Сельма Лагерлеф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сельма Лагерлеф
Selma Ottiliana Lovisa Lagerlöf
Портрет Сельми Лагерлеф, роботи Карла Ларсона, 1908
Ім'я при народженні:	Сельма Оттіліа Ловіса Лагерлеф
Дата народження:	20 листопада 1858
Місце народження:	Вермланд, Швеція
Дата смерті:	16 березня 1940
Місце смерті:	Морбакка
Рід діяльності:	письменниця
Премії:	Нобелівська премія з літератури

Се́льма Лагерле́ф (швед. Selma Lagerlöf) (20 листопада 1858—16 березня 1940) – шведська письменниця, автор художніх, історичних, краєзнавчих книг. Перша письменниця, відзначена Нобелівською премією. Її перу належить казка «Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції».

Сельма Лагерлеф, шведська письменниця, що в 1909 році стала першою жінкою – письменницею, відзначеною Нобелівською премією по літературі "...у знак визнання піднесеного ідеалізму, яскравої уяви й духовного сприйняття, що характеризують її праці...". Народилася 20 листопада 1858 року в Морбакке, у провінції Вермланд у південній Швеції в родині відставного армійського офіцера. Її твори йдуть коріннями в легенди й саги Скандії. Дівчинка вчилася вдома, і росла під доглядом бабусі, що і прищепила Сельмі тягу до народних казок і легенд.

Освіту Лагерлеф одержала в Королівській жіночій академії в Стокгольмі, що закінчила в 1882 році, ставши вчителькою. Вона працювала в школі для дівчинок у Ландскроні, тоді й почала писати перший роман. Початкові глави Лагерлеф відправила на літературний конкурс, спонсором якого був журнал "Idun".

Сельма не тільки одержала премію, крім того, з нею був укладений договір на публікацію всієї книги. За підтримки подруги, баронеси Софі Алдеспарре, Лагерлеф написала свій перший роман "Сага про Йосте Берлінге", опублікований в 1891 році. Наступний її роман, "Невидимі ланцюги", побачив світ в 1894 році. У тому ж році вона зустрілася із Софі Елкін, що стала її подругою на все життя.

Одержавши стипендію від короля Оскара й фінансову підтримку з боку Шведської Академії, Сельма Лагерлеф цілком присвятила себе письменству. Після подорожі з Елкін по Італії й Сицилії письменниця надрукувала "Чудеса Антихриста", роман про Сицилію.

Подорож у Єгипет і Палестину (1899-1900) надихнула її на дилогію "Єрусалим" (1901-1902), що принесла їй славу видатної шведської романістки. В 1904 році Лагерлеф викупила будинок свого дитинства в Морбакке, що в 1880-х роках, після смерті її батька, був проданий за борги.

Найпопулярніша дитяча книга Лагерлеф, "Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусками по Швеції", з'явилася в 1906 році. В 20-х роках ХХ століття Лагерлеф звернулася у своїй творчості до жіночої теми, вона пише розповіді, історичну трилогію – "Перстень Левеншельдов", "Шарлотта Левеншельд", "Ганна Сверд", – і біографію скандинавського письменника Закариаса Топеліуса.

Автобіографія самої письменниці, що складає декілька томів, користувалася в 1930-х роках великою популярністю. У роки, що передували Другій світовій війні, Сельма Лагерлеф допомагала німецьким художникам і письменникам рятуватися від переслідувань нацистів.

Коли Фінляндія боролася в «Зимовій війні» із СРСР, Лагерлеф внесла до фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль Нобелівського лауреата. 16 березня 1940 року Сельма Лагерлеф померла у своєму будинку в Морбакке. Багатьох героїв Сельмы Лагерлеф перенесено на кіноекран, по казці " Дивовижна подорож Нільса ..." у різних країнах знято не один мультфільм.

[ред.] Джерела

• Дзеркало тижня // № 44(723), 22 листопада 2008.

[ред.] Посилання

• Твори Сельми Лагерлеф на Читанці

п • о • р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Бйорнсон (1903) • Містраль / Ечеґерай І Ейзаґірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Хейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) •Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Ґ'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартинес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Люїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Силланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жид (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Рассел (1950) •
1951—1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчілль (1953) • Хемінгуей (1954) • Лакснесс (1955) • Хименес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферіс (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976—2000	Беллоу (1976) • Алейсандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсіа Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Магфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Хіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамаго (1998) • Грасс (1999) • Гао (2000)
2001—2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009)