Рігобер Сонг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рігобер Сонг
Rigobert Song 2008.jpg
Особові дані
Повне ім'я Рігобер Сонг Баанаг
Народження 1 липня 1976(1976-07-01) (42 роки)
  Нканглікок, Камерун
Зріст 183 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Cameroon.svg Камерун
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992–1993 Камерун «Тоннер»  ? (?)
1994–1998 Франція «Мец» 120 (3)
1998 Італія «Салернітана» 4 (1)
1998–2000 Англія «Ліверпуль» 33 (0)
2000–2001 Англія «Вест Гем Юнайтед» 24 (0)
2001–2002   Німеччина «Кельн» 16 (0)
2002–2004 Франція «Ланс» 63 (3)
2004–2008 Туреччина «Галатасарай» 108 (4)
2008–2010 Туреччина «Трабзонспор» 46 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1993–2010 Камерун Камерун 137 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2015– Чад Чад

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Рігобер Сонг (фр. Rigobert Song, нар. 1 липня 1976, Нканглікок[1]) — камерунський футболіст, що грав на позиції захисника[2]. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2015 року очолює тренерський штаб національної збірної Чаду.

Найдосвідченіший гравець в історії збірної Камеруну[3]. На його рахунку 137 матчів у футболці національної збірної. Сонг володар рекорду по числу проведених матчів на Кубках африканських націй — 35 матчів на 5 турнірах (двічі, в 2000 і 2002 вони були переможними)[4], а також перший африканець, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світу[5].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду «Тоннер».

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу французького «Меца», до складу якого приєднався 1994 року. Відіграв за команду з Меца наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Меца», був основним гравцем захисту команди.

Влітку 1998 року став гравцем клубу італійської Серії А «Салернітана», але провів в команді лише півроку[6].

Рігобер Сонг під час виступів за «Галатасарай»

Зазнавши невдачі в спробі отримати Коліна Гендріа, на початку 1999 року тренер «Ліверпуля» Жерар Ульє запросив в свій клуб Сонга, заплативши за трансфер 2,7 млн фунтів[7]. Ріго був уже відомий громадськості, перш за все, завдяки двом червоним карткам на чемпіонатах світу. Дебют Сонга за «Ліверпуль» відбувся 30 січня 1999 року. Мерсисайдці програли «Ковентрі Сіті» з рахунком 1:2, проте, Ріго був досить прихильно прийнятий вболівальниками[8], які навіть вигадали кричалку «We've only got one Song». Проте основним гравцем камерунець стати так і не зумів, зігравши лише в 38 матчах за «червоних».

В кінці 2000 року перебрався в столичний клуб «Вест Гем Юнайтед» за 2,5 млн фунтів, де мав замінити основного захисника команди Ріо Фердінанда[9]. Однак, зміна команди не вирішила проблем, Сонг все так само не міг закріпитися в основі команди Прем'єр-ліги. Через це камерунець відправився в оренду в німецький «Кельн», після чого, в 2002 році, був проданий до французького «Ланса», де провів два сезони у Лізі 1.

Влітку 2004 року уклав контракт з турецьким «Галатасараєм»[10], у складі якого став основним центральним захисником разом з хорватом Стєпаном Томасом. У стамбульській команді провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця і двічі вигравав національний чемпіонат (2005/06, 2007/08) та одного разу Кубок Туреччини (2004/05). Під час сезону 2006/07 Сонг посварився прямо під час гри з наставником команди Еріком Геретсом. Хоча Сонг вибачився за інцидент і публічно і в приватному порядку, Геретс не відступив і гравець залишився поза грою[11]. Лише з приходом нового тренера Карла-Гайнца Фельдкампа в сезоні 2007/08, Сонг знову став важливим членом команди і її новим капітаном. Однак після його повернення з Кубка африканських націй він опинився на лаві через травму. За час його лікування пара центральних захисників Емре ГюнгорСервет Четін витіснили камерунця з основи і допомогли виграти клубу 16-й чемпіонський титул. Після цього Сонг вирішив залишити команду в кінці сезону 2007/08.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Трабзонспор», за команду якого виступав протягом 2008—2010 років, а в останньому сезоні також був капітаном.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Виступав за збірні Камеруну різних вікових категорій. У віці 16 років він став капітаном камерунської збірної для гравців молодше 20 років[12].

