Аніме-клуб «Міцурукі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аніме-клуб «Міцурукі»
Логотип Міцурукі М.png
Абревіатура АКМ
Гасло укр. Анімешник у Клубі. Фендом у безпеці. (лат. In loli veritas, in hikki sanitas)
Засновано 1 жовтня 2010 року
Тип Аніме-клуб
Мета Фан-спільнота
Розташування Україна Україна
Офіційні мови українська
Ключові особи Максим Лизогуб, Руслан Водолазький
Материнські організації Львівський аніме-клуб «Міцурукі»
Дочірні Київський, Дніпровський, Харківський та Хмельницький аніме-клуби «Міцурукі»[1]
Веб-сайт animeclub.in.ua

Аніме-клуб «Міцурукі» — український аніме-клуб. На вересень 2018 року діє в Києві, Львові, Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, Дніпрі, Одесі та Харкові[1]. Влаштовує зустрічі шанувальників аніме та японської культури, просуває японські та анімефіковані настільні ігри, адаптує аніме, манґу та ранобе, створює оригінальний контент на тему японської культури[2]. Також мають місце спроби організації фестивалів та косплей[що це?][1].

Історія та діяльність[ред. | ред. код]

Аніме-клуб «Міцурукі» був створений у Львові 1 жовтня 2010 року, пік активності припав на 2011—2013 рр.[1][3][4]. Клуб проводив щотижневі сходини у Львові та займався адаптаційною діяльністю, залучаючи охочих з усієї України[1]. Клубом була створена українська аніме-спільнота — один з перших агрегаторів україномовного аніме-контенту і перший подібний ресурс для українського фандабу[1]. Учасники намагалися ставити косплейні сценки українською мовою[1]. Було створено українське анімешне радіо[1], де учасники створювали підкасти. Силами львівського клубу було створено аніме-портал на Українській Енциклопедії Драматиці[1]. Клуб намагався створити філії у Дрогобичі та Рівному[1].

Регіональна діяльність АК Міцурукі на осінь 2018 року.

Київський осередок клубу виник 31 серпня 2014 року на Трухановому острові, пік активності припав на 2015-17 рр.[5][6][7]. У клубі видавали манґу українською, влаштовували заходи, тематичні свята, перекладали та озвучували аніме, також перекладали веб-комікси, писали науково-популярні статті, перекладали та озвучували інфо-відео з аніме-тематики[2], займалися пропагуванням малювання в стилі аніме, вивченням традиційної японської культури[8].

Київський осередок більш активно орієнтувався на поєднання діяльності та організації на місцях. За словами Курки Аалямб[5]:

Я прийшов у фендом і побачив кілька базових проблем: … викривлений зв'язок між спільнотами і діяльними організаціями. Діячі десь працюють, їм байдуже на широкі маси людей. … Маси мають стати засобом поширення діяльності, а діяльність сприяти приходу до мас нових україноцентричних активістів. … Я хотів замінити одвічний український принцип «відокремлюємося, поки нема особливих причин до єднання» на «єднаємося, поки нема особливих причин до виокремлення».

На зламі 2017 та 2018 років на базі досвіду львівського та київського клубів відбувається третє оновлення діяльної основи Міцурукі — і клуб фактично стає всеукраїнським[5]. Зокрема було створено осередки в Дніпрі, Хмельницькому та Харков[1].

Настільні ігри[ред. | ред. код]

Українська версія японської традиційної гри «ута-карута»

Клуб має колекцію настільних ігор, більшість з яких розробили чи відтворили самостійно.

Свого часу у львівському клубі було зроблено анімешний редизайн багатьом іграм «Мафія» — «Коноха», «Лінія фронту»[9], «Леді проти Дворецьких», «Покемони» (за грою уно), анімешна монополія, «Фейрі Тейл» (за грою «Таємне послання»), «Зомбі-апокаліпсис», «Школа мерців», «За бортом», українізація гри «Маньчкін Фу». У 2012 році клуб, формально його бренд «М-геймз», отримав номінацію за настільну гру «Епоха сталі» на міжнародній виставці «Ігросфера»[1].

У київському було відтворено традиційні японські ігри: сьоґі, ута-катура, ханафуда, ґо, маджонг, кабуфуда, унсун-карута[10], техонбікі[5] тощо. Зокрема була відтворена середньовічна версія гри в шьоґі — велетенські японські шахи 36*36 з 804 фігурами 299 типів[5]. Ці ігри презентували на фестивалі популярної культури «КИЇВ КОМІК КОН» 2015 року[11][12] та 2016[13].

