Джон Голсуорсі
| Джон Ґолсуорсі | |
| John Galsworthy | |
| Дата народження: |
14 серпня 1867 |
|---|---|
| Місце народження: |
Кінґстон-на-Темзі |
| Дата смерті: |
31 січня 1933 (65 років) |
| Місце смерті: |
Лондон |
| Мова творів: | англійська |
| Рід діяльності: | письменник |
| Magnum opus: | Сага про Форсайтів |
| Премії: | |
Джон Ґолсуорсі (англ. John Galsworthy; * 14 серпня 1867, Кінґстон-Хілл, графство Суррей, Англія — † 31 січня 1933, Лондон) — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії («Сага про Форсайтів» 1932; «Острів фарисеїв»).
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в заможній сім'ї.
Вчився на адвоката в привілейованій школі Герроу, потім в Оксфордському університеті. Проте, швидше за все, не бачив себе в цій професії і замість початку правничої кар'єри поїхав подорожувати за кордон, де формально мав піклуватися сімейним бізнесом у сфері морських перевезень.
Під час своїх подорожей на рейсі до Австралії зустрів Джозефа Конрада, на той момент першого помічника капітана, з яким близько подружився. Саме Ґолсуорсі переконав Конрада публікувати свої оповіді про подорожі, ставши таким чином ініціатором літературної кар'єри друга.
1905 — одружився з піаністкою Адою Пірсон (1864–1956), екс-дружиною його кузена, майора Артура Ґолсуорсі. Впродовж 10 років перед цим Джон Ґолсуорсі таємно зустрічався зі своєю майбутньою дружиною.
1921 — спільно з Кетрін Емі Доусон-Скотт заснував ПЕН-клуб, ставши його першим головою.
1929 — за заслуги перед літературою став членом Ордена Заслуг.
Листопад 1932 — удостоєний Нобелівської премії з літератури. На той час потерпав від сильних головних болей внаслідок невпинного росту пухлини мозку, і англійські письменники змогли привітати колегу лише заочно [1].
Творчість [ред.]
Окремі романи [ред.]
- Джоселін (1898)
- Вілла Рубейн (1900)
- Острів фарисеїв (1904)
- Садиба (1907)
- Братерство (1909)
- Патрицій (1911)
- Темна квітка (1913)
- Фріленди (1915)
Епопея про Форсайтів [ред.]
Вершиною творчості письменника стала сімейно-побутова епопея роду Форсайтів (типових представників англійського середнього класу), особливо трилогія «Сага про Форсайтів».
Перша частина трилогії — роман «Власник» (1906; дія розгортається 1886 року в Лондоні).
Друга частина - роман «В зашморгу» (1920; дія розгортається у 1899—1901).
Третя частина — роман «Здаємо в оренду» (1921; час дії — 1920).
Переходом від 1-ї до 2-ї частини «Саги про Форсайтів» є коротка повість (long short story) «Останнє літо Форсайта», опублікована навесні 1918 в збірці «П'ять оповідань».
3-й частині епопеї передувала повість «Пробудження» (1921).
Ґолсуорсі продовжив сімейну хроніку Форсайтів у трилогії «Сучасна комедія» («Біла мавпа», «Срібна ложка», «Лебедина пісня»; 1924—1928). У ній розгортаються життєписи Форсайтів 3-го та 4-го поколінь на тлі історичних подій 1922—1926 рр.
У збірці оповідань «На форсайтівській біржі» (1930) автор доповнив образи головним чином старших Форсайтів.
«Лебединою піснею» Джона Ґолсуорсі стала ще одна трилогія - «Останній розділ», де наймолодші з Форсайтів з'являються лише як епізодичні персонажі.
Примітки [ред.]
- ↑ М.Тугушева. Конец главы // Д.Голсуорси. Конец главы. Трилогия. — Л.: Лениздат, 1978. С. 718.
Зовнішні посилання [ред.]
«Сага про Форсайтів» та її автор // Librius.net
|
|||||||||||||||||
| Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
