Поштові марки та історія пошти України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марка України до 75-річчя перших українських марок й Дня поштової марки (1993)

Власні поштові марки в Україні вперше з'явилися в часи створення незалежної Української держави в 1918 р. Після цього, більш 70 років, Україна жила без власних марок, хоча ще 1947 р. УРСР стала членом Всесвітнього поштового союзу. Лише з 1991 р.[Джерело?] в Україні почали друкуватися власні марки незалежної держави.

Земська пошта[ред.ред. код]

Перші у світі поштові марки видав уряд Великобританії (1840), а на українських землях — Австрія (1850) та Росія (1857).

У 1864 в Росії утворено повітові земські управи з правом ведення місцевої пошти. За час існування земських пошт у 1865 — 1917 всі земства видали 2427 марок, у тому числі в Україні 827 купюр у 43 повітах і 15 повністок у 4 повітові Земства у Верхньодніпровському на Катеринославщині й у Дніпровському (Таврія) перші в Україні випустили п. м. на поч. 1866.

Марки УНР[ред.ред. код]

Першу серію марок державної пошти УНР (5 купюр з номіналом 10 — 50 шагів) віддано в обіг у сер. липня 1918, а 04.01.1919 додано марку вартістю 20 гривень із зміненою назвою «Українська Держава». У червні 1918 в Києві видано 6 гербових марок з номіналом 40 шагів — 10 карб. Рисунки для них виконали Г. Нарбут (8), А. Середа (3) і Л. Обозненко (1). На основі закону від 18.04.1918 частину першої серії, названої «шагівковою», друкували на картонику і з написом на звороті «Ходять нарівні з дзвінкою монетою». Їх вживано замість монет, які зникли з обігу.

Щоб зупинити наплив з Росії давніх п. м. і запобігти втраті державного скарбу, 20.08.1918 гетьманське Мін-во Пошти ухвалило передрукувати всі наявні запаси рос. марок укр. держ. гербом. Вперше такі п. м. з наддруком тризуба появилися в обігу 13.08.1918, а листівки вже 16.07.1918. Наддруки робилися місцевими засобами у 6 поштових округах: Київ., Полтавській, Харківській, Катеринославській, Одеській і Подільській. Тризуб відтискали всілякими способами, нерідко ручним, тому виникло багато відмін його форми, величини й кольору. Досліди виявили 52 основні типи тризубів, 68 варіантів і 13 хибодруків, разом 133 головні відміни. Українізації підлягли різні п. м. царської Росії, а в Жмеринці 08.08.1919 додано тризуб і на п. м., виданих урядом О. Керенського 1917. Всі українські п. м. були в Україні в обігу ще деякий час після залишення її Директорією УНР. Найпізніша стверджена дата — 05.07.1921 (Катеринослав).

Прибувши до Тарнова в Польщі, уряд УНР ухвалив 26.08.1920 вилучити з обігу всі попередні власні випуски і замінити їх новим виданням з 14 купюр, що були саме в друку. Це т. зв. віденська серія з номіналами 1 — 200 гривень, для якої рисунки на 6 купюр виконав М. Івасюк. Друк марок закінчено 31.05.1921, але вже в листопаді 1920 уряд перебрав частину накладу купюр 10, 20 і 40 гривень з наміром вживати нові п. м. на звільненій від більшовиків території. Для цієї ж мети вже 01.08.1920 виготовлено в Тарнові серію з наддруком на «шагівкових» п. м. УНР «Кур'єрськопольова Пошта» і новими номіналами у гривнях. Також 02.05.1922 з доручення екзильного уряду УНР наддруковано на трьох марках віденської серії «УПП» (11 купюр). Ці видання в обігу не з'явилися.

Українські тимчасові п. м. почали фальшувати вже в кінці 1918 на Південній Україні, а пізніше фальсифікати продукували спекулянти за кордоном. Вони підробляли наддруки і поштові штемплі та творили навіть неіснуючі вартості, т. зв. «фантастичні». Союз філателістів України у Німеччині успішно виявляв ці фальсифікати.

