Рігобер Сонг
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Рігобер Сонг Баанаг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 1 липня 1976 (47 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нканглікок, Камерун | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Камерун
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рігобер Сонг (фр. Rigobert Song, нар. 1 липня 1976, Нканглікок[1]) — камерунський футболіст, що грав на позиції захисника[2]. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб національної збірної Камеруну.
Найдосвідченіший гравець в історії збірної Камеруну[3]. На його рахунку 137 матчів у футболці національної збірної. Сонг володар рекорду по числу проведених матчів на Кубках африканських націй — 35 матчів на 5 турнірах (двічі, в 2000 і 2002 вони були переможними)[4], а також перший африканець, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світу[5].
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду «Тоннер».
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу французького «Меца», до складу якого приєднався 1994 року. Відіграв за команду з Меца наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Меца», був основним гравцем захисту команди.
Влітку 1998 року став гравцем клубу італійської Серії А «Салернітана», але провів в команді лише півроку[6].
Зазнавши невдачі в спробі отримати Коліна Гендріа, на початку 1999 року тренер «Ліверпуля» Жерар Ульє запросив в свій клуб Сонга, заплативши за трансфер 2,7 млн фунтів[7]. Ріго був уже відомий громадськості, перш за все, завдяки двом червоним карткам на чемпіонатах світу. Дебют Сонга за «Ліверпуль» відбувся 30 січня 1999 року. Мерсисайдці програли «Ковентрі Сіті» з рахунком 1:2, проте, Ріго був досить прихильно прийнятий вболівальниками[8], які навіть вигадали кричалку «We've only got one Song». Проте основним гравцем камерунець стати так і не зумів, зігравши лише в 38 матчах за «червоних».
В кінці 2000 року перебрався в столичний клуб «Вест Гем Юнайтед» за 2,5 млн фунтів, де мав замінити основного захисника команди Ріо Фердінанда[9]. Однак, зміна команди не вирішила проблем, Сонг все так само не міг закріпитися в основі команди Прем'єр-ліги. Через це камерунець відправився в оренду в німецький «Кельн», після чого, в 2002 році, був проданий до французького «Ланса», де провів два сезони у Лізі 1.
Влітку 2004 року уклав контракт з турецьким «Галатасараєм»[10], у складі якого став основним центральним захисником разом з хорватом Стєпаном Томасом. У стамбульській команді провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця і двічі вигравав національний чемпіонат (2005/06, 2007/08) та одного разу Кубок Туреччини (2004/05). Під час сезону 2006/07 Сонг посварився прямо під час гри з наставником команди Еріком Геретсом. Хоча Сонг вибачився за інцидент і публічно і в приватному порядку, Геретс не відступив і гравець залишився поза грою[11]. Лише з приходом нового тренера Карла-Гайнца Фельдкампа в сезоні 2007/08, Сонг знову став важливим членом команди і її новим капітаном. Однак після його повернення з Кубка африканських націй він опинився на лаві через травму. За час його лікування пара центральних захисників Емре Гюнгор—Сервет Четін витіснили камерунця з основи і допомогли виграти клубу 16-й чемпіонський титул. Після цього Сонг вирішив залишити команду в кінці сезону 2007/08.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Трабзонспор», за команду якого виступав протягом 2008—2010 років, а в останньому сезоні також був капітаном.
Виступи за збірну[ред. | ред. код]
Виступав за збірні Камеруну різних вікових категорій. У віці 16 років він став капітаном камерунської збірної для гравців молодше 20 років[12].
1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Камеруну в товариському матьчі проти збірної Мексики. Вже наступного року він грав у складі першої команди Камеруну на чемпіонаті світу 1994 року у США. Тренер Камеруну Анрі Мішель не раз зізнавався, що ніколи раніше не зустрічав такого впевненого в собі футболіста. Проте, на «мундіалі» в 1994 році він був видалений з поля в матчі проти Бразилії, ставши у віці 17 років наймолодшим гравцем, коли-небудь видаленим в чемпіонаті світу[13]. В підсумку ж камерунці на чолі з ветераном Роже Мілла не змогли вийти з групи, але різниця у 24 років і 42 днів між Мілла (42 років і 35 днів) і 17-річним Сонгом (17 років і 358 днів) стала (і залишається) найбільшим розривом у віці між двома гравцями однієї команди в історії чемпіонатів світу[14].
Коли ж на наступному чемпіонаті світу 1998 року у Франції його видалили в грі з Чилі, Сонг удостоївся сумнівної честі стати першим гравцем, які отримували червоні картки на двох чемпіонатах світу[15]. Щоправда, між двома чемпіонатами світу Рігобер зіграв на двох континентальних першостях — Кубку африканських націй 1996 року у ПАР і Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, але результати команди були невтішні. Натомість наступні КАН 2000 року у Гані та Нігерії і 2002 року у Малі стали для Рігобера і його збірної тріумфальними — на обох турнірах команда здобула золото. Перемога на КАН-2000 дозволила камерунцям вперше в своїй історії пробитись на розіграш Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, де, щоправда, збірна разом з Сонгом не змогла вийти з групи.