Аніме-зустрічі[ред. | ред. код]

Учасники клубу зустрічаються у Львові та Києві. Сходини проходять традиційно щонеділі, збираються в різних місцях. Вони називаються «анімками».[14]. З того часу у Львові відбулося понад 400, а в Києві понад 200 сходин[1].

Формати сходин також різноманітні: перегляди аніме на великому екрані, прогулянки, святкування річниць, походи на рамен, пікніки, в аквапарк, змагання з відео-ігор, пляжні анімки, тематичні анімки, косплей-вечори та НяНочі/цукімі[1]. Практикуються міжміські сходини — мандрівки в інші міста до інших аніме-клубів чи філій[1]. Зокрема львівською традицією на ханамі є мандрівка в Ужгород.

Київський клуб активно співпрацює з ПП «Братство» Дмитра Корчинського[5], яка надає йому приміщення для просвітніх зустрічей. Навідму від багатьох аніме-клубів, у літній час учасники збиралися у різних місцях міста[5]. Клуб проводить цукімі (нічні анімки) та аніме-перегляди[5]. Стало традицією щорічне влаштування шашлика на недобудові в Києві, оскільки ще в 2015 році анімешники, позбавлені Генштабу посеред лютого, були змушені створювати собі затишок холодної зими[5]. Також щороку проводяться тематичні заходи до річниці українського аніме-фендому (20 червня), розбивання кавуна (остання неділя серпня), день українського аніме-фандабу (15 жовтня) та моміджі-ґарі — милування кленовим листям (22 жовтня)[5].

Впродовж 2016 року анімки розвивалися у всеукраїнському масштабі. І за рік учасники Клубу здійснили численні подорожі до різних міст України, де зустрічалися з місцевими анімешниками та аніме-організаціями. У результаті поїздок було зроблено висновок про суттєву маргінальність локальних спільнот відносно поширення україномовного аніме-продукту[5].

1 грудня о 18.30 в Українському домі у Варшаві клубом планувався вечір японської анімації. Дивилися стрічку режисера Макото Шінкая «Твоє ім'я» в українському перекладі з польськими субтитрами[16].

Весняна аніме-хода[ред. | ред. код]

Постер до аніме-ходи 2018 року

Протягом кількох років клуб проводив аніме-ходу вулицями Києва.

Вперша київська аніме-хода відбулася у 2015 році[5]. Захід відубувався 2016 року, це була вже друга хода[6], а у 2017 відбулася третя.

15 квітня 2018 учасники вчетверте пройшли від Майдану Незалежності до Арки дружби народів та станції метро «Арсенальна». Декотрі, зокрема, були одягнуті в костюми своїх улюблених персонажів. Плакати деяких учасників були написані японською.[17][18]

Видання і співпраця з бібліотеками[ред. | ред. код]

Клуб підтримував ліцензійне україномовне друкування японських коміксів манґа, допоки його не було згорнуто з комерційних причин[1]. З метою компенсувати нестачу україномовного продукту в цій сфері, клуб займається фанатським перекладом, адаптацією й виданням манґи та ранобе[13].

2018 року клуб подарував Херсонській обласній науковій бібліотеці імені Гончара та Дніпровській центральній міській бібліотеці набір книжок, що пропагують японську молодіжну культуру.[20][21] Також було ряд примірників було подаровано бібліотекам Києва (Публічна бібліотека імені Лесі Українки)[22]Тернополя[23] та Калуша.

Участь у фестивалях[ред. | ред. код]

У 2012 та 2013 році організовував ходу Зомбі-апокаліпсис у Львові[24][1].

Київський клуб виходив на різні заходи, як то Хамелеон, KyivComicCon та Япономанія, де представлялася продукція Клубу, влаштовувалися лекції та майстер-класи[5]. У 2015 та 2016 роках на фестивалі Comiccon анонсувалась серія лекцій та майстер-класів з малювання в стилі аніме та японських настільних ігор[13][8][25]. З ними ж клуб брав участь у Япономанії-2016[26] та моміджі-ґарі в Бердичеві[27][28]. За матеріалами виданої клубом книги Укійо-е: брошура для цікавих" — було прочитано лекції. КиївКомікКоні, Анікі, Япономанії та на анімці.