1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Камеруну в товариському матьчі проти збірної Мексики. Вже наступного року він грав у складі першої команди Камеруну на чемпіонаті світу 1994 року у США. Тренер Камеруну Анрі Мішель не раз зізнавався, що ніколи раніше не зустрічав такого впевненого в собі футболіста. Проте, на «мундіалі» в 1994 році він був видалений з поля в матчі проти Бразилії, ставши у віці 17 років наймолодшим гравцем, коли-небудь видаленим в чемпіонаті світу[13]. В підсумку ж камерунці на чолі з ветераном Роже Мілла не змогли вийти з групи, але різниця у 24 років і 42 днів між Мілла (42 років і 35 днів) і 17-річним Сонгом (17 років і 358 днів) стала (і залишається) найбільшим розривом у віці між двома гравцями однієї команди в історії чемпіонатів світу[14].

Рігобер Сонг під час виступів за збірну Камеруну. 16 серпня 2006 року.

Коли ж на наступному чемпіонаті світу 1998 року у Франції його видалили в грі з Чилі, Сонг удостоївся сумнівної честі стати першим гравцем, які отримували червоні картки на двох чемпіонатах світу[15]. Щоправда, між двома чемпіонатами світу Рігобер зіграв на двох континентальних першостях — Кубку африканських націй 1996 року у ПАР і Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, але результати команди були невтішні. Натомість наступні КАН 2000 року у Гані та Нігерії і 2002 року у Малі стали для Рігобера і його збірної тріумфальними — на обох турнірах команда здобула золото. Перемога на КАН-2000 дозволила камерунцям вперше в своїй історії пробитись на розіграш Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, де, щоправда, збірна разом з Сонгом не змогла вийти з групи.

Наступного року на чемпіонаті світу 2002 року в тій таки Японії і Південній Кореї Камерун з Сонгом знову не змогли подолати груповий етап, зігравши внічию 1:1 з Ірландією, перемігши 1:0 Саудівську Аравію і програвши 0:2 Німеччині.

Наступним великим турніром для Сонга став розіграш Кубка конфедерацій 2003 року у Франції, де Камерун зайняв перше місце у групі після перемоги над Бразилією (1:0) і Туреччиною (1:0) та нічиєї зі Сполученими Штатами (0:0). Захисник вивів у статусі капітану свою команду на півфінал проти збірної Колумбії. На 72-й хвилині гри давній друг Сонга, Марк-Вів'єн Фое, звалився в центральному колі. Фое помер у той же день через гіпертрофічну кардіоміопатію. Камерун в підсумку виграв ту гру 1:0, але програв Франції у фіналі у додатковий час 0:1.

Після цього Сонг зіграв у чотирьох поспіль континентальних першостях — 2004 року у Тунісі, 2006 року в Єгипті, 2008 року у Гані, де разом з командою здобув «срібло», і 2010 року в Анголі. Причому під час Кубка Африки-2006 Сонг встановив рекорд Камеруну за кількістю матчів, проведених за національну команду цієї країни.

Останнім великим турніром ддля Рігобера став чемпіонат світу 2010 року у ПАР[16], де він вийшов на заміну замість Ніколя Н'Кулу в заключному матчі групового етапу проти Нідерландів (1:2)[17], ставши першим африканцем, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світу[18]. Відразу після турніру, 1 серпня 2010 року, завершив ігрову кар'єру у клубі і збірній[19]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 18 років, провів у формі головної команди країни 137 матчів, забивши 4 голи[20].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 6 жовтня 2015 року, очоливши тренерський штаб збірної Чаду[21].

Статистика[ред. | ред. код]

Рігобер Сонг (ліворуч) проти марокканця Набіля Баха у матчі національних збірних. 14 листопада 2009 року.

