ України, Голова Національного комітету України з питань роззброєння (06.1992-04.95), голова Державної міжвідомчої комісії з питань вступу України до Ради Європи (1993-95).

З 12.1994—09.95 — перший заступник Міністра закордонних справ України.

У 09.1995—04.98 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія, в Королівстві Нідерланди і Великому Герцогстві Люксембург (за сумісництвом, 11.1995-04.98); глава Місії України при НАТО (10.1997-04.98).

З 17 квітня 1998 р. — Міністр закордонних справ України. Звільнений з посади 29 вересня 2000 року президентом Кучмою, як стверджували експерти , — за надмірно «прозахідний» курс.

Залишивши дипоматичну службу, активно зайнявся політикою. Став співзасновником і директором Інституту євро-атлантичного співробітництва (ІЄАС). Отримав членський квиток партії «Реформи і порядок», за її квотою потрапив до виборчого списку блоку «Наша Україна» (№ 9 в списку) і 2002 році був обраний народним депутатом.

У травні 2003 р. обраний головою Народного Руху України, у 2006 році переобраний народним депутатом — знову за списком «Нашої України», № 3 в списку, але вже за квотою НРУ.

Навесні 2003 року з групою однодумців заснував перший національний недержавний ілюстрований часопис міжнародного життя «ЄвроАтлантика» Інституту євро-атлантичного співробітництва.

У 2005 р. вдруге призначений Міністром закордонних справ України. 1 грудня 2006 р. формально був звільнений Верховною Радою України (247 голосів), проте надалі продовжував свою роботу на посаді, вважаючи це рішення неконституційним. 30 січня 2007 р. Президент України прийняв відставку Бориса Тарасюка.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 р., обраний за списками Блоку «Наша Україна — Народна самооборона»

Звання і нагороди

Народний депутат України
4-го скликання
Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»	14 травня 2002	—	17 березня 2005
5-го скликання
Блок «Наша Україна»	15 травня 2006	—	12 вересня 2006
6-го скликання
Наша Україна — Народна самооборона	23 листопада 2007	—

Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол України (1992).

З 1993 р. — член Українсько-американського консультативного комітету, член Ради директорів Інституту досліджень Схід-Захід (м. Нью-Йорк).

Нагороджений орденами «За заслуги» III (08.1996), II ст. (01.1999), І ст. (12.2005), Почесною відзнакою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків ЧАЕС (05.1998), орденом «За інтелектуальну відвагу» (2001).

Володіє російською, англійською, французькою та іншими іноземними мовами. Захоплення: настільний теніс (чемпіон турніру дипкорпусу в США), більярд, робота з деревом.

Джерела

• Віталій Довгич. Борис Тарасюк: Штрихи до портрета. - К.: НРУ. - 2009; іл.
• Віталій Довгич. Борис Тарасюк / Vitliy Dovhych. Borys Tarasyuk // Історія українського парламентаризму. - К.: Дніпро, 2010.
• Відкрита Україна: Борис Тарасюк
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С»

Попередник:	6-й Міністр закордонних справ України 4 лютого 2005 - 1 грудня 2006	Наступник:
Костянтин Іванович Грищенко		Борис Тарасюк (в. о.)

Попередник:	в.о. Міністр закордонних справ України 5 грудня 2006 - 30 січня 2007	Наступник:
Тарасюк Борис Іванович		в.о. Огризко Володимир Станіславович