Іво Андрич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іво Андрич
хорв. Ivo Andrić
Іво Андрич
Іво Андрич
При народженні: хорв. Ivo Andrić
Дата народження: 9 жовтня 1892(1892-10-09)
Місце народження: Долац біля Травника,
Австро-Угорщина
Дата смерті: 13 березня 1975(1975-03-13) (82 роки)
Місце смерті: Белград,
Югославія
Національність: боснійський хорват
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Югославія Югославія
Мова творів: сербохорватська
Рід діяльності: прозаїк, поет, есеїст
Magnum opus: Міст на Дрині (серб. На Дрини ћуприја)
Премії:

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1961)

ivoandric.org.rs
Nobel prize medal.svg

І́во А́ндрич (хорв. Ivo Andrić, серб. Иво Андрић; *9 жовтня 1892, Травник) — †13 березня 1975) — югославський письменник хорватського походження. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1961 року.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 9 жовтня 1892 в селі Долац біля Травника (центральна Боснія) в сім'ї ремісника. У 1914-му був заарештований австрійським урядом за участь у патріотичній організації «Молода Боснія».

Творча дільність[ред.ред. код]

Перші твори Андрича — ліричні фрагменти й вірші прозою («Ex ponto», 1918; «Хвилювання», 1921), оповідання («Шлях Алії Джерзелеза» та ін.). Літературна діяльність поєднував з революційною та боротьбою за свободу й незалежність Югославії.

Перу Андрича належить кілька збірок повістей і оповідань, романи-хроніки «Міст на Дрині» (1945), «Травницька хроніка» (1945), «Панночка» (1945) та ряд нарисів про видатних діячів югославської і світової культури — Негоша, Кочича, Петрарку, Горького.

Класифікація[ред.ред. код]

Через те, що Андрич народився в Боснії в хорватській родині, але згодом мешкав і працював у Сербії, його в різних випадках називають представником сербської, хорватської та боснійської літератури. Протягом життя він працював у всіх трьох країнах, писав сербсько-хорватською мовою, що на той час була офіційною.

Сам Андрич в часи Австро-Угорщини вважав себе хорватом, а рідною мовою — хорватську.[1]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • (Ex ponto), вірші прозою, 1918
  • (Немири, вірші прозою, 1920
  • Шлях Алії Джерзелеза (Пут Алије Ђерзелеза), 1920
  • (Мост на Жепи), 1925
  • (Аникина времена), 1931
  • (Португал, зелена земља), 1931
  • (Шпанска стварност и први кораци у њој), 1934
  • (Разговор са Гојом), есе 1936
  • Міст на Дрині (На Дрини ћуприја), роман 1945
  • Панночка (Госпођица), роман 1945
  • Травницька хроніка (Травничка хроника), роман 1945
  • (На Невском проспекту), 1946
  • (На камену, у Почитељу,)
  • (Прича о везировом слону), 1948
  • (Проклета авлија), новела 1954
  • (Игра), 1956
  • (О причи и причању), беседа поводом доделе Нобелове награде, 1961
  • (Јелена жена које нема), роман 1963
  • (Омерпаша Латас), опубліковано посмертно 1977
  • (На сунчаној страни), незавершений роман, опубліковано посмертно

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Міст на Дрині. К., 1957;
  • Зеко. К., 1958.
  • Драма в Олуяку. Мюнхен, "Сучасність", 1961-12

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]