Транспорт Києва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проспект Перемоги
Проспект Бажана

Київ має розвинену транспортну інфраструктуру, яку складають автомобільні дороги, залізниця, водні шляхи сполучення та мости, серед яких особливу роль грають мости через Дніпро.

У Києві розвинені автомобільні перевезення, метрополітен, трамвай, тролейбус. Також працює фунікулер та міська електричка.

Зміст

Автомобільні дороги і автомобільний транспорт [ред.]

Загальні відомості [ред.]

Через Київ проходять три автомобільних траси міжнародного значення:

Загальна довжина автотранспортних магістралей, розташованих у межах міста, тобто проспектів, вулиць, бульварів тощо становить близько 2000 км. Більшість їх проклали за часів Радянської влади, і на той час вони цілком відповідали вимогам пропускної здатності. Але тепер, за умов постійного зростання кількості одиниць автотранспорту (1 млн. на 01.09.2008), їхня пропускна здатність виявляється недостатньою, унаслідок чого затори у Києві, особливо у години пік, стали повсякденним явищем. Попри проведені недавно реконструкції та розширення проїзної частини (Севастопольська площа, Червонозоряний проспект, Московська площа, бульвар Дружби Народів, Міст Патона, Ленінградська площа, Солом'янська вулиця та інших.), за нинішньою організацією руху, і низькою культурою водіїв затори регулярно виникають як на головних магістралях, так і на найближчих вулицях, які намагаються використовувати за для об'їзду.

Основні автотранспортні магістралі

Покриття

Вулиця Прорізна

Переважна більшість доріг має асфальтове покриття, яке, на жаль, нині в задовільному стані перебуває лише на головних магістралях і нещодавно прокладених або реконструйованих дорогах. Бруківка — дорожнє покриття з кругляка збереглося лише на деяких центральних вулицях, а також на ряді вулиць на околицях, зокрема на таких:

Автостанції [ред.]

Для забезпечення міжнародного, міжміського та приміського автобусного сполучення в Києві функціонує сім автостанцій, а саме:

Сьогодні вони не мають можливості забезпечити відправку необхідної кількості автобусів міжміського та приміського сполучення, адже за добу до столиці прибуває приблизно 24 тисячі 276 вантажних автомобілів (з них автобусів – 10 тисяч 404 одиниці). Тоді як щоденно автостанції міста можуть забезпечити відправку приблизно 2 тис. 900 автобусів.[1]

Залізниця [ред.]

Стислі історичні відомості [ред.]

Першою залізницею, прокладеною до Києва була ділянка Балта — Київ, що є продовженням залізниці Одеса — Балта. Її будівництво розпочато у 1866 році і завершено до 1870. Тоді була прокладено залізницю Курськ - Київ, що була введена в експлуатацію після завершення будівництва залізничного мосту через Дніпро (див. Дарницький міст). Регулярний рух поїздів було відкрито 18 лютого 1870 року.

Сьогоденні залізниці [ред.]

Залізниці Києва мають п'ять магістральних напрямів: Фастівське (південний захід), Коростенське (північний захід), Ніжинське (північний схід), Гребінківське (південний схід) і Миронівське (південь); Миронівський напрям — одноколійний, а також «Північне Кільце», що прямує через ст. Київ-Петрівка і Київ-Дніпровський від ст. Київ-Волинський і ст. Святошин до ст. Дарниця. Усі магістральні залізниці електрифіковані змінним струмом, напругою у контактній мережі 25 кВ. Крім магістральних, існує залізниця від станції Київ-Петрівка до Вишгорода і чимало місцевих залізничних колій промислового призначення.

Залізничні станції, які працюють у межах міста [ред.]

Усі станції належать до Південно-Західної залізниці. Станції, не відзначені як вантажні або технічні, є головними пунктами приміських електропотягів.

Залізничні вокзали [ред.]

ст. Київ-Пасажирський [ред.]

