Бурмистенко Михайло Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Олексійович Бурмистенко
Михайло Олексійович Бурмистенко
Голова Верховної Ради УРСР
25 липня 1938 — 9 вересня 1941
Попередник: посаду утворено
Спадкоємець: Олександр Корнійчук
Другий секретар ЦК КП(б)У
27 січня 1938 — 9 вересня 1941
Попередник: Сергій Кудрявцев
Спадкоємець: Дем'ян Коротченко (з 10.7.1946)
 
Партія: ВКП(б) (з 1919 року)
Народження: 9 (22) листопада 1902(1902-11-22)
с. Олександрівка, Аткарський повіт, Саратовська губернія, Російська імперія
Смерть: 9 вересня 1941(1941-09-09) (38 років)
урочище Шумейково поблизу хутора Дрюківщина, Лохвицький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Підданство: Flag of Russia.svg Російська імперія (до 1917 року)
Громадянство: СРСР СРСР
Автограф: Автограф
Нагороди:
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Бурми́стенко Миха́йло Олексі́йович, (9 [22] листопада 1902(19021122), село Олександрівка Аткарського повіту Саратовської губернії, тепер Ртищевського району Саратовської областіРосійська Федерація — 20 вересня 1941, урочище Шумейкове, поблизу хутора Дрюківщина Лохвицького району Полтавської області) — український радянський державний і партійний діяч, перший голова Верховної Ради Української РСР 1-го скликання (1938–1941), 2-й секретар ЦК КП(б)У (1938–1941). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член ЦК КП(б)У в 1938—1941 р. Член Політбюро ЦК КП(б)У в січні 1938 — вересні 1941 р. Член Оргбюро ЦК КП(б)У в червні 1938 — вересні 1941 р. Член ЦК ВКП(б) в 1939—1941 р.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у бідній селянській родині. У 1912 році закінчив два класи церковно-приходської школи в Семиріченській області Туркестанського краю, у 1918 році закінчив Моршанську радянську трудову школу 2-го ступеню Тамбовської губернії. У 1918 році вступив до комсомолу. У 1918—1919 роках — секретар, голова Моршанського повітового комітету комсомолу Тамбовської губернії. Член РКП(б) з березня 1919 року.

У 1919—1920 роках — співробітник транспортної Надзвичайної комісії (ЧК) міста Моршанськ. У червні — жовтні 1920 р. — помічник уповноваженого, уповноважений, а у жовтні 1920 — травні 1922 р. — начальник інформаційного відділу, заступник начальника секретної частини транспортної Надзвичайної комісії (ЧК) міста Пензи. У червні — жовтні 1922 р. — начальник інформаційного відділу транспортної Надзвичайної комісії (ЧК) міста Покровська Трудової Комуни німців Поволжя.

У жовтні 1922 — вересні 1923 р. — завідувач відділу політичної просвіти Обласного комітету комсомолу Трудової Комуни німців Поволжя. У вересні — жовтні 1923 р. — студент комуністичного університету (комвузу) в місті Петрограді.

У жовтні 1923 — квітні 1924 р. — рядовий, політрук, уповноважений особливого відділу ДПУ 33-ї дивізії РСЧА Західного фронту. У травні 1924 — грудні 1926 р. — начальник Політичного секретаріату обласного Військового комісаріату АРСР Німців Поволжя.

У грудні 1926 — березні 1927 р. — заступник відповідального редактора, а у квітні — грудні 1927 року — відповідальний редактор обласної газети АРСР Німців Поволжя «Трудовая правда» у місті Покровську.

У грудні 1927 — липні 1929 р. — студент Московського державного інституту журналістики. Здобув спеціальність газетний робітник-журналіст.

У серпні 1929 — січні 1932 року — відповідальний редактор обласної газети АРСР Німців Поволжя «Трудовая правда» у місті Покровську (Енгельсі).

У лютому 1932 — листопаді 1935 року — 2-й секретар Калмицького обласного комітету ВКП(б).

У січні 1936 — серпні 1937 року — інструктор, у серпні 1937 — січні 1938 року — заступник завідувача відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

Від 27 січня до 13 червня 1938 року — в. о. 2-го секретаря ЦК КП(б) України, від 18 червня 1938 до 9 вересня 1941 року — 2-й секретар ЦК КП(б) України. Від 27 січня 1938 року — член Політбюро ЦК КП(б) України.

26 червня 1938 року обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Вінницькій міській виборчій окрузі Вінницької області. На першій сесії вперше обраної Верховної Ради УРСР 25 липня 1938 року обраний головою Верховної Ради Української РСР. З початком радянсько-німецького конфлікту в ході Другої Світової війни займався організацією диверсійних загонів на території України.

У серпні 1941 року призначений членом Військової ради Південно-Західного фронту. У складі фронту потрапив в оточення під час оборони Києва (1941). Загинув при спробі виходу з оточення в районі м. Лохвиця на Полтавщині у вересні 1941 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1 ступеня (посмертно).

Джерело[ред.ред. код]

  • Хронос
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.