Гаррі Мартінсон
| Гаррі Мартінсон | |
| Harry Edmund Martinson | |
 Гаррі Мартінсон |
|
| При народженні: | Harry Edmund Martinson |
|---|---|
| Дата народження: |
6 травня 1904 |
| Місце народження: |
Йомсхьоґ провінція Блекінґе, Швеція |
| Дата смерті: |
11 лютого 1978 |
| Місце смерті: |
Стокгольм, Швеція |
| Національність: | швед |
| Громадянство: | шведське |
| Мова творів: | шведська |
| Рід діяльності: | Прозаїк, Поет, Есеїст |
| Роки активності: | 1929 - 1973 |
| Жанр: | Роман, поеми, вірші, есе |
| Magnum opus: | «Аніара» (1956) |
| Премії: |
 |
| http://www.harrymartinson.org | |
Гаррі Мартінсон (швед. Harry Edmund Martinson, 6 травня 1904 — 11 лютого 1978) - шведський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1974 рік. Мартінсон відомий перш за все як автор науково-фантастичної поеми «Аніара» (1956).
Зміст |
Біографія [ред.]
Гаррі Мартінсон був п'ятою дитиною в сім'ї і єдиним хлопчиком. Коли йому було шість років, помер батько. Рік по тому мати емігрувала до Америки, залишивши дітей у Швеції. Гаррі Мартінсон мав рано почати працювати. В 1920 році він влаштовується моряком і різноробом та здійснює кілька довгих подорожей, у тому числі до Індії та Бразилії.
У Гетеборзі та Стокгольмі знайомиться з модерністськими художниками та літертатурним угрупованням "робітничих письменників". У 1929 році його твори входять до антології "П'ятеро молодих" (5 unga).
У 1929 році одружився з письменницею Муе Мартінсон (Moa Martinson). Вони прожили в шлюбі до 1941 року, після чого в 1942 році Гаррі Мартінсон одружився з Інгрід Ліндкранц (Ingrid Lindcrantz).
У 1934 році Мартінсон відвідав Москву, де взяв участь в роботі Першого з'їзду радянських письменників.
У 1940 році пішов добровольцем на радянсько-фінську війну 1939-1940 р., де воював проти СРСР.
У 1949 році був обраний членом Шведської Академії.
За час з 1938 до 1974 року Гаррі Мартінсон став лауреатом 10 премій і спеціальних стипендій. Крім Нобелівської премії 1974 року, здобув також премію газети "Свенська Дагбладет" (1944), премію Бельман (1951), премію Шведського радіо (1967) та інші.
Наклав на себе руки, зарізавшись ножицями в лікарні.
Твори [ред.]
Проза [ред.]
- Подорож без мети, (Resor untan mål, 1932, перший том його подорожніх нотаток).
- Мис Прощай (Kap Farväl, 1933, другий том його подорожніх нотаток).
- Цвіте кропива (Nässlorna blomma, 1935, перша частина автобіографічного роману).
- Треба піти (Vägen ut, 1936, друга частина автобіографічного роману).
- Дорога до королівства дзвонів (Vägen till Klockrike, 1948, роман).
Поезія [ред.]
- Корабель привид (Spökskepp, 1929).
- Аніара (Aniara, поема, 1956).
Посилання [ред.]
Сайт, присвячений Гаррі Мартінсону (шв.)
|
|||||||||||||||||
|
|||||
