Матіос Марія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марія Матіос
Марія Матіос
Марія Матіос, 2010 рік.
Марія Матіос, 2010 рік.
При народженні: Матіос Марія Василівна
Дата народження: 19 грудня 1959(1959-12-19) (54 роки)
Місце народження: Розтоки Путильського району Чернівецької області
Громадянство: Україна Україна
Мова творів: Українська, польська
Рід діяльності: прозаїк, поет
Жанр: роман, вірш
Magnum opus: Солодка Даруся
Премії:

Коронація слова (2007), Національна премія України імені Тараса Шевченка (2005), переможець конкурсу «Книжка року» (2004, 2007, 2008)

http://www.mariamatios.com.ua/
Україна Народний депутат України
7-го скликання
УДАР 12 грудня 2012

Марія Василівна Матіо́с (* 19 грудня 1959, Розтоки, Путильський район, Чернівецька область) — українська письменниця (поет, прозаїк, публіцист). Народний депутат України (з 2012).

Біографія[ред.ред. код]

Матіос Марія Василівна

Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині у родині гуцулів. Старша сестра генерал-майора СБУ Анатолія Матіоса (затримав суддю Зварича).

Перші вірші надрукувала у 15 років.

Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету (1982). Член КПРС[1]. Член Спілки письменників СРСР (з 1986).

Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.

1992 — дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол».

Протягом близько 10 років займалась журналістикою. 8 із них була редактором газети на машинобудівному заводі імені Дзержинського в Чернівцях. Керувала Чернівецькою обласною організацією Національної спілки письменників України, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу».

З листопада 2005 р. до 17 вересня 2010 р. працювала заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка (перед цим також працювала в цьому Комітеті з 2003 р.). За цей час змінилися 4 голови Комітету. Була звільнена з посади заступника голови Комітету у зв'язку з указом Президента від 12 липня 2010 року, яким затверджено новий персональний склад Комітету. Рішення про своє звільнення не визнала за законне і з листопада 2010 р. судиться з Комітетом з Національної премії України ім. Т. Шевченка та його новим головою Борисом Олійником. Після того, як в Окружному адміністративному суді Києва Марії Матіос повністю відмовили в її позові, вона заявила про готовність обстоювати свої права в «міжнародних інстанціях»[2].

12 січня 2011 року Марія Матіос звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України[3], заявивши про переслідування її з боку силових структур та спробу вилучити її книгу «Вирвані сторінки з автобіографії» з книгарень[4]. На захист Матіос виступив із зверненням Арсеній Яценюк[5].

2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».

2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» на виборах до Верховної Ради України.

Державний службовець 2-ї категорії III рангу.

Особисте життя[ред.ред. код]

Живе в Києві.

Заміжня, має сина.

Дослідила свій родовід до 1790 року.

Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.

Творчість[ред.ред. код]

Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України»[6].

Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки»[6], то «грант-дамою української літератури»[6].

Збірки віршів:

  • «З трави і листя» (1982)
  • «Вогонь живиці» (1986)
  • «Сад нетерпіння» (1994)
  • «Десять дек морозної води» (1995)
  • «Жіночий аркан» (2001)
  • «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)
Solodka Darusja cover .jpg

Найбільшу популярність здобули її прозові твори:

Твори письменниці перекладені німецькою,[10] сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами[11]. Друкувалися в Австрії,[10] Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії[11].

2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіною.[12]

Книга письменниці «Майже ніколи не є навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе“. Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача[Джерело?].

Премії[ред.ред. код]

Висловлювання про творчість Марії Матіос[ред.ред. код]

  • Письменниця Марія Матіос романом «Солодка Даруся» сміливо і рішуче відкинула правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснила жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне пекло, в безодню, куди лячно зазирати.(Павло Загребельний)
  • Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів. (про «Солодку Дарусю») (Дмитро Павличко)
  • Це книга Метафора для всеукраїнської новітньої історії (про «Солодку Дарусю») («Львівська Газета»)
  • Спроба батога для нації — ось чим є книги Марії Матіос. Її книги … — це удар і виклик. («Голос України»)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Письменники Радянської України. 1917–1987: бібліографічний довідник. — К.: Радянський письменник, 1988. — С. 391
  2. Україна молода, № 234, 14.12.2010
  3. Українська правда. Життя, 12.01.2011
  4. Газета по-українськи, № 1158, 14.01.2011, с. 11
  5. Яценюк обіцяє розпитати Пшонку про письменницю // Українська правда, 12.01.2011
  6. а б в Матіос Марія // Сайт «Буквоїд»
  7. Тарас Марусик. «Армагедон уже відбувся» // Радіо Свобода © 18.10.2011
  8. Ігор Бондар-Терещенко. Рецензія на книгу Матіос Марії «Армагедон уже відбувся» // © АртВертеп. Додав Sh.Ocean 20 листопада 2011
  9. 13 вересня о 15.00 у Палаці мистецтв презентація нової книжки Марії Матіос «Черевички Божої Матері» // ГО «Форум видавців», Львів. Середа, 28 серпня 2013
  10. а б Darina, die Süße : Roman / Maria Matios. Aus dem Ukrain. von Claudia Dathe (2013)
  11. а б Офіційний сайт письменниці
  12. Блог перекладачки Матіос на російську О. Маринічевої
  13. Газета Верховної Ради «Голос України» № 56,23. 3. 2013

Посилання[ред.ред. код]