Томас Транстремер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томас Транстремер
Tomas Tranströmer
Т. Транстремер на Міжнародній конференції письменників і літературних перекладачів у Стокгольмі (29 червня 2008)
Т. Транстремер на Міжнародній конференції письменників і літературних перекладачів у Стокгольмі (29 червня 2008)
Дата народження 15 квітня 1931(19310415)
Місце народження Стокгольм, Швеція
Дата смерті 26 березня 2015
Громадянство Швеція Швеція
Мова творів шведська
Рід діяльності поет
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (2011)

Nobel prize medal.svg

Томас (Тумас) Транстремер (швед. Tomas Gösta Tranströmer; 15 квітня 1931(19310415), Стокгольм — 26 березня 2015) — видатний шведський поет XX століття, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року «за стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність».[1][2]

Транстремер, нарівні з Еммануїлем Сведенборґом, Авґустом Стріндберґом та Інґмаром Берґманом, світовою культурною громадськістю розглядається як один з тих, хто виходить за рамки вузько-національного і становить так зване обличчя національного шведського світосприйняття в загальному світовому та інтернаціональному контексті.

Біографія[ред.ред. код]

Томас Транстремер здобув середню освіту в Південній латинській школі в Стокгольмі і отримав диплом психолога в Стокгольмському університеті в 1956 році. Додатково вивчав історію, релігію і літературу.

За основною професією — лікар-психолог, працював спочатку у в'язниці для неповнолітніх, згодом — з інвалідами, які втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва, ув'язненими і наркоманами. Професійний піаніст.

Творчість[ред.ред. код]

Томас Транстремер (праворуч) та іраксько-шведський художник Модхир Ахмед (березень 2007)

Найвпливовіший скандинавський поет останніх десятиліть.

Почав писати в 13 років. Свій перший збірник віршів 17 dikter (Сімнадцять віршів) опублікував у 1954 році. У 1993 році видав свою коротку автобіографію Minnena ser mig (Спогади споглядають на мене). Інші поети, особливо «політичних» 1970-х, звинуватили Транстремера у відстороненні від власної традиції і політичних процесів. Проте поет працював у межах модерністських, експресіоністських і сюрреалістичних тенденцій в поезії ХХ століття. Його ясні, прості картинки з повсякденного життя і природи показують містичну проникливість універсальних аспектів людського розуму.

На початку 1990-х років був вражений інсультом, від чого у нього відняло праву частину тіла, мову і здатність володіти пером. Але він навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для «лівої руки» на фортепіано, часто написану спеціально для нього сучасними західними композиторами.

Томас Транстремер — автор 12 книг віршів і прози. Твори поета перекладено 60 мовами. Його остання робота, збірка віршів Den stora gåtan (Велика таїна), була опублікована у 2004 році.

6 жовтня 2011 року Нобелівський комітет оголосив про присудження Нобелівської премії з літератури Томасу Транстремеру.

Окрім того, Транстремер був нагороджений Поетичною премією видавництва Бонніер, Міжнародною премією в галузі літератури (Нойштадт), Премією Петрарки (Німеччина), Золотим вінком Струзьких вечорів поезії, Шведською премією Міжнародного поетичного форуму та ін.

Майже все життя провів у місті Вестерос. Останні роки жив разом із дружиною Монікою в Стокгольмі.

Книги[ред.ред. код]

  • 17 dikter (1954)
  • Hemligheter på vägen (1958)
  • Den halvfärdiga himlen (1962)
  • Klanger och spår (1966)
  • Mörkerseende (1970)
  • Stigar (1973)
  • Östersjöar (1974)
  • Sanningbarriären (1978)
  • Det vilda torget (1983)
  • För levande och döda (1989)
  • Minnena ser mig (1993)
  • Den stora gåtan (2004)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]