Угода Сайкса — Піко
Угода Сайкса – Піко — угода, укладена між Великобританією та Францією про розподіл азійських, переважно арабських, володінь Османської імперії. Підготовлена англійським дипломатом Марком Сайксом та французьким дипломатом Франсуа Жорж-Піко. Угода була узгоджена із російським царським урядом у березні 1916 р., укладена в Лондоні у формі обміну нотами 9—16 травня 1916 р.
Основні положення [ред.]
Передбачала встановлення панування (у формі прямої анексії і «сфер впливу»):
- Великої Британії — в Іраку та Зайорданні, а також в деяких князівствах Аравійського півострова;
- Франції — в Лівані, Сирії, Північному Іраку, Південно-Східній Анатолії.
- над Палестиною (крім Хайфа та Аккі, що відходили до Великобританії) встановлювалось міжнародне управління, конкретні форми якого повинні були визначатися пізніше.
Наслідки [ред.]
Цією угодою Великобританія порушила своє зобов'язання про створення незалежної арабської держави, зафіксоване в угоді, оформленій у вигляді обміну листами між британським верховним комісаром в Єгипті Мак-Магоном і правителем Мекки Хусейном.
Після закінчення Першої світової війни угоду було змінено на користь Великобританії підписанням Севрського мирного договору у 1920. Але реалізація угоди щодо турецьких територій була зірвана Жовтневою революцією в Росії та перемогою Кемалістської революції в Туреччині.
