Джозуе Кардуччі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джозуе Кардуччі
Giosuè Alessandro Giuseppe Carducci
Carducci.jpg
Дата народження: 27 липня 1835(1835-07-27)
Місце народження: Вальдікастелло, Тоскана, Італія
Дата смерті: 16 лютого 1907(1907-02-16) (71 рік)
Місце смерті: Болонья, Італія
Національність: Італія
Громадянство: Італія Італія
Мова творів: італійська
Рід діяльності: письменник
Премії:

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1906)

Nobel prize medal.svg

Джозуе Кардуччі (27 липня 1835, Вальдікастелло, Тоскана — 16 лютого 1907, Болонья) — найзначніший поет Італії XIX століття.

Біографія та творчість[ред.ред. код]

Кардуччі походить з древнього флорентійського роду. Батько, лікар і пристрасний прихильник Мандзоні, учив сина латині, і обходився з ним дуже суворо. Коли хлопчик виховував вовченя і сокола; дізнавшись про це, батько віддав комусь вовченя, а соколові скрутив шию. Оскаженіле дитя з тих пір зненавиділо не батька, а його улюбленого письменника — Манцоні. Неприхильність Кардуччі до останнього посилилася ще більше унаслідок того, що, замикаючи пустуна-сина в кімнату, батько примушував його читати нудну «Католицьку мораль» Манцоні. Ненависть Кардуччі до Манцоні дійшла до того, що він в своїх «Letture italiane scelte ed ordinate а uso delle scuole secondarie superiori» систематично виключав ім'я Манцоні. Мати Кардуччі, розумна і освічена жінка, противник всякого святенництва вселила йому в ранні дитячі роки гарячий патріотизм і ненависть до німців і по трагедіях Альфієрі і патріотичним одам Поверни учила його азбуці. Писати вірші Кардуччі почав в десять років. Гімназичну освіту отримав в Флоренції, університетську — в Пізі; був викладачем риторики у Сан-мініато, професором грецької мови у пістойському ліцеї, потім професором класичної літератури у університеті Болоньі. Тут Кардуччі залишався до останнього часу, коли прийняв звання сенатора. З Кардуччі була знайома королева Італії Маргарита.

Перша збірка віршів Кардуччі, що вийшла в 1857 ще в Сан-мініато: «Rime» і пройшла майже непоміченою. Популярність Кардуччі отримав вперше в 1865, коли під псевдонімом «Enotrio Romano», надрукував вірш: «A Satana». Він наробив багато шуму в Італії, спричинивши обурення консерваторів і клерикалів.

Літературною подією була також поява його «Odi Barbare» (1871), у якому він застосував новаторські віршовані форми, зробивши спробу ввести в італійське віршування класичну версифікацію з наголосами. По досконалості форми і стислості, «Odi Barbare» — один з найкращих творів Кардуччі.

Любов до вітчизни, прагнення до незалежності її і єдності — один з переважаючих мотивів музи енергії і войовничості Кардуччі. Він ратує одночасно проти світської влади та проти туману і перебільшень догматики, проти суспільної нерівності.

Великої сили і досконалості досягає Кардуччі в сатирі. Пристрасний і захопливий, він дуже схильний, проте, до особистих нападок, які в очах сучасників, додавали ще більше їдкості його сатирам. У збірках віршів Кардуччі є і ніжні елегії, веселі канцони, витончені ідилії; у них багато теплого відчуття, багато задушевності.

Нещадний ворог романтизму Кардуччі — ревностний шанувальник старовини; він прагне пожвавити форму і дух класицизму (наприклад в «Primavere Elleniche»). По суті у Кардуччі, як у письменника, подвійний ідеал: він поет революційний і поет-класик. Кардуччі цілком оригінальний поет; у нього були послідовники і школа.

Перерахуємо інші поетичні твори (видавництво в Болоньї): «Juvenilia» (1880), «Levia Gravia» (1881), «Giambi ed Epodi» (1882), «Nuove Poesie» (1879), «Nuove Odi barbare» (1882), «Caira, Settembre 1799» (1883), «Rime Nuove» (Рим, 1887).

У прозі Кардуччі — справжній художник слова. У Італії високо ставили його статті про розвиток національної літератури. Вельми цікава праця про Данте, Петрарку, Кальдерона, Бокаччіо; влучно і тонко окреслив він Джусті, Монті і інших письменників; у нього є цілий том про латинську поезію Аріосто.

Переклади українською[ред.ред. код]

Ряд віршів Кардуччі переклав Василь Білоцерківський.[1]

Примітки[ред.ред. код]