Томас Транстремер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Томас Транстремер
Tomas Tranströmer
Transtroemer.jpg
Т. Транстремер на Міжнародній конференції письменників і літературних перекладачів у Стокгольмі (29 червня 2008)
Дата
народження:		 15 квітня 1931(1931-04-15) (82 роки)
Місце
народження:		 Стокгольм, Швеція
Громадянство: Швеція Швеція
Мова творів: шведська
Рід діяльності: поет
Премії:

Нобелівська премія (2011)
Nobel prize medal.svg

Томас (Тумас) Транстремер (швед. Tomas Gösta Tranströmer; *15 квітня 1931, Стокгольм) — видатний шведський поет XX століття, лауреат Нобелівської премії з літератури 2011 року «за стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність».[1][2]

Транстремер, нарівні з Еммануїлем Сведенборґом, Авґустом Стріндберґом та Інґмаром Берґманом, світовою культурною громадськістю розглядається як один з тих, хто виходить за рамки вузько-національного і становить так зване обличчя національного шведського світосприйняття в загальному світовому та інтернаціональному контексті.

Зміст

Біографія [ред.]

Томас Транстремер здобув середню освіту в Південній латинській школі в Стокгольмі і отримав диплом психолога в Стокгольмському університеті в 1956 році. Додатково вивчав історію, релігію і літературу.

За основною професією — лікар-психолог, працював спочатку у в'язниці для неповнолітніх, згодом — з інвалідами, які втратили працездатність унаслідок трудового каліцтва, ув'язненими і наркоманами. Професійний піаніст.

Творчість [ред.]

Томас Транстремер (праворуч) та іраксько-шведський художник Модхир Ахмед (березень 2007)

Найвпливовіший скандинавський поет останніх десятиліть.

Почав писати в 13 років. Свій перший збірник віршів 17 dikter (Сімнадцять віршів) опублікував у 1954 році. У 1993 році видав свою коротку автобіографію Minnena ser mig (Спогади споглядають на мене). Інші поети, особливо «політичних» 1970-х, звинуватили Транстремера у відстороненні від власної традиції і політичних процесів. Проте поет працював у межах модерністських, експресіоністських і сюрреалістичних тенденцій в поезії ХХ століття. Його ясні, прості картинки з повсякденного життя і природи показують містичну проникливість універсальних аспектів людського розуму.

На початку 1990-х років був вражений інсультом, від чого у нього відняло праву частину тіла, мову і здатність володіти пером. Але він навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для «лівої руки» на фортепіано, часто написану спеціально для нього сучасними західними композиторами.

Томас Транстремер — автор 12 книг віршів і прози. Твори поета перекладено 60 мовами. Його остання робота, збірка віршів Den stora gåtan (Велика таїна), була опублікована у 2004 році.

6 жовтня 2011 року Нобелівський комітет оголосив про присудження Нобелівської премії з літератури Томасу Транстремеру.

Окрім того, Транстремер був нагороджений Поетичною премією видавництва Бонніер, Міжнародною премією в галузі літератури (Нойштадт), Премією Петрарки (Німеччина), Золотим вінком Струзьких вечорів поезії, Шведською премією Міжнародного поетичного форуму та ін.

Майже все життя провів у місті Вестерос. Зараз живе разом з дружиною Монікою в Стокгольмі.

Книги [ред.]

  • 17 dikter (1954)
  • Hemligheter på vägen (1958)
  • Den halvfärdiga himlen (1962)
  • Klanger och spår (1966)
  • Mörkerseende (1970)
  • Stigar (1973)
  • Östersjöar (1974)
  • Sanningbarriären (1978)
  • Det vilda torget (1983)
  • För levande och döda (1989)
  • Minnena ser mig (1993)
  • Den stora gåtan (2004)

Примітки [ред.]

  1. ↑ Swedish Poet Wins Nobel Prize for Literature - NYTimes.com The New York Times Company
  2. ↑ The Nobel Prize in Literature 2011 – Press

Джерела [ред.]
1901—1925

Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Містраль / Ечеґарай-і-Ейсаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Хейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950

Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Ґар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950) •
1951—1975

Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Аґнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976—2000

Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінґер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Ґолдінґ (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Ґордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаґо (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)
2001—2025

Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012)
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Транстремер&oldid=12590718