Гаррі Мартінсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гаррі Мартінсон
Harry Edmund Martinson
Гаррі Мартінсон
Гаррі Мартінсон
При народженні Harry Edmund Martinson
Дата народження 6 травня 1904(1904-05-06)
Місце народження Йомсхьоґ провінція Блекінґе, Швеція
Дата смерті 11 лютого 1978(1978-02-11) (73 роки)
Місце смерті Стокгольм, Швеція
Національність швед
Громадянство Швеція Швеція
Мова творів шведська
Рід діяльності Прозаїк, Поет, Есеїст
Роки активності: 1929 - 1973
Жанр Роман, поеми, вірші, есе
Magnum opus: «Аніара» (1956)
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1974)

http://www.harrymartinson.org
Nobel prize medal.svg

Гаррі Мартінсон (швед. Harry Edmund Martinson, 6 травня 1904 — 11 лютого 1978) - шведський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1974 рік. Мартінсон відомий перш за все як автор науково-фантастичної поеми «Аніара» (1956).

Біографія[ред.ред. код]

Гаррі Мартінсон був п'ятою дитиною в сім'ї і єдиним хлопчиком. Коли йому було шість років, помер батько. Рік по тому мати емігрувала до Америки, залишивши дітей у Швеції. Гаррі Мартінсон мав рано почати працювати. В 1920 році він влаштовується моряком і різноробом та здійснює кілька довгих подорожей, у тому числі до Індії та Бразилії.

У Гетеборзі та Стокгольмі знайомиться з модерністськими художниками та літертатурним угрупованням "робітничих письменників". У 1929 році його твори входять до антології "П'ятеро молодих" (5 unga).

У 1929 році одружився з письменницею Муе Мартінсон (Moa Martinson). Вони прожили в шлюбі до 1941 року, після чого в 1942 році Гаррі Мартінсон одружився з Інгрід Ліндкранц (Ingrid Lindcrantz).

У 1934 році Мартінсон відвідав Москву, де взяв участь в роботі Першого з'їзду радянських письменників.

У 1940 році пішов добровольцем на радянсько-фінську війну 1939-1940 р., де воював проти СРСР.

У 1949 році був обраний членом Шведської Академії.

За час з 1938 до 1974 року Гаррі Мартінсон став лауреатом 10 премій і спеціальних стипендій. Крім Нобелівської премії 1974 року, здобув також премію газети "Свенська Дагбладет" (1944), премію Бельман (1951), премію Шведського радіо (1967) та інші.

Наклав на себе руки, зарізавшись ножицями в лікарні.


Твори[ред.ред. код]

Проза[ред.ред. код]

  • Подорож без мети, (Resor untan mål, 1932, перший том його подорожніх нотаток).
  • Мис Прощай (Kap Farväl, 1933, другий том його подорожніх нотаток).
  • Цвіте кропива (Nässlorna blomma, 1935, перша частина автобіографічного роману).
  • Треба піти (Vägen ut, 1936, друга частина автобіографічного роману).
  • Дорога до королівства дзвонів (Vägen till Klockrike, 1948, роман).

Поезія[ред.ред. код]

  • Корабель привид (Spökskepp, 1929).
  • Аніара (Aniara, поема, 1956).

Посилання[ред.ред. код]