Німецький Камерун
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Німецький Камерун (нім. Kamerun) — колишня західноафриканська колонія Німецької імперії, що існувала в період 1884 - 1916 рр.., на землях сучасної Республіки Камерун.
Зміст |
Перші торгові компанії [ред.]
Перший німецький торговий пост у районі Дуали (сучасна Дуала) у дельті річки Камерун була створена в 1868 році Гамбурзькою торговою компанією, Агент фірми в Габоні, Йоханнес Тхормехлен, вирішив розширити діяльність до дельти Камеруну. У 1874 р. Вільгельм Джанцен разом з агентом Верманом з Ліберії заснували свою власну компанію, Джантзен і Тхормехлен.
Розвиток колонії [ред.]
Обидві ці західноафриканські компанії розширили судноплавство за рахунок своїх парусних суден та пароплавів, і відкрили регулярні пасажирські і вантажні перевезення між Гамбургом і Дуала. Ці та інші компанії придбали великі землі у місцевих вождів і почали систематичні операції на плантаціях. До 1884 Адольф Верман, що представляв всі західноафриканські компанії, як їх представник, клопотав до імперського зовнішньополітичного відомства для «захисту» з боку Німецької імперії. Канцлер Отто фон Бісмарк прагнув використовувати трейдерів на стороні правління регіоном через «чартерні компанії». Тим не менш, у відповідь на пропозицію Бісмарка, компанії відкликали свої заяви.
В основі комерційних інтересів лежало прагнення до вигідної торгової діяльності під захистом Рейху, але вони були повні рішучості залишитися осторонь від політичних зобов'язань. Зрештою, Бісмарк поступився місцем Верману і доручив адміралтейству направити канонерського човна. В якості підтвердження німецьких інтересів малий сторожовий катер SMS Möwe прибув до берегів Західної Африки.
Протекторат Камерун був створений під час «Драки в Африці». Німецький дослідник, лікар, імператорський консул і уповноважений по Західній Африці Густав Нахтігаль був рушійною силою в напрямку створення колонії. До того часу більш ніж один десяток німецьких компаній, що базуються в Гамбурзі і Бремені, мали торговельну та плантаційну діяльність в Камеруні.
Розквіт [ред.]
Завдяки субсидіям з імперської скарбниці, в колонії побудували дві лінії залізниці з портового міста Дуала до сільськогосподарської плантації: на Північній лінії 160 км до гори Манегуа, і 300 км магістралі до міста Макак (Центральна провінція Камеруну), на річці Ненг. Колонія володіла великою поштовою і телеграфною мережами, а також мережею річкової навігації з державними судами, що поєднувала узбережжя з внутрішніми регіонами. Протекторат було збільшено і перетворено в Новий Камерун в 1911 р. в рамках врегулювання Агадирської кризи, виходячи з Фесського договору.
Розчленування [ред.]
Колонія була захоплена в 1916 англійцями і французами в роки Першої світової війни. Після поразки Німеччини, згідно з Версальським мирним договором відбулося розділення території на дві, виходячи з мандатів Ліги Націй: одну Франції (Французький Камерун), іншу Великобританії (Британський Камерун). У результаті злиття в 1961 р. Французького і частини Британської Камеруну з'явилося нова незалежна держава - Республіка Камерун.