Пістолет-кулемет Томпсона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пістолет-кулемет Томпсона
Submachine gun M1928 Thompson.jpg
Пістолет-кулемет Томпсона М1928
Тип: Пістолет-кулемет
Походження: США США
Історія служби
Термін використання 1938-1971
(офіційно ЗС США)
Використання у США США,
Велика Британія Велика Британія
Війни Війна за незалежність Ірландії,
Громадянська війна в Ірландії,
Друга світова війна,
Арабо-ізраїльська війна 1948—49,
Громадянська війна в Китаї,
Корейська війна,
Перша індокитайська війна,
Війна у В'єтнамі,
Боснійська війна
Історія виробництва:
Розроблено 1917-1921
Виробник Auto-Ordnance Corp
Birmingham Small Arms
Colt
Savage Arms
Виготовлено 1921-1976
Кількість 1 700 000
Варіанти М1919, M1921, M1923, M1927, M1928, M1928А, М1, М1А1
Характеристики
Маса 4,4 кг
Довжина ствола, мм: 267 мм
Тип боєприпасу .45 ACP .30 Carbine (Thompson Carbine)
Калібр 11,43 мм
Механізм відведення порохових газів, поворотний затвор
Бойова скорострільність 600–1200 постр/хв.
Дульна швидкість 285 м/с
Прицільна дальність 50 м
Тип боєпостачання коробчастий магазин на 20 або 30 набоїв,
барабан на 50 або 100 набоїв

Пістолет-кулемет Томпсона M1 — американський пістолет-кулемет, розроблений капітаном Джоном Томпсоном у 1916 році, мав широке застосування під час Другої світової війни.

Виробництво під час війни[ред.ред. код]

Із початком Другої світової війни в озброєнні армії США сталися великі зміни. Стрімке збільшення кількості бронетехніки і мотопіхоти викликало необхідність переозброїти екіпажі малою за розмірами автоматичною зброєю. «Томпсони» підійшли під ці вимоги. У тому ж році на озброєння американської армії був прийнятий пістолет-кулемет «Томпсон» М1928А1. Від моделі М1928 він відрізнявся наявністю дерев'яної цівки замість додаткової пістолетної рукоятки. У 1943 році була створена нова модель M1 — більш полегшена і простіша у виробництві та обслуговуванні в умовах війни. Його відмінною рисою був затвор з правого боку ствольної коробки. До масового виробництва під час війни стала фірма Auto-ordnance Corp, яка у свою чергу до виробництва зброї підключила фірму Savage Arms Corp. У той же час висока ціна зброї (більше 200 доларів), погана технологічність, необхідність обробки всіх деталей на металорізальному устаткуванні не давали можливості нарощувати обсяги виробництва.

Система[ред.ред. код]

Пістолет-кулемет Томпсона в розібраному вигляді

Автомат Томпсона використовує затвор Бліша, створений в 1915 році офіцером американського флоту Дж. Блішем. Цей затвор застосовує для уповільнення відкоту спеціальний вкладиш, тому може вважатися напіввільним. Замикання затвора у момент пострілу виконується бронзовим вкладишем, який утримує затвор в передньому положенні в початковий момент пострілу (при великому тиску порохових газів у стволі); після падіння тиску в каналі бронзовий вкладиш піднімається вгору і відбувається самовідпирання затвора. Ударний механізм типа курка, розташований в передній частині затвора. Спусковий механізм зібраний в спусковій рамі. Прицільні пристосування включають мушку і комбінований цілик — фіксований з v-образним прорізом і відкидний вгору регульований діоптр. Пістолети-кулемети Томпсона могли використовуватися з магазинами різного обсягу — коробчастими дворядними на 20 і 30 патронів і барабанними на 50 або 100 патронів.

Переваги та недоліки
Переваги Недоліки
Висока якість виготовлення Велика маса, громіздкість
Потужні набої Велика вартість
Велика ємність магазину (дисковий) Складність виробництва

Застосування[ред.ред. код]

Пістолет-кулемет Томпсона завдяки своїй надійності широко використовувався як поліцією, так і гангстерами, а також був популярний і на цивільному ринку.

Томпсон як зброя гангстерів[ред.ред. код]

Автомат Томпсона несподівано дав про себе знати під час знаменитого Сухого закону — отримавши неофіційну назву Томмі-ган, він став використовуватися американськими гангстерами, які гідно оцінили його. Автомат перетворився з антибандитського — в зброю гангстерських війн, ставши головним їх героєм і зарекомендував себе з найкращого боку. «Томмі-гани» використовувалися під час «Бійні в день Святого Валентина», що прогриміла на всі Штати, яка сталася 14 лютого 1929 року в Чикаго.

У епоху Сухого закону бульварна преса охрестила цю зброю «Диявольською машиною смерті», «Великим помічником в справі процвітання бізнесу», машинкою «Чикаго, що пише». Газети пістрявили нотатками про розбирання в бізнесі бутлегерів:

  • 25 вересня 1925 року Френк МакЕрланд і Джо «Полак» Салтіс розстріляли в Чикаго команду «крутого» О'Доннела.
  • 14 лютого 1929 року Джек МакГерн, Фред Бурці і інші товариші Аль Капоне влаштували розправу над 7 людьми з банди Моран в гаражі Норт-Кларк стріт (Бійня в день Святого Валентина).
  • 17 червня 1933 року Чарльз Артур Флойд (Красень) з двома гангстерами за пів-хвилини розстріляли чотири машини поліцейських на станції Канзас-Сіті.
  • 27 листопада 1934 року два агенти ФБР були застрелені Нельсоном. Наступного дня знайшли тіло самого Нельсона, з 17 кулями .45 калібру.

