Матіос Марія Василівна
| Марія Матіос | |
| Марія Матіос | |
Марія Матіос, 2010 рік. |
|
| При народженні: | Матіос Марія Василівна |
|---|---|
| Дата народження: | 19 грудня 1959 |
| Місце народження: | Розтоки Путильського району Чернівецької області |
| Громадянство: | Українське |
| Мова творів: | Українська, польська |
| Рід діяльності: | прозаїк, поет |
| Жанр: | роман, вірш |
| Magnum opus: | Солодка Даруся |
| Премії: |
Коронація слова (2007), Національна премія України імені Тараса Шевченка (2005), переможець конкурсу «Книжка року» (2004, 2007, 2008) |
| http://www.mariamatios.com.ua/
|
|
Марія Василівна Матіо́с (*19 грудня 1959, Розтоки, Путильський район, Чернівецька область) — українська письменниця (поет, прозаїк, публіцист).
Зміст |
[ред.] Біографія
Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині у родині гуцулів.
Перші вірші надрукувала у 15 років.
Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, була серед тих, хто згодом домігся присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» — поета Юрія Федьковича.
1992 — дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол».
Протягом близько 10 років займалась журналістикою. 8 із них була редактором газети на машинобудівному заводі імені Дзержинського в Чернівцях. Керувала Чернівецькою обласною організацією Національної спілки письменників України, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу».
З листопаді 2005 р. до 17 вересня 2010 р. працювала заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка (перед цим також працювала в цьому Комітеті з 2003 р.). За цей час змінилися 4 голови Комітету. Була звільнена з посади заступника голови Комітету у зв'язку з указом Президента від 12 липня 2010 року, яким затверджено новий персональний склад Комітету. Рішення про своє звільнення не визнала за законне і з листопада 2010 р. судиться з Комітетом з Національної премії України ім. Т.Шевченка та його новим головою Борисом Олійником. Після того, як в Окружному адміністративному суді Києва Марії Матіос повністю відмовили в її позові, вона заявила про готовність обстоювати свої права в «міжнародних інстанціях».[1]
12 січня 2011 року Марія Матіос звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України[2], заявивши про переслідування її з боку силових структур та спробу вилучити її книгу "Вирвані сторінки з автобіографії" з книгарень.[3] На захист Матіос виступив із зверненням Арсеній Яценюк.[4]
Державний службовець 2-ї категорії III рангу).
Живе в Києві.
Заміжня, має сина.
Дослідила свій родовід до 1790 року.
Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.
У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу "Юне слово".
[ред.] Творчість
Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України»[5].
Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки»[5], то «грант-дамою української літератури»[5].
Збірки віршів:
- «З трави і листя» (1982)
- «Вогонь живиці» (1986)
- «Сад нетерпіння» (1994)
- «Десять дек морозної води» (1995)
- «Жіночий аркан» (2001)
- «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)
Найбільшу популярність здобули її прозові твори:
- «Нація» (2001)
- «Життя коротке» (2001)
- «Бульварний роман» (2003)
- ««Фуршет» від Марії Матіос» (2003)
- «Солодка Даруся» (2004)
- «Щоденник страченої» (2005)
- «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006)
- «Нація. Одкровення.» (2006)
- «Щоденник страченої» (2007)
- «Майже ніколи не навпаки» (2007)
- «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» - видавництво «Піраміда» (2008)
- «Кулінарні фіґлі» (2009)
- «Чотири пори життя» (2009)
- «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010)
- «Армагедон уже відбувся» (2011)
Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами[6]. Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії[6].
2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О.Мариничевою та С.Соложенкіним.[7]
Передостання книга письменниці «Майже ніколи не є навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. „Я би виокремила головну думку цієї книги, де «честь понад усе». Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі“, — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача[Джерело?].
[ред.] Премії
- 2009 — державна нагорода — диплом I ступеня в номінації «Бестселер» на V Київському міжнародному книжковому ярмарку за книгу «Москалиця. Мама Маріца — дружина Христофора Колумба»
- 2008 — переможець конкурсу «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство — Сучасна українська проза»: «Марія Матіос. Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (видавництво «Піраміда»).
- 2007 — переможець конкурсу «Книжка року» в номінації «Красне письменство» («Майже ніколи не навпаки»).
- 2007 — Гран-прі та 1-е місце конкурсу «Коронація слова 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки»
- 2005 — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся».
- 2004 — переможець конкурсу «Книжка року» («Солодка Даруся»).
[ред.] Висловлювання про творчість Марії Матіос
- Письменниця Марія Матіос романом «Солодка Даруся» сміливо і рішуче відкинула правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснила жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне пекло, в безодню, куди лячно зазирати.(Павло Загребельний)
- … Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів. (про «Солодку Дарусю») (Дмитро Павличко)
- … Це книга Метафора для всеукраїнської новітньої історії (про «Солодку Дарусю») («Львівська Газета»)
- Спроба батога для нації — ось чим є книги Марії Матіос. Її книги … — це удар і виклик. («Голос України»)
[ред.] Примітки
- ↑ Україна молода, №234, 14.12.2010
- ↑ Українська правда. Життя, 12.01.2011
- ↑ Газета по-українськи, №1158, 14.01.2011, с. 11
- ↑ Яценюк обіцяє розпитати Пшонку про письменницю // Українська правда, 12.01.2011
- ↑ а б в Матіос Марія // Сайт "Буквоїд"
- ↑ а б Офіційний сайт письменниці
- ↑ Блог перекладачки Матіос на російську О.Маринічевої
[ред.] Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Матіос Марія Василівна |
- Офіційний сайт Марії Матіос
- Офіційний польськомовний сайт Марії Матіос (пол.)
- Персональна сторінка письменниці на Facebook
- Блог перекладачки Матіос на російську О.Маринічевої
- Блог перекладачки М.Матіос на польську А.Коженьовської-Бігун
- Прима української літератури
- Рецензія на творчість Марії Матіос
- Рецензія на книгу "Москалиця"
- Львівські ветерани вимагають вилучити книгу Марії Матіос за порівняння обеліска з фалосом // Історична правда, 12.01.2011
- Відкритий лист Марії Матіос у зв'язку з переслідуваннями її силовими структурами та зокрема вилучення з книгарень її книги «Вирвані сторінки з автобіографії» // Українська правда. Життя, 12.01.2011
- Міліція заспокоює: арештовувати письменницю Матіос їм ще не доручали // УНІАН, 12.01.2011
- Творча зустріч з Марією Матіос (Будинок кіно, Київ, 21.01.2011)
- Марія Матіос: У такі часи не книжки — заяви про політичний притулок пишуть // Україна молода, №67, 21.04.2011
- Марія Матіос. Провокаційний поїзд до Львова поїхав з телеканалу «Інтер»? // УНІАН, 10.05.2011
- Maria Matios: Muszę szokować, żeby dotrzeć do rozumu // gazeta.pl, 2011-06-12
- Персоналії за алфавітом
- Статті з твердженнями без джерел
- Персоналії Ма
- Українські письменники
- Українські поетеси
- Лауреати Шевченківської премії
- Лауреати «Коронації слова»
- Уродженці Путильського району
- Випускники Чернівецького університету
- Народились 19 грудня
- Народились 1959
- Марія Матіос
- Почесні громадяни Чернівців