Докладніше: Київ-Пасажирський
Київ-Пасажирський XIX століття
  • Перший вокзал у Києві був споруджений за проектом архітектора Вишневського в 1868-70 роках та був трохи віддаленим від нині існуючого на північний захід, наприкінці теперішньої вул. Старовокзальної. Нинішній будинок Центрального вокзалу був споруджений у 1927-1932 роках за проектом архітектора Вербицького, відновлено після Другої Світової війни. У 2001 році було проведена масштабна реконструкція вокзалу на станції Київ-Пасажирський, побудований Південний вокзал. Об'єкт здано 24.08.2001, проте добудова велася ще протягом трьох років.
  • Зараз на цій станції існує три вокзали: Центральний, Приміський і Південний. Південний та Центральний вокзали з'єднані між собою мостовим переходом, який знаходиться над коліями. Вони становлять єдине ціле.
  • Вокзал на ст. Київ-Пасажирський обслуговує усі потяги (внутрішні і міжнародні), маршрути яких проходять через Київ. З Приміського вокзалу вирушають поїзди приміські і міжобласні, у напрямі Фастова і Коростеня. Приміські поїзди Ніжинського, Гребінківського і Миронівського напрямів найчастіше вирушають з Північних платформ.
  • Центральний і Приміський вокзали розташовані біля Привокзальної площі, на протилежному боці знаходяться Північні платформи. Південний вокзал має вихід на вул. Лукашевича. Біля Приміського вокзалу знаходиться ст. метро «Вокзальна»

ст. Дарниця [ред.]

Докладніше: Дарниця (залізнична станція)
  • В минулі часи на цій станції був залізничний вокзал, що обслуговував приміські потяги та деякі поїзди далекого сполучення. Грав найважливішу роль у пасажирських залізничних перевезеннях для лівобережної частини Києва.
  • Нині перебуває у стані реконструкції, точні терміни завершення якої невідомі. Зараз діє Приміський вокзал станції "Дарниця"

Караваєві Дачі [ред.]

  • Реконструкція Караваєвих Дач, де вокзалу не було, була започаткована на початку 2003 року. Вокзал здано в дію 2005 року, а повністю завершено — 2006-го.
  • Знаходиться на мосту між вул. Індустріальною і Чоколівським бульваром.
  • Має 2 входи/виходи, квиткові каси, зал очікування, 3 посадкові платформи, 5 колій і тунель із виходом на вул. Ушинського.
  • Обслуговує електропотяги приміського і міжобласного сполучення.

Інші вокзали [ред.]

Авіаційний транспорт [ред.]

Докладніше: Міжнародний аеропорт «Київ» та Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
[icon] Цей розділ потребує розширення. (квітень 2013)

Водні шляхи сполучення [ред.]

  • Нині мають більш історичне, ніж практичне значення.
  • У часи заснування Києва вибір географічного місцеположення багато в чому був обумовлений наявністю великої транспортної артерії — р. Дніпро, через яку пролягав древній торговий шлях «З варягів в греки». Водний транспорт мав важливе стратегічне значення до появи залізниць, залишаючись єдиним видом транспорту для перевезення великих вантажів.
  • За часів Київської Русі судноплавною рікою у Києві був не лише Дніпро, але ще Либідь і Почайна. Численні дрібні річки, що були на території сучасного міста Київ і зазвичай пересихаючі наприкінці літа, дали назви вулицями і навіть цілим районам: Наводниця, Глубочиця, Клов, Сирець. Нині всі дрібні річки посохли чи пішли під землю. Либідь тече у колекторі і використовується для відведення стічних вод, її підземні притоки створюють великі проблеми для будівництва метрополітену. Від Почайни залишився каскад озер на Оболоні, а у її старому гирлі, у районі річкового порту, як колись розміщується гавань.
  • За часів СРСР Дніпром здійснювалася регулярна навігація. Ходили як вантажні судна, так виконувалися і пасажирські рейси, як далекого сполучення, так і приміські («річковий трамвай», він же — «водний трамвай»).
  • Нині пасажирські рейси Дніпром вважаються нерентабельними — виконуються переважно прогулянкові і туристичні. Проте задля транспортування великих вантажів фарватер Дніпра як і раніше використовується.
  • Річковій порт розташовано неподалік Поштової площі. Причали раніше розташовувалися вздовж набережної — від Поштової площі до ст. метро Дніпро.
  • У Києві також є свій суднобудівний завод — «Ленінська кузня», розташований на Рибальському півострові.

