Німецький Камерун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Німецький Камерун
Колонія (Німецька імперія)
1884 – 1916
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Німецький Камерун
Karte von Camerun.jpg
Столиця Дуала
Буеа (після 1910)
Мови німецька (офіційна)
Басаа, беті, дуала тощо
Форма правління Конституційна монархія
Імператор
 - 1871-1888 Вільгельм I
 - 1888-1888 Фрідріх III
 - 1888-1918 Вільгельм II
губернатор
 - 1884 Густав Нахтигаль
 - 1887-1906 Єско фон Путткамер
 - 1914-1916 Карл Ебермаєр
Історія
 - Засновано 1884
 - Ліквідовано 1916
Валюта Німецька золота марка
Наступник
Британський Камерун British Cameroons Flag.gif
Французький Камерун Flag of France.svg
Французька Екваторіальна Африка Flag of France.svg

Німецький Камерун (нім. Kamerun) — колишня західноафриканська колонія Німецької імперії, що існувала в період 1884-1916 рр.., на землях сучасної Республіки Камерун.

Перші торгові компанії[ред.ред. код]

Перший німецький торговий пост у районі Дуали (сучасна Дуала) у дельті річки Камерун була створена в 1868 році Гамбурзькою торговою компанією, Агент фірми в Габоні, Йоханнес Тхормехлен, вирішив розширити діяльність до дельти Камеруну. У 1874 р. Вільгельм Джанцен разом з агентом Верманом з Ліберії заснували свою власну компанію, Джантзен і Тхормехлен.

Розвиток колонії[ред.ред. код]

Обидві ці західноафриканські компанії розширили судноплавство за рахунок своїх парусних суден та пароплавів, і відкрили регулярні пасажирські і вантажні перевезення між Гамбургом і Дуала. Ці та інші компанії придбали великі землі у місцевих вождів і почали систематичні операції на плантаціях. До 1884 Адольф Верман, що представляв всі західноафриканські компанії, як їх представник, клопотав до імперського зовнішньополітичного відомства для «захисту» з боку Німецької імперії. Канцлер Отто фон Бісмарк прагнув використовувати трейдерів на стороні правління регіоном через «чартерні компанії». Тим не менш, у відповідь на пропозицію Бісмарка, компанії відкликали свої заяви.

В основі комерційних інтересів лежало прагнення до вигідної торгової діяльності під захистом Рейху, але вони були повні рішучості залишитися осторонь від політичних зобов'язань. Зрештою, Бісмарк поступився місцем Верману і доручив адміралтейству направити канонерського човна. В якості підтвердження німецьких інтересів малий сторожовий катер SMS Möwe прибув до берегів Західної Африки.

Протекторат Камерун був створений під час «Роздирання Африки». Німецький дослідник, лікар, імператорський консул і уповноважений по Західній Африці Густав Нахтігаль був рушійною силою в напрямку створення колонії. До того часу більш ніж один десяток німецьких компаній, що базуються в Гамбурзі і Бремені, мали торговельну та плантаційну діяльність в Камеруні.

Розквіт[ред.ред. код]

Завдяки субсидіям з імперської скарбниці, в колонії побудували дві лінії залізниці з портового міста Дуала до сільськогосподарської плантації: на Північній лінії 160 км до гори Манегуа, і 300 км магістралі до міста Макак (Центральна провінція Камеруну), на річці Ненг. Колонія володіла великою поштовою і телеграфною мережами, а також мережею річкової навігації з державними судами, що поєднувала узбережжя з внутрішніми регіонами. Протекторат було збільшено і перетворено в Новий Камерун в 1911 р. в рамках врегулювання Агадирської кризи, виходячи з Фесського договору.

Розчленування[ред.ред. код]

Колонія була захоплена в 1916 англійцями і французами в роки Першої світової війни. Після поразки Німеччини, згідно з Версальським мирним договором відбулося розділення території на дві, виходячи з мандатів Ліги Націй: одну Франції (Французький Камерун), іншу Великобританії (Британський Камерун). У результаті злиття в 1961 р. Французького і частини Британської Камеруну з'явилося нова незалежна держава - Республіка Камерун.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]