Алас (рельєф)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Типовий алас, Мегіно-Кангаласький улус

Алас (якут. Алаас) — неглибока западина, яка зустрічається переважно в Якутії, утворюється внаслідок просідання вічної мерзлоти внаслідок багаторазового танення і заморожування. Алас, спочатку розвивається у вигляді мілководдя, оскільки тала вода заповнює западину. Озеро з часом висихає і заростає травами.

Алас, відрізняється від термокарстових западин, розташованих в інших місцях Арктики, тим, що озеро є лише тимчасовим. Через посушливість Якутії озеро висохає після вичерпання льоду.

Аласи часто використовують для випасання коней, а також сіножатей. Поширені на Центральноякутській низовині. Найбільший алас у світі — Мюрю, розташований в Усть-Алданському улусі[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Troeva, E. I. (2010). The Far North: Plant Biodiversity and Ecology of Yakutia. Springer Verlag. с. 390. ISBN 978-90-481-3773-2.