Мости через р. Дніпро [ред.]

Докладніше у статті Мости Києва
  • Історично Київ був заснований на правому березі р. Дніпро, у роки Радянської влади він став розширюватися також за рахунок будівництва нових житлових масивів на лівому березі Дніпра (Село Дарниця було приєднано до Києва ще 1923 року). Нині лівобережна частина Києва становить близько третини всього міста Київ у тому числі за рахунок новобудов на масивах Виґурівщина-Троєщина і Позняки. Тому мости через Дніпро мають важливе стратегічне значення не тільки для країни, але й життя міста.
  • Нині існує 7 мостів, що пов'язують лівий і правий береги, з них 2 залізничних і 5 автотранспортних. Двома автотранспортними здійснюється також рух поїздів метро.
  • На початок 2012 р. ведеться будівництво Подільського мостового переходу

Історичні відомості [ред.]

  • Перший капітальний міст через Дніпро був споруджений в 1853 року — так званий Ланцюговий міст. Будівництво металевого залізничного мосту почалося 1870 року під керівництвом військового інженера А. Є. Струве — Дарницький міст на кесонному фундаменті. Другий залізничний міст, що був побудований це Подільський або Петровський у 1916 році(відбудований 1929 року). У районі нинішнього мосту Патона існував також т. зв. Наводницький міст понтонної конструкції, який дав назву вулицями Старонаводницькій і Новонаводницькій. Під час Другої Світової війни всі мости через р. Дніпро були зруйновані. Після звільнення Києва (6.11.1943) було споруджено тимчасові дерев'яні мости. Історичну інформацію про нинішні мости див. у підрозділах.

Автотранспортні мости [ред.]

Міст ім. Є. О. Патона [ред.]

Докладніше у статті Міст Патона
  • Введений в дію у 1953 р.
  • Металевий, суцільнозварний, балочної конструкції, на кесонній основі. Довжина — 1543 м, складається з 26-ти прольотів. Ширина проїзній частині — 21 м.
  • Свою назву отримав на честь академіка Є. О. Патона, що приймав особисто участь у проектуванні та будівництві
  • Є найстарішим з нинішніх автотранспортних мостових переходів, що сполучає лівий і правий береги Києва.
  • Мостом пролягала трамвайна колія, через яку здійснювався регулярний рух трамваїв між центром і лівобережними районами — Дарницею, Русанівкою і Воскресенським масивом. В червні 2004 р. лінія закрита, демонтована і замінена додатковою автомобільною реверсною смугою руху за для збільшення пропускної здатності мосту в годину пік. Однак заплановано після здійснення реконструкції мосту трамвайну лінію відновити.

Московський міст [ред.]

Докладніше у статті Московський міст
  • Відкритий у грудні 1976 року.
  • Складається з трьох частин: вантового мосту через Дніпро довжиною 816 м, мосту через р.Десенка і шляхопроводу над проспектом Героїв Сталінграду (Оболонь) довжиною 55 м. Має по чотири смуги для руху автотранспорту у кожному напрямку.
  • Знаходиться у північній частині Києва, південніше масиву Оболонь. Поєднує правобережну частину міста з масивами Виґурівщина-Троєщина і Райдужний.
  • Мостом 1983 року прокладено тролейбусну лінію (маршрути № 29, 30).

Залізничні мости [ред.]

Дарницький міст [ред.]