Марки українсько-більшовицької війни й УСРР[ред.ред. код]

Перші окупаційні п. м. для України випустила Добровольча Армія генерала А. Денікіна в травні 1919 в Маріуполі, надрукувавши новий номінал «35 к.» на п. м. 10 шагів та «70 к.» на 50-шагівці. Восени 1919 ця армія видала 11 п. м. для Південної України й Криму («Єдіная Россія»), а наступного року на 4-шагівках поставила «Югъ Россіи». Тоді ж (1920) у Харкові більшовики надрукували «РУБ» на 13 українських провізоріях і на російських п. м., а 1922 в Києві нові номінали на російських державних ощадних марках. У серпні 1919 поляки в Ковелі взяли п. м. УНР для надруку «Poczta Polska» і номіналів 30 та 50 пфеніґів. Надруки державного орла з номіналом 2, 5 і 10 грошів є пізнішою підробкою. Армія генерала П. Вранґеля після остаточної поразки під Каховкою в Таврії в листопаді 1920 надрукувала на українських провізоріях «Русская почта» і номінали 10 000 і 20 000 рублів та вживала їх у таборах, інтернованих у Туреччині до 30.05.1921.

У червні 1923 більшовицька влада видрукувала в берлінській друкарні 4 п. м єдині українською мовою й із написом «Пошта УСРР» із доплатою в карбованцях на «Допомогу голодуючим». Ця серія була в продажу лише у 6 містах від 25.06. до 15.07. 1923.

Марки ЗУНР[ред.ред. код]

Т. зв. «львівське» видання, наддрук з 4 купюр «ЗахідноУкр. Народна Республіка» на австрійських п. м., було випущене у Львові 20.11.1918, «коломийське» видання («Укр. Н. Р.» і новий номінал у шагах на 4 купюрах та незубкована наліпка для рекомендованих посилок за 30 сотиків) появилося 12.12.1918, а 04.01.1919 така ж наліпка з номіналом 50 сотиків. Другий наклад цих самих наддруків віддано у продаж у Станиславові 07.05.1919, а третій наддрукували самовільно румунські старшини влітку 1919. Чергове «станиславівське» видання мало 4 випуски наддруків на 85 австрійських п. м.: 18. 3. 1919 «Пошта Укр. Н. Реп.» на 20, в кінці квітня — на 37, 7. 5. на 19 (тризуб і в кутах «З. У. Н. Р.») і 15. 5. — на 9 (друк у Відні). Разом на Західній Україні курсували 93 тимчасові п. м. і 2 поштові наліпки. Замовлену у віденській державній друкарні серію з 5 п. м. уряд ЗО УНР одержав уже на еміграції в кінці 1919. Це три незубковані п. м. за 10, 20 і 50 сотиків та дві зубковані за 1 і 10 корон з комбінацією трьох гербів та назвою «Українська Народня Республіка З. О.». Щойно 1954 відкрито ще одну, останню серію п. м. ЗО УНР 1920 з 12 купюр, 9 повністок та три поштові формуляри. На 4 марках зображений св. Михаїл, на другій чвірці — тризуб, а на останніх — галицький лев; номінал від 5 сотиків до 3 корон. 24.05.1919 румунське військо окупувало Коломийщину і від 14.06. до 21.08. вживало свої провізорії з власними наддруками на австрійських п. м. і листівках (С. М. Т.).

Повітряна пошта[ред.ред. код]

Повітряна пошта на українських землях діяла вперше на лінії (Відень — Краків) — Львів — Київ від 01.04.1918 до кінця жовтня. Друга лінія (Будапешт — Відень) — Краків — Львів була чинна з 4 по 24.07.1918. Для обох цих літунських шляхів випущено спеціальні наддрукові п. м. «Flugpost» на 3 австр. і «Repülő Posta» на 2 угор. п. м. Укр. п. м. повітряної пошти не було.

Доба самостійності України залишила нам близько 130 держ. повністок, українізованих тризубом, та 5 випусків власних листівок, 1 листову карту і 1 грошовий переказ.

Українська тематика на марках інших країн[ред.ред. код]

Держави, до яких належали укр. землі, іноді видавали держ. п. м. з укр. тематикою. За міжвоєнного періоду на деяких марках Польщі, Румунії і Чехословаччини зображено пам'ятники архітектури цих земель (замок у Підгорцях, Львівська Політехніка, замок у Хотині, бук. нар. типи на тлі церковці, дерев'яна церква в Ясіні, замок у Мукачеві тощо). Укр. тематика є і на п. м. СССР після 1923 (міста, промисловість, письм., діячі культури, мистецтва тощо); зокрема цінною є шевченківська серія 1939.

Інші країни, які мають сильні культурні зв'язки з Україною, також видають марки на українську тематику. Зокрема, поштова адміністрація Канади у липні 2009 планує надрукувати серію марок 'Roadside Attractions'. Одну з марок цієї серії буде присвячено пам'ятнику писанки, який розташований у м. Вегревіль, Альберта. На марці також буде показано український прапор.

