Абетка Шоу
| Абетка Шоу | |
|---|---|
 | |
| Вид | |
| Мови | англійська, есперанто |
| Творець | Роналд Кинґслей Ред |
Період |
десь з 1960 |
| Напрям | зліва направо |
| U+10450 — U+1047F | |
| Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Абетка Шоу — абетка, зародилася для простого фонетичного правопису для англійської на противагу складній звичній. Створена посмертно і названа на честь ірландського драматурга Бернарда Шоу, який указав основні вимоги для нової абетки:
- Щонайменше 40 букв.
- Найфонетичнішою, тобто букви мусять мати однозначну двосторонню відповідність до фонем.
- Відрізнятися від латиниці, аби уникнути враження, що новий правопис — це просто «неправильні написання».
Букви[ред. | ред. код]
Абетка має три види букв: високі, низові й короткі[1]. Короткі букви є голосні, плавні і носові; високі букви (крім Yea 𐑘 і Hung 𐑙) є глухими приголосними. Висока буква, що обернена на 180° чи перевернута, а «висока» частина вже під основною смугою, стає низовою буквою, котра позначає відповідного дзвінкого приголосного (крім Haha 𐑣). Отже, абетка певною мірою є ознаковою.
| Високі і низькі літери | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рисунок | 
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Символ
Unicode |
𐑐 | 𐑚 | 𐑑 | 𐑛 | 𐑒 | 𐑜 | 𐑓 | 𐑝 | 𐑔 | 𐑞 |
| Вимова | /p/ | /b/ | /t/ | /d/ | /k/ | /ɡ/ | /f/ | /v/ | /θ/ | /ð/ |
| Назва | peep | bib | tot | dead | kick | gag | fee | vow | thigh | they |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 𐑕 | 𐑟 | 𐑖 | 𐑠 | 𐑗 | 𐑡 | 𐑘 | 𐑢 | 𐑙 | 𐑣 | |
| /s/ | /z/ | /ʃ/ | /ʒ/ | /tʃ/ | /dʒ/ | /j/ | /w/ | /ŋ/ | /h/ | |
| so | zoo | sure | measure | church | judge | yea | woe | hung | ha-ha | |
|
Короткі літери | ||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 𐑤 | 𐑮 | 𐑥 | 𐑯 | 𐑦 | 𐑰 | 𐑧 | 𐑱 | 𐑨 | 𐑲 | |
| /l/ | /ɹ/ | /m/ | /n/ | /ɪ/ | /iː/ | /ɛ/ | /eɪ/ | /æ/ | /aɪ/ | |
| loll | roar | mime | nun | if | eat | egg | age | ash | ice | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
| 𐑩 | 𐑳 | 𐑪 | 𐑴 | 𐑫 | 𐑵 | 𐑬 | 𐑶 | 𐑭 | 𐑷 | |
| /ə/ | /ʌ/ | /ɒ/ | /oʊ/ | /ʊ/ | /uː/ | /aʊ/ | /ɔɪ/ | /ɑː/ | /ɔː/ | |
| ado | up | on | oak | wool | ooze | out | oil | ah | awe | |
|
Сполуки | ||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
| |||
| 𐑸 | 𐑹 | 𐑺 | 𐑻 | 𐑼 | 𐑽 | 𐑾 | 𐑿 | |||
| /ɑːɹ/ | /ɔːɹ~ɔəɹ/ | /ɛəɹ/ | /ɜːɹ/ | /ɚ/ | /ɪəɹ/ | /i.ə/ | /juː/ | |||
| are | or | air | err | array | ear | ian | yew | |||
Немає окремих великих чи малих букв; інтерпункт (·) попереду власних назв позначає такі. Усі інші розділові знаки такі ж, як у звичному правописі[1].
Кожен знак потребує лише одного руху для написання на. Писальна річ при письмі мусить підніматися щонайбільше лише один раз для кожного знаку, це дає змогу писати швидше.
Правопис в Androcles[en] відповідає Британській прийнятній вимові, за винятком чіткої вказівки на вокалічне «r» за допомогою сполук. Більшість діалектичних варіацій англійської вимови можна записувати звично за відповідністю букви—звука.
Немає можливості позначати наголос; однак у більшості випадків достатньо редукції ненаголошеної голосної для розрізнень слів за наголосом. Наприклад, іменник convict /ˈkɒnvɪkt/ і дієслово convict /kənˈvɪkt/ можуть записані 𐑒𐑪𐑯𐑝𐑦𐑒𐑑 і 𐑒𐑩𐑯𐑝𐑦𐑒𐑑 відповідно.
Декотрі частовживані слова можуть скорочені до одної букви: the 𐑞, of 𐑝, and 𐑯, to 𐑑, і часто for 𐑓.
Unicode[ред. | ред. код]
Абетка додана до Unicode у квітні 2003 року з випуском версії 4.0.
Шрифти[ред. | ред. код]
- Andagii [Архівовано 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Apple Symbols, part of Mac OS X v10.5 Leopard
- Code2001 (part of Code2000 font family, contains rough-drawn Shavian characters as of version 0.919 (April 2008).
- Everson Mono
- ESL Gothic Unicode
- MPH 2B Damase
- Noto Sans Shavian [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Segoe UI Historic (part of Windows 10)
- Trabajo [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Yahoo! Group on Shavian [Архівовано 5 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Omniglot.com article on Shavian [Архівовано 7 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Revised Shaw Alphabet, history, etc.
- Shaw Alphabet enthusiast website & repository [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Browser test page for Unicode Shavian [Архівовано 5 березня 2010 у Wayback Machine.]
- ConScript Unicode Registry [Архівовано 14 березня 2010 у Wayback Machine.], describes unofficial assignment of Shavian letters in Unicode private use area (Since withdrawn in favour of the official encoding)
- Lingua-EN-Alphabet-Shaw [Архівовано 11 травня 2011 у Wayback Machine.], a Perl module to transliterate
- Poe Meets Shaw: The Shaw Alphabet Edition of Edgar Allan Poe [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Alice's Adventures in Wonderland: An Edition Printed in the Shaw Alphabet [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]