Докладніше у статті Дарницький міст
  • Спорудження розпочалося 1870 року. Під час Другої Світової війни зруйнувано, а після звільнення Києва відновлено у 1949 році. Потребує капітального ремонту.
  • Довжина — близько 1,5 км.
  • Є основним залізничним мостом, що зв'язує правий і лівий береги Києва. За допомогою нього здійснюється регулярне залізничне сполучення у східному напрямі (Харків, Донецьк, Москва тощо). Також через нього здійснюється транзитне сполучення багатьох міжнародних поїздів. * Знаходиться у районі між Видубичами (правий берег) і ж/м Березняки (лівий берег).

Подільський (Петрівський) міст [ред.]

Докладніше у статті Петрівський міст
  • Споруджений в 1916-1917 роках. Відновлено у 1928-1929 рр. Під час Другої Світової війни зруйнувано, а після її завершення, у 1945 році, відновлено.
  • Мостом прокладена лише одна залізнична колія.
  • Міст є допоміжним — нині його використовують переважно для вантажних залізничних перевезень, крім курсуючих кілька разів на добу через станцію Київ-Петрівка приміських електропотягів.

В недалекому майбутньому мостом проходитиме одна з ліній міського електропоїзду.

Комбіновані мости [ред.]

Міст Метро [ред.]

Докладніше у статті Міст Метро
  • Відкритий 5 листопада 1965 року.
  • Являє собою двох'ярусну конструкцію для руху поїздів метро (верхній ярус) і автотранспорту (нижній ярус).
  • Знаходиться поблизу місця розташування зруйнованого Ланцюгового мосту.
  • Є продовженням Броварського проспекту — частини траси Е95.

Південний міст [ред.]

Докладніше у статті Південний міст
  • Один з київських довгобудів. Будівництво мосту розпочалося 1983 року, а введення в експлуатацію відбулося тільки в початку 90-х.
  • Найдовший, найширший і найвищий перехід у Києві. Довжина — приблизно 1 км, ширина — 40 м.
  • Мостом проходить лінія метро (Сирецько-Печерська лінія).
  • Розташований на півдні міста (внаслідок чого і отримав свою назву). Поєднує вул. Саперно-Слобідську, Столичне шосе, станції метро Видубичі (правий берег) з проспектом Бажана (лівий берег, масиви Харківський, Позняки). Частина траси Е40.

Залізнично-автомобільний мостовий перехід [ред.]

Докладніше у статті Залізнично-автомобільний мостовий перехід через Дніпро в Києві
  • Будівництво залізичної частини завершено у вересні 2010 року, автомобільна частина введена в грудні 2010 року, та березні 2011 року.
  • Довжина — 1066 метрів, довжина автомобільних під’їздів - 15 кілометрів.
  • Міст має 2 залізничні колії і шість смуг руху автотранспорту (по три в кожну сторону).

Громадський транспорт [ред.]

Метрополітен [ред.]

Докладніше у статті Київський метрополітен

Трамвай [ред.]

Докладніше у статті Київський трамвай

Тролейбус [ред.]

Докладніше у статті Київський тролейбус

Автобус [ред.]

Докладніше у статті Київський автобус

Міська електричка [ред.]

Докладніше у статті Київська міська електричка

Маршрутне таксі [ред.]

Докладніше: Київське маршрутне таксі

Примітки [ред.]

  1. ↑ У столиці побудують 6 нових автобусних станцій - Новини - Офіційний веб-портал Київської міської влади

Джерела [ред.]

  1. «Киев. Энциклопедический справочник». Издание второе. Главная редакция УРЕ, 1985 г.
  2. Карти, плани і схеми Києва 1894—2006 років.
  3. Офіційний сайт Південно-Західної залізниці

Посилання [ред.]


Транспорт Києва
Пасажирські термінали
Міський громадський транспорт
Транспортні підприємства
Транспорт України за областями
Автономна республіка
Області
Міста державного значення
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Києва&oldid=12603494