Марки Карпатської України[ред.ред. код]

В день відкриття Сойму й проголошення незалежності Карпато-Української Держави 15. 3. 1939 в Хусті курсувала єдина укр. п. м. за 3 корони з зображенням церкви в с. Ясіня, видана чехо-словацькою поштою з наддруком «Карпатська Україна». За часів радянської влади Нар. Рада Закарп. України в Ужгороді 10. 2. і 20. 3. 1945 наддрукувала на 100 п. м. Угорщини «Пошта Закарпатська Україна», а в квітні і серпні видала власні 11 п. м. з таким самим написом. На всіх тих п. м. номінали подані без назви валюти. Ці марки були в обігу доти, поки цей край остаточно і формально не був включений в УРСР як Закарпатська область. (22.1.1946).

Друга світова війна[ред.ред. код]

За другої світової війни на 18 п. м. Німеччини з портретом А. Гітлера, вартістю 1—80 пфеніґів, німці надрукували 14.11.1941 «Ukraine», а в 1943 зробили це ще на двох п. м. Крім того, вони допустили ще кілька (8) тимчасових місц. пошт і видань або передруків (59 купюр), переважно з написом «Deutsche Hilfspost». Між ними були п. м. і пошти: в Сарнах 1. 10. — 4. 12. 1941, в Олександрії 15. 12. 1941 — 16. 5. 1942, у Вознесенському від квітня до 30. 6. 1942 та в 5 пов. у 1944. Після відступу радянських військ з Коломиї там місцева українська влада українізувала 1 радянську листівку (3.7.1941).

Недержавні випуски[ред.ред. код]

Недерж. випуски, тобто не допущені до оплати поштових послуг, звані еррінофілією, збирають також укр. філателісти. Такі випуски марок видавали різні укр. організації в 20 ст.; вони служили для збирання фондів на різні цілі, а також для укр. пропаганди. Іноді ці марки касували окремими штемплями. Досі скаталогізовано бл. 2 000 купюр різних недерж. укр. марок, наліпок, блоків, стяжок і повністок.

Екзильний уряд УНР у Мюнхені продовжував випускати марки в кін. 1940-их — на поч. 1950-их pp. (у 1930-их pp. вийшло кілька випусків у Варшаві) і закликав укр. емігрантів додатково оплачувати внутр.-укр. кореспонденцію марками УНР. Керівником поштового відділу і відповідальним за вид. марок був Ю. Максимчук.

Підпільна Пошта України[ред.ред. код]

Підпільна Пошта України (ППУ) мала пропагандивну мету, видаючи марки, що служили як наліпки на листах поряд з державними марками. Її вів Закордонний Поштовий Відділ Підпільної Пошти України Закордонних Частин ОУН з 1949 (з перервами); керівник Л. Рихтицький. Видано кількасот серій і блоків, а деякі надруковано чи поштемпельовано спеціальними печатками.

Таборові пошти обслуговували меш. укр. таборів ДП (переміщених осіб) у Німеччині у 1947 — 50 і в таборі полонених вояків 1 Укр. Дивізії Укр. Нац. Армії в Ріміні (Італія) 1946 — 1947. Ці табори видавали власні марки й повністки та касували їх своїми штемпелями, ведучи в своєму обсязі поштову службу. Цими таборами були: 1) Реґенсбурґ (оселя Ґанґгофер), 36 випусків від 30. 6. 1947; 2) Байройт (казарми Леопольда), 12 випусків 12. 12. 1948; 3) Новий Ульм (казарми Людендорфа), 22 наддрукові випуски 7. 9. 1949; 4) Ульм над Дунаєм (казарми Седан), 4 наддруковані випуски 1. 5. 1950; 5) Ріміні, 28 купюр марок і блок, 12 листівок, з номіналом у шагах, гривнях або лірах та два штемплі з 19. 8. 1946 до червня 1947.

Виставки[ред.ред. код]

Марка України: ««ХІІ Національна філателістична виставка «Укрфілексп 2011». Одеса» (№ 1123)