Збірна[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга КубокКубок лігиКонтинент. змаг.Всього
СезонКлубЛіга ІгриГоли ІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли
ФранціяЛіга Кубок Франції Кубок Ліги ЄвропаВсього
1994/95 Франція «Мец» Дивізіон 1 24 2 - - - - - - 24 2
1995/96 37 0 - - - - - - 37 0
1996/97 34 0 - - - - - - 34 0
1997/98 28 1 - - - - - - 28 1
ІталіяЛіга Кубок Італії Кубок Ліги ЄвропаВсього
1998/99 Італія «Салернітана» Серія A 4 1 - - - - - - 4 1
АнгліяЛіга Кубок Англії Кубок англійської ліги ЄвропаВсього
1998/99 Англія «Ліверпуль» Прем'єр-ліга 13 0 - - - - - - 13 0
1999/00 18 0 - - - - - - 18 0
2000/01 3 0 - - - - 1 0 4 0
2000/01 Англія «Вест Гем Юнайтед» 19 0 1 0 2 0 - - 22 0
2001/02 5 0 - - 1 0 - - 6 0
НімеччинаЛіга Кубок Німеччини Кубок німецької ліги ЄвропаВсього
2001/02 Німеччина «Кельн» Бундесліга 16 0 3 1 - - - - 19 1
ФранціяЛіга Кубок Франції Кубок Ліги ЄвропаВсього
2002/03 Франція «Ланс» Ліга 1 35 3 - - - - 8 1 43 4
2003/04 28 0 - - - - 4 0 32 0
ТуреччинаЛіга Кубок Туреччини Кубок Ліги ЄвропаВсього
2004/05 Туреччина «Галатасарай» Суперліга 32 2 - - - - - - 32 2
2005/06 29 1 2 0 - - 2 0 33 1
2006/07 25 1 - - 1 0 7 0 33 1
2007/08 22 0 2 1 - - 8 1 32 2
2008/09 Туреччина «Трабзонспор» 28 0 3 0 - - - - 31 0
2009/10 18 0 5 1 - - 2 1 23 2
Країна Франція 186 6 - - - - - - ? ?
Італія 4 1 - - - - - - ? ?
Англія 57 0 - - - - - - ? ?
Німеччина 16 0 - - - - - - ? ?
Туреччина 136 4 - - - - - - ? ?
Всього 417 11 - - - - - - ? ?

Збірна[ред. | ред. код]

Збірна Камеруну
РокиІгриГоли
1993 1 0
1994 6 0
1995 2 0
1996 5 0
1997 7 0
1998 12 1
1999 3 1
2000 13 0
2001 10 0
2002 15 0
2003 7 0
2004 11 1
2005 7 1
2006 7 0
2007 6 0
2008 12 0
2009 7 0
2010 4 2
Всього 137 4

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його двоюрідний брат Алекс Сонг[22], також гравець збірної Камеруну, виступав за лондонський «Арсенал» та «Барселону».

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мец»: 1995–96
«Галатасарай»: 2004–05
«Трабзонспор»: 2009–10
«Галатасарай»: 2005–06, 2007–08
Камерун: 2000, 2002

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (фр.) [1][недоступне посилання з червень 2019]
  2. Ригобер Сонг / Rigobert Song (Ригобер Сонг Баханг/Rigobert Song Bahang)
  3. Cameroon hope to show claws. FIFA. 22 May 2010. Процитовано 2010-06-30. 
  4. Tottenham's Sébastien Bassong named in Cameroon's preliminary line-up. The Guardian (London). 11 May 2010. Процитовано 2010-06-24. 
  5. Ригобер Сонг стал первым африканцем, сыгравшем на 4-х мундиалях
  6. Футболист РИГОБЕР СОНГ
  7. Ged's £128m spending – in full!. The Guardian (London). 24 May 2004. Процитовано 2010-06-30. 
  8. #4. Ригобер Сонг
  9. Song completes Hammers move. BBC Sport. 28 November 2000. Процитовано 2010-06-25. 
  10. РИГОБЕР СОНГ. БИОГРАФИЯ
  11. 4 Ригобер Сонг
  12. Сонг, Ригобер
  13. №4 Ригобер Сонг
  14. Roger Milla: Indomitable Lionheart. ESPN. 19 February 2010. Процитовано 2010-06-26. 
  15. http://www.fifa.com/worldcup/archive/edition=1013/results/matches/match=8760/report.html
  16. Cameroon's Samuel Eto'o named in World Cup squad despite threat to quit. The Guardian (London). 29 May 2010. Процитовано 2010-06-24. 
  17. Glendenning, Barry (24 June 2010). World Cup 2010: Cameroon v Holland – as it happened!. The Guardian (London). Процитовано 2010-06-24. 
  18. Рігобер Сонг увійшов в історію чемпіонатів світу
  19. Ригобер Сонг завершил международную карьеру
  20. Cameroon great Rigobert Song quits internationals. BBC Sport. 1 August 2010. Процитовано 2010-08-17. 
  21. Rigobert Song, sélectionneur du Tchad, www.sofoot.com, 26 octobre 2015.
  22. Rigobert Song Exclusive. Архів оригіналу за 7 травень 2010. Процитовано 7 травень 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]