Для того, щоб боротися з гангстерами на рівних, «Томпсонами» озброїлися поліцейські, агенти ФБР, а також поштова служба і Берегова охорона.

Під час війни[ред.ред. код]

На початку 1942 року конструктори фірми Auto-ordnance Corp стали модернізувати пістолет-кулемет «Томпсона». Вже весною того ж року армія США озброїлася пістолетом-кулеметом «Томпсон» М1, що відрізнявся іншою системою роботи автоматики (відбій вільного затвора), а також відсутністю дульного гальма-компенсатора. Рукоятка затвора в цьому варіанті знаходилася не на верху стовбурної коробки, а справа. Зброя оснащувалася лише магазинами на 20 і 30 патронів. Для спрощення виробництва деякі деталі стали проводитися методом поковки з подальшою обробкою на металорізальних верстатах. Ствол випускався без ребер охолодження, з гладкою зовнішньою поверхнею. Спрощення конструкції зброї дозволило довести загальне виробництво «Томпсона» до 90000 шт. на місяць.

В кінці року пістолет-кулемет піддався ще однієї модернізації і тоді з'явився варіант М1А1. М1А1, на відміну від колишнього варіанта, мав жорсткий ударник, а його ударно-спусковий механізм міг вести тільки безперервний вогонь. Прицільне пристосування діоптричного, спрощеного типу було розраховане на стрільбу до 100 ярдів (91,4 метр). Пістолети-кулемети М1 і М1А1, незважаючи на свою громіздкість і велика вага, одержали саме широке поширення і популярність на всіх фронтах. «Томпсон» завдяки високим службово-експлуатаційним характеристикам став популярним серед рейнджерів, десантників і військової розвідки. Американська воєнна промисловість в результаті значних зусиль і витрат налагодила масове виробництво пістолетів-кулеметів «Томпсон». У 1940–1944 рр.. було виготовлено 1387134 пістолета-кулемета системи «Томпсон» всіх моделей, з них — 562 511 шт. — М1928А1; 285480 шт. — М1; 539143 шт. — М1А1. Причому фірма Auto-Ordnance Зігрій. випустила 847991 пістолет-кулемет, а фірма Savage Arms Зігрій. — 539143.

Деяка кількість пістолетів-кулеметів Томпсона навіть було поставлено СРСР у рамках програми Ленд-лізу, але в СРСР він не зміг обійти за популярністю ППШ-41, до того ж ходили чутки, що він навіть не міг прострелити двоє ватників.

Після війни[ред.ред. код]

Під час В'єтнамської війни деякі південнов'єтнамські армійські частини і військова поліція були озброєні «Томмі-ганами». Також це зброя використовували розвідники і диверсійні групи, а також деякі інші армійські частини. Він використовувався американцями під час їх військових операцій, також поліцією і ФБР. ФБР використовувало «Томпсон» до 1976 року, після цього «Томпсон» був визнаний застарілим і знятий з озброєння, за винятком цивільних варіантів. Але «Томпсон» все ще можна побачити в гарячих точках світу, він також брав активну участь у збройному конфлікті на Балканах.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Каталог современного оружия. М.: «Омега», 2002.
  • Albert, David and Sig, Mike. (2005). Thompson Manuals, Catalogs, and Other Paper Items. Self Published.
  • Bannan, James F. and Hill, Tracie L. (1989). Notes On Auto-Ordnance. South West Publishing Co.
  • Cox, Roger A. (1982). The Thompson Submachine Gun. Law Enforcement Ordnance Company.
  • Dunlap, Roy F. (1948). Ordnance Went Up Front. Samworth Press.
  • Ellis, Chris. (1998). The Thompson Submachine Gun. Military Book Club.
  • George, John (Lt. Col). (1948). Shots Fired In Anger. Samworth Press.
  • Gudmundsson, Bruce. (1995). Stormtroop Tactics: Innovation in the German Army, 1914–1918. Praeger Press.
  • Helmer, William J. (1969). The Gun That Made The Twenties Roar. MacMillan, also Gun Room Press.
  • Herigstad, Gordon. (1996). Colt Thompson Serial Numbers. Self Published.
  • Hill, Tracie L. (1996). Thompson: The American Legend. Collector Grade Publications.
  • Hogg, Ian V. and Weeks, John. (1989). Military Small Arms of the 20th Century. DBI Books Inc.
  • Huon, Jean. (1995). Les pistolets-mitrailleurs Thompson. Barnett Editions, также Editions Crepin-LeBlond.(фр.)
  • Iannamico, Frank. (2000). American Thunder: The Military Thompson Submachine Gun. Moose Lake Publishing.
  • Iannamico, Frank. (2004). American Thunder II: The Military Thompson Submachine Gun. Moose Lake Publishing.
  • Iannamico, Frank. (2004). United States Submachine Guns. Moose Lake Publishing.
  • Nelson, Thomas B. (1963). The World's Submachine Guns, Volume I. International Small Arms Publishers.
  • Olive, Ronaldo. (1996). Guia Internacional de Submetralhadoras. Editora Magnum Ltda.(порт.)
  • Smith, Charles H. A brief story of Auto-Ordnance Company.
  • Weeks, John. (1980). World War II Small Arms. Galahad Books.
  • Wilson, R.K. (1943). Textbook of Automatic Pistols. Small Arms Technical Publishing Company.