Виставки поштових марок України окремо відбуваються рідко. На українських землях відбулася тільки одна (Київ, 1928), організована Київським відділом філателістичного товариства «Україна», яке існувало у 1920-их pp. Поза Україною першу виставку українських поштових марок влаштував Пласт в Едмонтоні (Канада) 1951. Союз Українських Філателістів виставляв обидві ділянки укр. Ф. (держ. і недерж.) 1951 і 1952 в Нью-Йорку, Нюарку, й у Філадельфії. Крім цих великих виставок, українські поштові марки експонувалися на кількадесятьох виставках у світі разом з п. м. ін. держав. Першим експонентом був А. Яковлів (1922, Бельгія), крім нього, виставляли Є. Вировий, С. Шрамченко, Ф. Букайло, О. Кочан, Каленик Лисюк, Є. Котик, Я. Петеш і ін. та ряд чужинців (Арнольд, К. Свенсон, Енгельс, О. Петерс, П. Мавроґордато, Люхт, Г. Кюлер, Штоман, Маєрганс, Вільсон, Р. Зайхтер, Найман, В. Тойбер, Дудзінський, В. Попов та ін.). Укр. філателісти влаштовують в Україні чимало виставох, але без п. м. УНР. Кожні три роки в Києві відбуваються міжнародні виставки «Братіслава — Київ — Краків».

Товариства[ред.ред. код]

В часи СРСР в Україні не було окремого філателістичного товариства, українці були членами Всесоюзного товариства філателістів, що мало відділи і клуби в УРСР та видавало місячник «Филателия». Укр. філателісти поза УРСР об'єднувалися в кількох фахових товариствах: Союз Філателістів України в Німеччині (1920-2005 рр.), що видавав журнал «Der Ukraine-Philatelist»; Укр. Вимінне Товариство при ж. «Укр. Філателіст» у Відні (1925 — 39), гол. І. Турин; Укр. Філателістичний Клуб у Львові (1927) і там таки Укр. Філателістичне Товариство (1928 — 29); Укр. Філателістичне Т-во у Харбіні; Союз українських філателістів і нумізматів у Нью-Йорку; Союз Укр. Філателістів Австрії у Відні (заснований 1967, гол. Ю. Костюк, пізніше Б. Ямінський) з визначною діяльністю міжнар. обсягу; Товариство Укр. Філателістів і Нумізматиків у Монтреалі (з 1972) й ін. В наш час[Коли?] на території України існує Асоціація філателістів України.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • Підпільна пошта України : з англійським вступом / ред. Зенон Боровець. — Торонто ; Львів : Літопис УПА, 2009. — 326 с. : іл. — (Літопис Української Повстанської Армії; т. 47). — ISBN 978-966-2105-15-5 (Ukraine); ISBN 978-1-897431-17-7 (Canada).
  • Максимчук Ю. Каталог укр. недерж. марок, 5 тт. 1950 — 75;
  • Максимчук Ю. Бібліографічний показник укр. філателії, гербових марок і банкнотів, 3 тт. 1958 — 79;
  • Максимчук Ю. Каталог чужинних марок-з укр. тематикою, 3 тт. 1962 — 79;
  • Чернявський І. Історія коломийських поштових марок. Коломия 1928;
  • Чигринець А. поштові марки України. Брюссель 1948;
  • Чучин Ф. Каталог почтовых вещей. Украйна. М. 1927;
  • Цюпак Я.С., Грабштейн Р.С., Рогозинський М.С. Поштові марки України: Каталог поштових марок 1850-2009 років, які мали обіг на теренах України. - Чернівці, 2010. - 306 с.
  • Baillie I. L. G., Roberts С. W. Ukraine 1920 Fieldpost Issue;
  • Bulat J. Illustrated Postage Stamp History of Western Ukrainian Republic 1918 — 1919. 1973;
  • Catalog of Displaced Persons, Prisoners of War, Concentrations Camp and Ghetto Stamps during and after World II in Germany. 197ft;
  • Greaves A. W., Roberts C. W. The Trident Issues of the Ukraine, Part I, II;
  • Longueval A. Les Timbres du Camp de Prisonniers Ukrainiens de Rimini (1945 — 1947);
  • Massari S. Ukrainskyj Filatelist. Ріміні 1973;
  • Michel. Briefmarken Katalog 1954, 1976;
  • Richert R. Les diverges emissions et obliterations de la Russie Subcarpathique et de la Sloviquie de Sud (1860 — 1965);
  • Roberts C. W. The Trident Issues of the Ukraine, Parts III — V. 1953 — 56;
  • Schmidt C. Sammlung Russischer Landschaftsmarken im Reichspostmuseum. Берлін 1934;
  • Schröder A. Schach den Fälschungen, II;
  • Schultz H. Deutsche Dienstpost 1939 — 1945. Hefte Nr. 18 u. 29;
  • Seichter R. Sonder-Katalog Ukraine (1918 — 1920). Зольтау 1956;
  • Taborsky F. Zakarpatska Ukrajina. Брно 1968;
  • The Gregory Pos Catalogue of Ukrainian Postage Stamps 1918 — 1920. 1982.

Посилання[ред.ред. код]