Матіос Марія Василівна
| Марія Матіос | |
| Марія Матіос | |
Марія Матіос, 2010 рік. |
|
| При народженні: | Матіос Марія Василівна |
|---|---|
| Дата народження: |
19 грудня 1959 (53 роки) |
| Місце народження: |
Розтоки Путильського району Чернівецької області |
| Громадянство: | |
| Мова творів: | Українська, польська |
| Рід діяльності: | прозаїк, поет |
| Жанр: | роман, вірш |
| Magnum opus: | Солодка Даруся |
| Премії: |
Коронація слова (2007), Національна премія України імені Тараса Шевченка (2005), переможець конкурсу «Книжка року» (2004, 2007, 2008) |
| http://www.mariamatios.com.ua/ | |
| 7-го скликання | |||
| УДАР | 12 грудня 2012 | — | |
Марія Василівна Матіо́с (* 19 грудня 1959, Розтоки, Путильський район, Чернівецька область) — українська письменниця (поет, прозаїк, публіцист). Народний депутат України (з 2012).
Зміст |
Біографія[ред.]
Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині у родині гуцулів. Старша сестра генерал-майора СБУ Анатолія Матіоса (затримав суддю Зварича).
Перші вірші надрукувала у 15 років.
Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету (1982). Член КПРС[1]. Член Спілки письменників СРСР (з 1986).
Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.
1992 — дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол».
Протягом близько 10 років займалась журналістикою. 8 із них була редактором газети на машинобудівному заводі імені Дзержинського в Чернівцях. Керувала Чернівецькою обласною організацією Національної спілки письменників України, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу».
З листопада 2005 р. до 17 вересня 2010 р. працювала заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка (перед цим також працювала в цьому Комітеті з 2003 р.). За цей час змінилися 4 голови Комітету. Була звільнена з посади заступника голови Комітету у зв'язку з указом Президента від 12 липня 2010 року, яким затверджено новий персональний склад Комітету. Рішення про своє звільнення не визнала за законне і з листопада 2010 р. судиться з Комітетом з Національної премії України ім. Т.Шевченка та його новим головою Борисом Олійником. Після того, як в Окружному адміністративному суді Києва Марії Матіос повністю відмовили в її позові, вона заявила про готовність обстоювати свої права в «міжнародних інстанціях»[2].
12 січня 2011 року Марія Матіос звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України[3], заявивши про переслідування її з боку силових структур та спробу вилучити її книгу «Вирвані сторінки з автобіографії» з книгарень[4]. На захист Матіос виступив із зверненням Арсеній Яценюк[5].
2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».
2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» на виборах до Верховної Ради України.
Державний службовець 2-ї категорії III рангу.
Особисте життя[ред.]
Живе в Києві.
Заміжня, має сина.
Дослідила свій родовід до 1790 року.
Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.
Творчість[ред.]
Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України»[6].
Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки»[6], то «грант-дамою української літератури»[6].
Збірки віршів:
- «З трави і листя» (1982)
- «Вогонь живиці» (1986)
- «Сад нетерпіння» (1994)
- «Десять дек морозної води» (1995)
- «Жіночий аркан» (2001)
- «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)
Найбільшу популярність здобули її прозові твори:
- «Нація» (2001)
- «Життя коротке» (2001)
- «Бульварний роман» (2003)
- ««Фуршет» від Марії Матіос» (2003)
- «Солодка Даруся» (2004)
- «Щоденник страченої» (2005)
- «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006)
- «Нація. Одкровення.» (2006)
- «Щоденник страченої» (2007)
- «Майже ніколи не навпаки» (2007)
- «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» — видавництво «Піраміда» (2008)
- «Кулінарні фіґлі» (2009)
- «Чотири пори життя» (2009)
- «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010)
- «Армагедон уже відбувся» (2011)
Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами[7]. Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії[7].
2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О.Мариничевою та С.Соложенкіною.[8]
Книга письменниці «Майже ніколи не є навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе“. Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача[Джерело?].