Спільно з одним японцем-імігрантом було проведено шкільний фестиваль «Бункасай 2017» у школі № 35 Львова[1]. Аніме-клуб «Міцурукі» виступав медійним партнером польських аніме-фестивалів Анімацурі[29], Неджіро[30], Кристалкону[31] та Ніукону, Magnificon Expo 2018.

Адаптація аніме[ред. | ред. код]

Учасники займаються перекладом та озвученням аніме. Значний внесок у фанатське субтитрування та озвучення учасники здійснили і поза клубом. Деякий час низка учасників випускала підкасти[1].

Символіка та атрибути[ред. | ред. код]

Логотипом львівського аніме-клубу "Міцурукі є зелена бамбукова рамка, в якій знаходиться Тоторо — персонаж аніме «Мій сусід Тоторо» та літера «М» в японські стилізації[1]. Одним з атрибутів і ознак клубу є чібік — наклейка 5*5 з анімешним персонажем на білому тлі та посиланням на сторінку місцевого осередку «Міцурукі»[1].

Київський аніме-клуб «Міцурукі» подарував українським фанатам аніме низку загальновідомих нині у цих колах символів[5]:

  • «Анімешник у клубі. Фендом у безпеці» — загальне гасло клубу, є алюзією до гасла організації НЕРВ у аніме «Нове покоління Євангеліон», де воно звучить як «Бог на небі. Світ у безпеці».
  • «Лолі сила» — гасло є відсилкою до майданівського «Разом сила» та жанру аніме лолікон.
  • «Від каваю до зірок» — поряд із супутнім вітанням символізує простір тематики аніме. Пародіює вітання «від серця до сонця».
  • «Аніме замість русні» — відомий в Інтернеті напис учасників клубу на акції «Інтер — геть».

Відділення та активісти клубу[ред. | ред. код]

Клуб має осередки в Києві,[32] Львові[32][33], Дніпрі, Хмельницькому та Харкові[1].

  • Львівський
    • Руслан Водолазький (ака Лунсар) — дизайнер, макетувальник[21], один із засновників та президент львівського клубу.
    • Андрій Бакайчук (ака Камуй) — один із засновників та адміністратор львівського клубу в напрямі проведення зустрічей.[33]
    • Sinig@mi — озвучувач аніме, співзасновник клубу[1].
    • Jony Bo / Міхалич — організатор господарської та дисциплінарної частини аніме-зустрічей, співзасновник клубу[1].
  • Київський
    • Максим Лизогуб (aka Курка Аалямб) — адаптатор японських настільних ігор, координатор розробки ранобе та манги[21], проведення аніме-заходів. Один із засновників та президент київського клубу з 2014.[32]
    • Хідео Кудзе — організатор господарської частини київських аніме-зустрічей. Один із засновників київського клубу.[34]
    • Ростислав Федорко (Джойс) — редактор[21], співорганізатор зустрічей клубу і його співзасновник[35][5]. Також є ведучим щорічної аніме-ходи[5].
    • Володимир Атаманенко (Орфеефро) — дизайнер обкладинок до книжок, настільних ігор[36][37]. Один із засновників київського клубу.
    • Дмитро Княжич (Княжич-кун) — автор низки статей, присвячених японській літературі,[38] редактор[21].
    • Демо — редактор, адаптатор манґи[1][39][5].
    • Оротандр — адаптатор манґи, озвучувач[5].
  • Дніпро
    • HeavyUA — перекладач аніме, адміністратор інтернет-сторінок клубу та організатор місцевих сходин[1].
  • Хмельницький
    • Suzume Murakami — організаторка місцевих сходин[1].
  • Харків
    • Odeyalov — перекладач аніме і організатор місцевих сходин<[1].
  • Вінниця
    • Кайдаш — адаптатор манґи[1].
  • Тернопіль
    • Арія — адміністратор інтернет-сторінки ФБ, перший координатор озвучення та озвучувачка аніме[5].
  • Кропивницький
    • Фрунзе — адміністратор публічних сторінок ВК та ФБ, перекладач[5].

Неофіційні продукти та адаптації[ред. | ред. код]

Одне з оригінальних видань клубу — альбом «Укійо-е: брошура для цікавих»
Оригінальні просвітні видання[1].
  • Мануал «Сканлейт: Тайпсетинґ»
  • Мануал «Сканлейт: Клінінґ»
  • «Укійо-е: брошура для цікавих»
Подкасти[1][40]
  • «Отакі Отаку» про явище отаку в Японії та світі
  • Історія Давньої Японії, у 3 частинах
  • Історія Середньовічної Японії, у 4 частинах
  • Цикл передач про український аніме-фандаб (відео-презентація)[5]
Перекладені та озвучені тематичні програми
  • «Японія — дивовижна країна»
  • «Японська боргова проблема»
  • «Вступ до японознавства — Хіраґана»
  • «Culture Japan — Як створюється аніме»
Перекладені та озвучені аніме[1]
  • «Улюбленець принцес!»
  • «Старша школа мерців»
  • «Другий розмір, інтим пропонувати»
  • «Кредит Зомбі»
  • «Хелсінг ОВА 5-8»
  • «Дядько і зефірки»
  • «Брухтенбург»
  • «Боку но Піко»
Перекладені аніме[5]
  • «Запис»
  • «Кінець Євангеліону»
  • «Королівські космічні сили — крила Онеамісу»
  • «Меланхолія Судзумії Харухі» (1 арка, 7 серій)
Озвучені аніме[1]
  • «Безхатній Бог — Нораґамі: Араґото»
  • «Мандрівниця з Полум'я»
Електронні переклади тематичної літератури[1]
  • «Путівник-довідник по Самурай Чамплу»
  • «Гола правда про аніме»
  • «Russell D Jones — Аніме-рецензії: вибране»
  • «Russell D. Jones — Крик Едварда Мунка в аніме»
  • «Вступ до японської анімації»
  • «Споглядаючи Рейко»
  • «Життя з ґеймеркою та хіпстеркою»
  • «Щасливий чай».
Електронні адаптації ранобе та манґи[1]
  • «Легенда про Коїзумі»
  • «Будь ласка! Близнята»
  • «Клеймо вітру»
  • «Персонант»
  • «Написане вбивство»
  • «Великий Куш»
Друковані адаптації ранобе та манґи
Адаптовані японські традиційні ігри[5]
  • Ханафуда
  • Шьоґі, версія з паперу і пінного скотчу
  • Ута-карута, версія з віршами українських письменників
  • Техонбікі
  • Кабуфуда
  • Тайкьоку-шьоґі
  • Маджонг-карти
  • Сянчі
Анімешні версії ігор[1]
  • Коноха
  • Покемони
  • Фейрі тейл
  • За бортом
  • Анімешна монополія
Відеоігри
  • «Kantai Collection»[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан Аніме-клуб «Міцурукі»: Львівський період // Світ фентезі.
  2. а б Сторінка клубу Міцурукі на сайті фестивалю популярної культури "КИЇВ КОМІК КОН". Kyiv Comic Con. 21.05.2015. Процитовано 2018-04-25. 
  3. Аніме:що це і з чим його їдять? — Інформаційний портал Кіровоградщини - Гречка - Новини Кропивницький. gre4ka.info (uk-ua). Процитовано 2018-10-01. 
  4. «Клуб виник 31 серпня 2014 року як філія львівського клубу „Mitsuruki“»
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад Аніме-клуб «Міцурукі»: Київський період // Світ фентезі
  6. а б День анімешника: шматочок Японії у Києві (ФОТО). QHA Агентство Кримські Новини. 11 квітня 2016 11:20. Процитовано 2018-04-25. 
  7. «Клуб виник 31 серпня 2014 року як філія львівського клубу „Mitsuruki“»
  8. а б Програма блоку "Аніме & Манга 2016". Kyiv Comic Con. 14/05/2016—15/05/2016. Процитовано 2018-04-25. 
  9. https://svitfantasy.com.ua/articles/reporting/2015/nyashky-na-kyiv-comic-con-2015.html
  10. https://svitfantasy.com.ua/articles/reporting/2015/nyashky-na-kyiv-comic-con-2015.html
  11. Ліна ШЕВЧЕНКО (10.06.2015). Живі комікси. Україна Молода. Процитовано 2018-04-25. 
  12. Програма блоку "Настолки 2015". Kyiv Comic Con. 6/06/2015—7/06/2015. Процитовано 2018-04-25. 
  13. а б в Програма блоку "Аніме & Манга 2015". Kyiv Comic Con. 6/06/2015—7/06/2015. Процитовано 2018-04-25. 
  14. https://svitfantasy.com.ua/articles/reporting/2015/nyashky-na-kyiv-comic-con-2015.html
  15. https://svitfantasy.com.ua/articles/reporting/2015/nyashky-na-kyiv-comic-con-2015.html
  16. [1]
  17. «Знайду аніме тобі до смаку»: у центрі Києва пройшла тематична хода (Фоторепортаж). Громадське радіо. 2018-04-15. Процитовано 2018-04-20. 
  18. В Киеве устроили шествие с переодеванием. ЭкспертТур. 16.04.2018. Процитовано 2018-04-24. 
  19. https://fantlab.ru/work708176
  20. http://www.golos.com.ua/article/307098
  21. а б в г д е ж и к л м н п Хроніка | Центральна бібліотека. www.library.dp.ua. Процитовано 2018-09-27. 
  22. а б в г д е ж и Пост у фейсбуці
  23. https://www.facebook.com/ternounb/photos/a.505766319484998/1937963882931894/?type=3&theater
  24. http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=2908
  25. Свято для усіх любителів популярної культури: Kyiv Comic Con знову стартує в столиці!. Стос. 2016-04-13. Процитовано 2018-04-25. 
  26. Ната Коваль (14.10.2016). Япономанія: ніндзя, роли і баркароли. Читомо. Процитовано 2018-04-25. 
  27. Молодіжний центр (18 лист. 2016). У вихідні в Бердичеві відбудеться японський міні-фестиваль "Моміджігарі" - полювання за кленовим листям. РІО Бердичів. Процитовано 2018-04-25. 
  28. Олександр Єжель (26 лист. 2016, 18:49). Моміджігарі у Бердичеві або Як «М-Формація» полювала за кленовим листям. ТРК ВІК. Процитовано 2018-04-25. http://www.trkvik.tv/posts/momidzhihari-u-berdychevi-abo-yak-m-formatsiia-poliuvala-za-klenovym-lystiam
  29. http://festiwal.animatsuri.pl/partnerzy/
  30. http://nejiro.pl/sponsorzy/
  31. http://nashapolsha.com.ua/classifieds/vidpochynok/crystalcon/
  32. а б в Оксана Пронько (02.11.2015). Няшки на Kyiv Comic Con 2015. Журнал Світ Фентезі. Процитовано 2018-04-25. 
  33. а б Тернопіль перетворили в «Кавайне місто». 20 хвилин. 27 березня 2016. 
  34. « Далі, це, безперечно, Хідео. Він надзвичайно розбирається в організації саме господарської частини зустрічей клубу, дуже раціонально мисляча людина, любить спілкуватися з людьми. А це найголовніше, як на мене, у підготовці сходин.»
  35. "Згодом у нас з'явилося приміщення. Із цим нам дуже допоміг Джойс. «
  36. http://www.library.dp.ua/blog.php?id=3794
  37. » Орфеефро — чудовий дизайнер, він робив обкладинку «Ножа», «Дівчинки, яка стрибала крізь час», оформлював ігри, зокрема ута-ґаруту, "
  38. Молодіжний центр (18 лист. 2016). У вихідні в Бердичеві відбудеться японський міні-фестиваль "Моміджігарі" - полювання за кленовим листям. РІО Бердичів. Процитовано 2018-04-25. 
  39. http://www.library.dp.ua/blog.php?id=3794
  40. https://svitfantasy.com.ua/articles/reporting/2015/nyashky-na-kyiv-comic-con-2015.html
  41. а б в г Подарунки від київського Аніме-клубу «Міцурукі»
  42. а б Манґа «Атака титанів» та «Великий куш» буде надрукована українською!
  43. КОМІКС #3. «ВАНПАНЧМЕН. ТОМ 1» (МУЖИК Б'Є РАЗ!)
  44. «Клуб „Mitsuruki“ не спиняється на веб-виданнях і за кошти своїх учасників вже надрукував збірку манґа-новел Одзакі Каорі „Ніж“»
  45. "Коротка історія манга «Ніж»
  46. "Наступний проект, який вже чекає на своїх читачів, — це том фантастичної історії «Дівчинка, що стрибала крізь час» "

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]