Наступного року на чемпіонаті світу 2002 року в тій таки Японії і Південній Кореї Камерун з Сонгом знову не змогли подолати груповий етап, зігравши внічию 1:1 з Ірландією, перемігши 1:0 Саудівську Аравію і програвши 0:2 Німеччині.
Наступним великим турніром для Сонга став розіграш Кубка конфедерацій 2003 року у Франції, де Камерун посів перше місце у групі після перемоги над Бразилією (1:0) і Туреччиною (1:0) та нічиєї зі Сполученими Штатами (0:0). Захисник вивів у статусі капітану свою команду на півфінал проти збірної Колумбії. На 72-й хвилині гри давній друг Сонга, Марк-Вів'єн Фое, звалився в центральному колі. Фое помер у той же день через гіпертрофічну кардіоміопатію. Камерун в підсумку виграв ту гру 1:0, але програв Франції у фіналі у додатковий час 0:1.
Після цього Сонг зіграв у чотирьох поспіль континентальних першостях — 2004 року у Тунісі, 2006 року в Єгипті, 2008 року у Гані, де разом з командою здобув «срібло», і 2010 року в Анголі. Причому під час Кубка Африки-2006 Сонг встановив рекорд Камеруну за кількістю матчів, проведених за національну команду цієї країни.
Останнім великим турніром для Рігобера став чемпіонат світу 2010 року у ПАР[16], де він вийшов на заміну замість Ніколя Н'Кулу в заключному матчі групового етапу проти Нідерландів (1:2)[17], ставши першим африканцем, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світу[18]. Відразу після турніру, 1 серпня 2010 року, завершив ігрову кар'єру у клубі і збірній[19]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 18 років, провів у формі головної команди країни 137 матчів, забивши 4 голи[20].
Кар'єра тренера[ред. | ред. код]
Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 6 жовтня 2015 року, очоливши тренерський штаб збірної Чаду[21].
Статистика[ред. | ред. код]
Клубна[ред. | ред. код]
| Чемпіонат | Ліга | Кубок | Кубок ліги | Континент. змаг. | Всього | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сезон | Клуб | Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи |
| Франція | Ліга | Кубок Франції | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
| 1994/95 |  «Мец» |
Дивізіон 1 | 24 | 2 | - | - | - | - | - | - | 24 | 2 |
| 1995/96 | 37 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | 0 | ||
| 1996/97 | 34 | 0 | - | - | - | - | - | - | 34 | 0 | ||
| 1997/98 | 28 | 1 | - | - | - | - | - | - | 28 | 1 | ||
| Італія | Ліга | Кубок Італії | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
| 1998/99 |  «Салернітана» |
Серія A | 4 | 1 | - | - | - | - | - | - | 4 | 1 |
| Англія | Ліга | Кубок Англії | Кубок англійської ліги | Європа | Всього | |||||||
| 1998/99 |  «Ліверпуль» |
Прем'єр-ліга | 13 | 0 | - | - | - | - | - | - | 13 | 0 |
| 1999/00 | 18 | 0 | - | - | - | - | - | - | 18 | 0 | ||
| 2000/01 | 3 | 0 | - | - | - | - | 1 | 0 | 4 | 0 | ||
| 2000/01 | «Вест Гем Юнайтед» |
19 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | - | - | 22 | 0 | |
| 2001/02 | 5 | 0 | - | - | 1 | 0 | - | - | 6 | 0 | ||
| Німеччина | Ліга | Кубок Німеччини | Кубок німецької ліги | Європа | Всього | |||||||
| 2001/02 |  «Кельн» |
Бундесліга | 16 | 0 | 3 | 1 | - | - | - | - | 19 | 1 |
| Франція | Ліга | Кубок Франції | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
| 2002/03 | «Ланс» |
Ліга 1 | 35 | 3 | - | - | - | - | 8 | 1 | 43 | 4 |
| 2003/04 | 28 | 0 | - | - | - | - | 4 | 0 | 32 | 0 | ||
| Туреччина | Ліга | Кубок Туреччини | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
| 2004/05 |  «Галатасарай» |
Суперліга | 32 | 2 | - | - | - | - | - | - | 32 | 2 |
| 2005/06 | 29 | 1 | 2 | 0 | - | - | 2 | 0 | 33 | 1 | ||
| 2006/07 | 25 | 1 | - | - | 1 | 0 | 7 | 0 | 33 | 1 | ||
| 2007/08 | 22 | 0 | 2 | 1 | - | - | 8 | 1 | 32 | 2 | ||
| 2008/09 | «Трабзонспор» |
28 | 0 | 3 | 0 | - | - | - | - | 31 | 0 | |
| 2009/10 | 18 | 0 | 5 | 1 | - | - | 2 | 1 | 23 | 2 | ||
| Країна | Франція | 186 | 6 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | |
| Італія | 4 | 1 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
| Англія | 57 | 0 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
| Німеччина | 16 | 0 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
| Туреччина | 136 | 4 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
| Всього | 417 | 11 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
