Дністрянська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Галицькі залізниці до 1897 р.

Дністря́нська залізни́ця (нім. — Dniester Bahn) — залізнична лінія від Хирова до Стрия, фрагмент мережі залізниць у Галичині (Галицька трансверсальна лінія, або Трансверсалбан[1]), яка до Першої світової війни була частиною Австро-Угорської імперії. Дністрянська залізниця з'єднувала міста Хирів, Самбір, Дрогобич, Борислав і Стрий. Ця залізниця була відгалуженням Першої угорсько-галицької залізниці. Безпосереднє будівництво, після — управління здійснювало «Товариство Дністрянської залізниці», утворене 30 серпня 1872 року[2].

Ідея побудови Дністрянської залізниці була передусім пов'язана з експлуатацією Бориславського родовища нафти, яке тоді активно розвивалось, а також з можливістю швидше перекидати військові частини і техніку для ефективнішої боротьби з зовнішніми чи внутрішніми ворогами Австро-Угорської імперії (військове відомство пропонувало спочатку збудувати лінію Перемишль — Хирів — Стрий — Станіславів з відгалуженням від Стрия до Львова[2]).

Концесію на побудову Дністрянської залізниці було видано 5 вересня 1870 р. Консецію отримала група впливових польських і австрійських промисловців та громадських діячів на чолі з графом Яном Красіцкі. Консорціум графа Я. Красіцкі отримав звільнення від податків на 30 років, не вимагав від уряду гарантії прибутків.[2]

Залізницю будували два роки, і 31 грудня 1872 р. (у визначений концесією термін) відкрили два її відтинки: 100,21 км Хирів — Стрий i 11,45 км Дрогобич — Борислав. Сумарна довжина становила 112 кілометрів. У перші п‘ять років на залізниці працювало 8 паротягів (2 DB 1-2, 6 DB 3-8), 20 пасажирських вагонів та 192—194 товарних вагонів.

За перший рік існування залізниці (1873 р.) нею подорожувало 126 тисяч осіб. У 18741880 рр. це число дуже коливалось. Але 1882 р. було перевезено вже 348 тисяч пасажирів. На лінії курсували пасажирські вагони 1, 2 і 3 класу. В 18731881 рр. вагонами 1 класу їздило лише 0,1—0,6 % відсотків пасажирів, 2 класу — 3,1—8,4 %. Більшість, а це 87—95 %, їздила вагонами 3 класу.

За перші чотири роки залізницею було перевезено 47—66 тисяч тонн різних товарів і багажу. Найбільше перевезено 1878 р. — 201 тисяча тонн.

Відсутність урядових гарантій прибутку при збитковості експлуатації призвели до банкрутства «Товариства Дністрянської залізниці», 8 листопада 1875 р. залізниця перейшла у власність держави за 2 млн гульденів. Керівництво рухом було передане Галицько-Угорській залізниці.[2] Від 18 березня 1876 р. новим власником залізниці стала організація за назвою Ц. к. Австрійські державні залізниці.

За нашого часу давню Дністрянську залізницю активно використовують для пасажирських і вантажних перевезень.

Фотографії[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія… — С. 48.
  2. а б в г Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія… — С. 50.

Джерела[ред.ред. код]

  • Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : Західноукраїнський Консалтинговий Центр, 2011. — 496 с.: іл. — ISBN 978-617-655-000-6.