Угода Сайкса — Піко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Британські та французькі «сфери впливу» у регіоні за угодою Сайкса — Піко

Угода Сайкса – Піко — угода, укладена між Великобританією та Францією про розподіл азійських, переважно арабських, володінь Османської імперії. Підготовлена англійським дипломатом Марком Сайксом та французьким дипломатом Франсуа Жорж-Піко. Угода була узгоджена із російським царським урядом у березні 1916 р., укладена в Лондоні у формі обміну нотами 9—16 травня 1916 р.

Основні положення[ред.ред. код]

Передбачала встановлення панування (у формі прямої анексії і «сфер впливу»):

  • Великої Британії — в Іраку та Зайорданні, а також в деяких князівствах Аравійського півострова;
  • Франції  — в Лівані, Сирії, Північному Іраку, Південно-Східній Анатолії.
  • над Палестиною (крім Хайфа та Аккі, що відходили до Великобританії) встановлювалось міжнародне управління, конкретні форми якого повинні були визначатися пізніше.

Наслідки[ред.ред. код]

Цією угодою Великобританія порушила своє зобов'язання про створення незалежної арабської держави, зафіксоване в угоді, оформленій у вигляді обміну листами між британським верховним комісаром в Єгипті Мак-Магоном і правителем Мекки Хусейном.

Після закінчення Першої світової війни угоду було змінено на користь Великобританії підписанням Севрського мирного договору у 1920. Але реалізація угоди щодо турецьких територій була зірвана Жовтневою революцією в Росії та перемогою Кемалістської революції в Туреччині.

Джерела[ред.ред. код]