Збірна[ред. | ред. код]
| Збірна Камеруну | ||
|---|---|---|
| Роки | Ігри | Голи |
| 1993 | 1 | 0 |
| 1994 | 6 | 0 |
| 1995 | 2 | 0 |
| 1996 | 5 | 0 |
| 1997 | 7 | 0 |
| 1998 | 12 | 1 |
| 1999 | 3 | 1 |
| 2000 | 13 | 0 |
| 2001 | 10 | 0 |
| 2002 | 15 | 0 |
| 2003 | 7 | 0 |
| 2004 | 11 | 1 |
| 2005 | 7 | 1 |
| 2006 | 7 | 0 |
| 2007 | 6 | 0 |
| 2008 | 12 | 0 |
| 2009 | 7 | 0 |
| 2010 | 4 | 2 |
| Всього | 137 | 4 |
Матчі за збірну[ред. | ред. код]
Камерун
Особисте життя[ред. | ред. код]
Його двоюрідний брат Алекс Сонг[22], також гравець збірної Камеруну, виступав за лондонський «Арсенал» та «Барселону».
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
- Володар Кубка французької ліги (1):
- Володар Кубка Туреччини (2):
- Чемпіон Туреччини (2):
Володар Кубка африканських націй (2):
- Срібний призер Кубка африканських націй: 2008
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (фр.) [1][недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Ригобер Сонг / Rigobert Song (Ригобер Сонг Баханг/Rigobert Song Bahang). Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Cameroon hope to show claws. FIFA. 22 May 2010. Процитовано 30 червня 2010.
- ↑ Tottenham's Sébastien Bassong named in Cameroon's preliminary line-up. The Guardian. London. 11 May 2010. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Ригобер Сонг стал первым африканцем, сыгравшем на 4-х мундиалях
- ↑ Футболист РИГОБЕР СОНГ. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Ged's £128m spending – in full!. The Guardian. London. 24 May 2004. Процитовано 30 червня 2010.
- ↑ #4. Ригобер Сонг
- ↑ Song completes Hammers move. BBC Sport. 28 November 2000. Процитовано 25 червня 2010.
- ↑ РИГОБЕР СОНГ. БИОГРАФИЯ
- ↑ 4 Ригобер Сонг. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Сонг, Ригобер
- ↑ №4 Ригобер Сонг
- ↑ Roger Milla: Indomitable Lionheart. ESPN. 19 February 2010. Архів оригіналу за 27 лютого 2010. Процитовано 26 червня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Cameroon's Samuel Eto'o named in World Cup squad despite threat to quit. The Guardian. London. 29 May 2010. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Glendenning, Barry (24 June 2010). World Cup 2010: Cameroon v Holland – as it happened!. The Guardian. London. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Рігобер Сонг увійшов в історію чемпіонатів світу
- ↑ Ригобер Сонг завершил международную карьеру
- ↑ Cameroon great Rigobert Song quits internationals. BBC Sport. 1 серпня 2010. Процитовано 17 серпня 2010.
- ↑ Rigobert Song, sélectionneur du Tchad, www.sofoot.com, 26 octobre 2015.
- ↑ Rigobert Song Exclusive. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 7 травня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Рігобер Сонг на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
|
| |||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 липня
- Народились 1976
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1994
- Гравці кубка африканських націй 1996
- Гравці кубка африканських націй 1998
- Гравці збірної Камеруну з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1998
- Гравці кубка африканських націй 2000
- Гравці кубка африканських націй 2002
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2002
- Гравці кубка африканських націй 2004
- Гравці кубка африканських націй 2006
- Гравці кубка африканських націй 2008
- Гравці кубка африканських націй 2010
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2010
- Камерунські футболісти
- Камерунські футбольні тренери
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2001
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2003
- Тренери чемпіонату світу з футболу 2022
- Тренери кубка африканських націй 2023
- Футболісти «Тоннера»
- Футболісти «Меца»
- Футболісти «Салернітани»
- Футболісти «Ліверпуля»
- Футболісти «Вест Гем Юнайтед»
- Футболісти «Кельна»
- Футболісти «Ланса»
- Футболісти «Галатасарая»
- Футболісти «Трабзонспора»
- Тренери збірної Чаду з футболу
- Тренери збірної Камеруну з футболу
- Камерунські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Франції
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Футбольні легіонери в Туреччині
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну