Будинок вчених (Львів)
| Будинок вчених | ||
|---|---|---|
| м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6. | ||
| ||
| Архітектор | Герман Гельмер, Фердинанд Фельнер | |
| Нинішній власник | Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України | |
| | ||
| Збудовано | 1897-1898 рр. | |
| | ||
| Архітектурні стилі | необароко | |
Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°01′16″ сх. д. / 49.84111° пн. ш. 24.02111° сх. д. «Буди́нок вче́них» — колишнє Національне (аристократичне, шляхетське, дворянське, графське, народне, Герхарда) казино (до 1939), збудований фірмою «Фельнер і Гельмер» у 1897–1898 роках за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера (автори проекту Одеського оперного театру)[1].
Історія
Попередником був чиншовий будинок, зведений у 1879 році за проектом Войцеха Гаара. Казино зведено 1898 року за проектом бюро Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера[1]. Спорудженням на місці керували львівські будівничі Лишкевич і Пшорн.[2] Скульптурне оздоблення фасадів виконали австрійські скульптори Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за моделлю Рудольфа Вейра. Різьблений дерев'яний інтер'єр виготовив Шандор Ярай у львівській фабриці братів Вчеляків. Живописні супрапорти написали львіські митці Станіслав Дембіцький, Станіслав Рейхан, Тадеуш Рибковський, Міхал Созанський. Скульптор Едмунд Плішевський за участі каменярського майстра Юліана Гури виготовив алебастровий камін у фоє.[3]
У 1902 добудова офіцин за проектом архітектора А. Каменьобродського та реконструкція каналізації (проект).
З 1918 року приміщення використовувалося як міське казино.
Із 1948 року тут діє Львівський Будинок вчених, із яким пов'язано немало подій наукового, громадсько-політичного і творчого життя Львова, області та України. Раду Будинку вчених очолює ректор Львівської національної академії мистецтв Андрій Бокотей.
До 1953 року в чотирьох кімнатах на першому поверсі розташовувалось Львівське відділення Спілки архітекторів України. 14 вересня 1953 під час проведення пленуму з планування і забудови міст західних областей України, через несправність електропроводки у будинку спалахнула пожежа, яка завдала будинку значної шкоди.
У 1954 після відбудови та відновлення будинку Спілку позбавлено права користуватись приміщенням.[4]
У 1998 році в будинку перебував львівський обласний виборчий штаб кандидата на посаду президента України Леоніда Кучми.
У 1999 році тут діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи.
23 вересня 2008 року внесений до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
При Будинку вчених працюють творчі колективи: Народна вокально-оперна студія, Народний театр «Мета», Зразковий театр дитячої пісні «Горличка».
Інтер'єри будівлі часто використовували для кінозйомок, зокрема для фільму «Д'Артаньян і три мушкетери», саме тут д'Артаньян піднімався сходами до кардинала зіграти партію в шахи[1].
Крім того, тут часто фотографуються львівські молодята.
Архітектура
Будівля має два поверхи і високий мансардовий дах. Має високу і простору лоджію, балкони якої спираються на монументальні фігури атлантів. Над вікнами лоджії - картуші з гербами Волині, Поділля, Руської та Белзької земель, а також Речі Посполитої. В інтер'єрі споруди динамічно закручені дерев'яні сходи і галерея[1].
Другий поверх будівлі містить вісім зал, серед яких: актова на 200 місць, Біла, Червона, Бежева, бібліотека, балконна галерея, сад, зала засідань ради Будинку вчених[1].
Львівські бали
В споруді проводять «Львівські бали»:
- 21 жовтня 2006 р. пройшов Третій бал,
- 25 квітня 2009 р. відбувся П'ятий ювілейний «Львівський Бал». Львів'яни та гості отримали нагоду поспостерігати за святковим дійством режисера-постановника Богдана Ревкевича із Національного драматичного театру ім. Заньковецької та потанцювати вальс, який виконував камерний оркестр «Леополіс»,[5]
- 13 лютого 2010 р. — «Бал святого Валентина».[6]
- Осінній бал-маскарад
- Благодійний бал-вечірка Black & White Bal[7]
- Шоколадний бал[8]
- Оксамитовий бал
- Квітковий бал[9]
Колективи Художньої Творчості
- Народна Вокальна Студія (існує понад 40 років, керує студією Олена Міщук) [10]
- Народний Театр «Мета»
- Зразковий Театр Пісні «Горличка» (створений 20 років тому, за рік дає понад 90 виступів. Лауреат і дипломант всеукраїнських та міжнародних фестивалів і конкурсів [11]).
Фотогалерея
.jpg)
Відеогалерея
Примітки
- ↑ а б в г д Топ 25 архітектурних шедеврів Львова : Ілюстрований путівник / автор Ілько Лемко. — Львів : Апріорі, 2018. — С. 8-12. — ISBN 978-617-629-447-4.
- ↑ Jaroszewski T. Wiedeńskie atelier Fellner & Helmer i Polska // Rocznik Historii Sztuki. — 1986. — T. XVI. — S. 321. — ISSN 0080-3472.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 149–244. — ISBN 978-83-7543-009-7.
- ↑ Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — № 1—2 (21). — 2004. — С. 46.
- ↑ Львівський бал[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ У Львові — бал! Танцюють не всі…
- ↑ http://lviv-online.com/ua/events/night-life/blahodijnyj-bal-vechirka-black-white-bal/
- ↑ http://lviv-online.com/ua/culture/shokoladnyj-bal/
- ↑ http://lviv-online.com/ua/events/other/kvitkovyj-bal/
- ↑ Вокальна студія львівського Будинку вчених розпочала концертний сезон
- ↑ Зразковий дитячий театр пісні «Горличка» Львівського будинку вчених[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 313–315, 339. — ISBN 978-966-7022-77-8..
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів: Каменяр, 1987. — C. 110–112.
Посилання
- Офіційний веб-сайт Будинку вчених у Львові
- Віртуальна 3D-подорож Будинком вчених у Львові
- Замки та храми України. Народне Касино — Будинок Вчених
- Львівський Будинок вчених
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
