Ковальчук Віталій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальчук.
Віталій Анатолійович Ковальчук
Народився 23 травня 1969(1969-05-23) (54 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Членство Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України
Партія УДАР
У шлюбі з Ковальчук Наталія Володимирівна
Нагороди
Іменна вогнепальна зброя
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 — 14 січня 2015

Картка на сайті Верховної Ради України

Віта́лій Анато́лійович Ковальчу́к (нар. 23 травня 1969, м. Київ) — український політик.

Перший заступник Глави Адміністрації Президента України (з 26 грудня 2014 по 19 травня 2019), Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України (з 11 травня 2016 по 19 травня 2019), Народний депутат України 7-го і 8-го скликань. Заступник голови партії «УДАР».

Дружина - Ковальчук[2] Наталія Володимирівна.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1986 році закінчив Ірпінську середню школу № 6 та вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на юридичний факультет.

У червні 1987 — квітні 1989 рр. проходив строкову військову службу у Збройних силах СРСР (будівельні війська) на посадах військового будівельника, курсанта та командира взводу.

У травні 1989 — червні 1993 рр. навчався та закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, отримав кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» (повна вища освіта).

У вересні 2008 — лютому 2011 рр. навчався та закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримав другу повну вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» та здобув кваліфікацію магістра державного управління.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

У липні 1993 — липні 1996 рр. працював в акціонерному банку «INKO» на посадах юрисконсульта, старшого юрисконсульта та начальника юридичної служби.

У липні 1996 — січні 1997 рр. працював в українсько-американському ТОВ з іноземними інвестиціями Фірма «Байп Ко., ЛТД» на посадах заступника генерального директора та адміністративного директора.

У січні — квітні 1997 р. працював у ЗАТ «Недержавний фінансово-промисловий пенсійний фонд» на посаді начальника юридичної служби.

У квітні — червні 1997 р. працював в Українській державній кредитно-інвестиційній компанії на посаді начальника відділу цінних паперів департаменту власності та інвестицій.

У червні 1997 — вересні 1999 рр. працював у ЗАТ Інвестиційна компанія «Нафтаенерго Інвест» на посаді віце-президента.

У вересні 1997 — квітні 2001 рр. працював і виконував громадську роботу у Всеукраїнській громадській організації «Фонд підтримки регіональних ініціатив» на посаді генерального директора та віце-президента.

У квітні — вересні 2001 р. працював у ТОВ «Факторинговий дім» на посаді директора.

У вересні 2001 — вересні 2005 рр. працював в Акціонерній холдинговій компанії «Укрнафтопродукт» на посадах першого заступника голови правління та голови правління.

У жовтні 2005 — листопаді 2007 рр. працював в Українсько-американському ТОВ консалтингова компанія «Фарго» (в грудні 2006 року товариство перейменовано у ТОВ "Юридична фірма «Фарго») на посаді заступника генерального директора.

У грудні 2007 — грудні 2010 рр. працював у Голосіївські районній в місті Києві державній адміністрації на посаді заступника голови.

У січні 2011 — липні 2012 рр. працював у ТОВ "Клініка генетики репродукції «Вікторія» на посаді заступника директора.

Співзасновник Growford Institute (Global Research on Optimal Ways for Development Institute), який здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу в цілому.[3]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2006–2010 рр. був обраний депутатом Голосіївської районної у місті Києві ради, голова постійної комісії з питань ефективного використання комунальної власності та оренди.

У квітні 2010 р. обраний головою Центрального виконавчого комітету політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)».

З липня 2012 р. працює головою Центрального виконавчого комітету політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)» на постійній основі.

З квітня 2010 р. і до тепер заступник голови політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)», голова Київської міської організації партії.

У квітні 2012 р. очолив виборчий штаб партії «УДАР Віталія Кличка».

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014 від партії «УДАР», № 5 в списку. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Голова виборчого штабу Петра Порошенка на президентських виборах 2014.[4]

Народний депутат України 8-го скликання з 27 листопада 2014 до 14 січня 2015 від партії «Блок Петра Порошенка», № 10 в списку. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

15 лютого 2019 року Віталій Ковальчук став керівником виборчого штабу кандидата в президенти України Петра Порошенка[5].

19 травня 2019 року звільнений з посади Першого заступника голови адміністрації Президента України, через інавгурацію новго Глави Держави.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 Червня 2016. Процитовано 2 квітня 2019.
  3. ↑ Загальна інформація – Global Research on GROWFORD Institute. Глобальне дослідження оптимальних шляхів розвитку Інститут GROWFORD (укр.). Архів оригіналу за 8 Лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  4. ↑ Стало відомо, хто очолить виборчий штаб Порошенка. Архів оригіналу за 21 Травня 2014. Процитовано 8 Травня 2014.
  5. ↑ У Києві відкрився виборчий штаб кандидата в президенти України Порошенка. interfax.com.ua. 15 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 Лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  6. ↑ Указ Президента України №-295/2019 від 19.5.2019. Архів оригіналу за 2 Липня 2019. Процитовано 21 Травня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Декларація[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковальчук_Віталій_Анатолійович&oldid=39850774