Медведєв Юхим Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медведєв Юхим Григорович
Медведєв Юхим Григорович
Flag of Ukrainian People's Republic of the Soviets.svg Голова Центрального Виконавчого Комітету Рад України Украї́нської Наро́дної Респу́бліки Рад Flag of Ukrainian People's Republic of the Soviets.svg
14 (27) грудня 1917 — 19 березня 1918
Попередник посада заснована
Наступник Затонський Володимир Петрович
Народився 1 квітня 1886
Бахмут, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 11 травня 1938
Харків, Харківська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНРСРСР СРСР
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Політична партія РСДРП
УСДРП
УКП (боротьбістів)
КП(б)У
Дружина Парасковія Терентіївна
Діти Ліда, Людмила, Віктор, Веніамін, Євгена, Анатолій, Юрій.
Релігія православний

Медведєв Юхим Григорович ( також Ведмідів Юхим Григорович[1]) (1 квітня 1886, Бахмут — 11 травня 1938) — радянський партійний і державний діяч в Україні, член УСДРП. також

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Бахмут (тепер Донецька область). Після закінчення навчання у Бахмутському ремісничому училищі, працював електротехніком на заводах Бахмута і Катеринослава. 3 1904 року — член РСДРП.

У 1917 році вступив до Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії. В 1917 році став ініціатором створення Харківської організації лівих українських соціал-демократів, яка в політичних кампаніях блокувалась з більшовиками. В грудні 1917 року виступив одним з організаторів Першого Всеукраїнського З'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів у Харкові. У кінці грудня очолив президію Центрального Виконавчого Комітету Рад України, підтримав більшовицьку політику, спрямовану на ліквідацію Української Народної Республіки.

В січні-лютому 1918 року Медведєв очолював делегацію народних комісарів на переговорах у Бересті. У березні 1918 року усунений з посади Голови президії ЦВК України.

З квітня 1919 року перебував у Москві, входив до складу закордонного бюро лівих українських соціал-демократів. З серпня 1919 року — член Української Комуністичної Партії (боротьбистів), а після її розпуску — КП(б)У.

На початку 1930-х років Медведєв вийшов зі складу більшовицької партії і відійшов від політичної діяльності. Жив у Харкові, перебував на різних господарських посадах за спеціальністю. В січні 1938 року заарештований органами УНКВС, звинувачений у приналежності до військово-терористичної організації і антирадянській діяльності та 11 травня 1938 року розстріляний. В 1957 році реабілітований.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Нiмецько-австрiйська iнтервенцiя на Украiнi. Т. 1 / Центр. арх. управа УССР "Арх. радян. Украiни" ; пiдгот. П. Пташинський. - [Київ] : Пролетар, 1933. - 236 с. : ил. Стр 64