Премії[ред.]
- 2013 — «Українсько-японська дружба і співробітництво». Церемонія вручення відбулася 22 березня 2013 року. Відзнаку вручив Йошіхіко Окабе — доцент Кобе Гакуін Університету[9].
- 2009 — державна нагорода — диплом I ступеня в номінації «Бестселер» на V Київському міжнародному книжковому ярмарку за книгу «Москалиця. Мама Маріца — дружина Христофора Колумба»
- 2008 — переможець конкурсу «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство — Сучасна українська проза»: «Марія Матіос. Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (видавництво «Піраміда»).
- 2007 — переможець конкурсу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Майже ніколи не навпаки»).
- 2007 — Гран-прі та 1-е місце конкурсу «Коронація слова 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки»
- 2005 — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся».
- 2004 — переможець конкурсу «Книжка року» («Солодка Даруся»).
Висловлювання про творчість Марії Матіос[ред.]
- Письменниця Марія Матіос романом «Солодка Даруся» сміливо і рішуче відкинула правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснила жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне пекло, в безодню, куди лячно зазирати.(Павло Загребельний)
- … Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів. (про «Солодку Дарусю») (Дмитро Павличко)
- … Це книга Метафора для всеукраїнської новітньої історії (про «Солодку Дарусю») («Львівська Газета»)
- Спроба батога для нації — ось чим є книги Марії Матіос. Її книги … — це удар і виклик. («Голос України»)
Примітки[ред.]
- ↑ Письменники Радянської України. 1917–1987: бібліографічний довідник. — К.: Радянський письменник, 1988. — С. 391
- ↑ Україна молода, № 234, 14.12.2010
- ↑ Українська правда. Життя, 12.01.2011
- ↑ Газета по-українськи, № 1158, 14.01.2011, с. 11
- ↑ Яценюк обіцяє розпитати Пшонку про письменницю // Українська правда, 12.01.2011
- ↑ а б в Матіос Марія // Сайт «Буквоїд»
- ↑ а б Офіційний сайт письменниці
- ↑ Блог перекладачки Матіос на російську О.Маринічевої
- ↑ Газета Верховної Ради "Голос України" № 56,23. 3. 2013
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Матіос Марія Василівна |
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Матіос Марія Василівна |
- Офіційний сайт Марії Матіос
- Офіційний польськомовний сайт Марії Матіос (пол.)
- Персональна сторінка письменниці на Facebook
- Прима української літератури
- Рецензія на творчість Марії Матіос
- Рецензія на книгу «Москалиця»
- Львівські ветерани вимагають вилучити книгу Марії Матіос за порівняння обеліска з фалосом // Історична правда, 12.01.2011
- Відкритий лист Марії Матіос у зв'язку з переслідуваннями її силовими структурами та зокрема вилучення з книгарень її книги «Вирвані сторінки з автобіографії» // Українська правда. Життя, 12.01.2011
- Міліція заспокоює: арештовувати письменницю Матіос їм ще не доручали // УНІАН, 12.01.2011
- Творча зустріч з Марією Матіос (Будинок кіно, Київ, 21.01.2011)
- Марія Матіос: У такі часи не книжки — заяви про політичний притулок пишуть // Україна молода, № 67, 21.04.2011
- Марія Матіос. Провокаційний поїзд до Львова поїхав з телеканалу «Інтер»? // УНІАН, 10.05.2011
- Maria Matios: Muszę szokować, żeby dotrzeć do rozumu // gazeta.pl, 2011-06-12
- Народились 19 грудня
- Народились 1959
- Українські письменники
- Українські поетеси
- Політики України
- Члени КПРС
- Члени Спілки письменників СРСР
- Народні депутати України 7-го скликання
- Лауреати Шевченківської премії 2005 року
- Лауреати «Коронації слова»
- Уродженці Путильського району
- Випускники Чернівецького університету
- Марія Матіос
- Почесні громадяни Чернівців
- Персоналії:Чернівці