Андрусівський мир
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрусівське перемир'я 1667 — угода між Росією і Польщею за спиною України про припинення війни, підписана 30 січня 1667 року в селі Андрусове під Смоленськом. Угода стала завершенням російсько-польської війни 1654—1667 років.
За умовами договору:
- припинялась польсько-московська війна 1654—1667 років;
- встановлювалося перемир'я на 13,5 років;
- під владою Московської держави залишалась Лівобережна Україна, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, а також Смоленськ;
- в складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна (крім Києва) і Білорусія з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом;
- Київ з околицями на два роки передавався Московії, проте в умові був ряд застережень, які давали можливість залишити Київ за Росією назавжди;
- Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав;
- Річ Посполита і Московія зобов'язувались у випадку татарських набігів на Україну разом виступити проти кримського хана та Османської імперії, що викликало з її боку ворожу реакцію, підсилену підтримкою Франції, Англії, Голландії та Австрії.
Умови перемир'я викликали велике незадоволення серед українського суспільства, що переросло у повстання, яке очолив гетьман Іван Брюховецький. Андрусівський договір, порушивши умови Переяславської Ради (1654), закріпив насильницький поділ української етнічної території на дві частини — Правобережну Україну і Лівобережну Україну, остаточно затверджений так званим Вічним миром в 1686 році.
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Історія Української РСР, т. 1. К., 1955;
- Собрание Государственньїх грамот и договоров, хранящихся в Государственной коллегии иностранных дел, ч. 4. М., 1828.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
