Південні залізниці

Південні залізниці
Роки функціонування:	1907-1934
Країна:	Українські губернії Російської імперії → УНР → Українська РСР
Штаб-квартира:	Харків, Слобожанщина
Південні залізниці на Вікісховищі

Вокзал станції Лозова

Крюківський міст у Кременчуку. Кінець 19 століття

Вокзал станції Кременчук

Кременчук. Технічне залізничне училище.
Видавництво книжкового магазину Амчиславського і Блюма

Вокзал станції Крюків-на-Дніпрі

Південні залізниці — засновані в українських губерніях Російської імперії у 1907 внаслідок об'єднання Курсько-Харківсько-Севастопольської та казенної Харківсько-Миколаївської залізниць. Залізничне управління в місті Харків.

Розташування управління: місто Харків, Привокзальна площа.

Передісторія

Початок т.з. «Південної лінії» поклала казенна Московсько-Курська залізниця (1864—1868). Її продовженням стала приватна Курсько-Харківсько-Азовська залізниця, яка з'єднала Слобідщину з Приазов'ям (Надазов'ям, Приозів'ям).

У 1874 концесія на будівництво від станції Лозова до Севастополя передана Петру Губоніну.

Лозово-Севастопольська залізниця, доведена в 1875 до Севастополя, викуплена державною скарбницею.

У січні 1896 об'єднана з Курсько-Харківсько-Азовською та часткою Костянтинівської в Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю.

Історія

У 1907 Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця об'єднана з Харківсько-Миколаївською залізницею у казенні Південні залізниці.

У 1909 побудована та відкрита дільниця Гребениківка—Низи.

1 січня 1931 до Південних залізниць приєднані Донецькі залізниці (Північно-Донецька), відповідно до Наказу НКШС №1957 від 22.12.1930.

З 1 лютого 1934 згідно з Наказом НКШС №499Ц від 17.12.1933 р. Південні залізниці розділяють на дві окремі — Південну та Донецьку залізниці.

Вузлові станції

• Харків
• Олександрівськ
• Лозова
• Синельникове
• Ново-Олександрівка
• Джанкой
• Сімферополь
• Бахчисарай
• Севастополь

Гілки залізниці

• Синельникове—Катеринослав (54 версти)
• Ново-Олександрівка—Генічеськ (14 верст)

Схема об'єднання залізниць

Південні залізниці: 1) Курськ—Севастополь, з гілками Бєлгород—Куп'янськ, Джанкой—Феодосія та Джанкой—Керч, Сарабуз—Євпаторія; 2) Харків—Знаменка—Миколаїв—Херсон, з гілками Люботин—Ворожба, Кременчук—Ромни, Користівка—П'ятихатки; 3) Полтава—Лозова—Микитівка з гілками Краматорска—Попасна, Констянтинівка—Ясинувата.

Південні залізниці  (1930) ‒ (1934)	Південні  (1917)	Південні  (1907)	Курсько-Харківсько-Севастопольська (1896)	Курсько-Харківсько-Азовська (1870)	Харківско-Таганрозька (1869)
				Лозово-Севастопольська (1872 рік)
				Обоянська (1881 рік)
				Джанкой-Феодосійська (1892 рік)
			Харківсько-Миколаївська (1878 рік)	Харківсько-Миколаївська (1872 рік)	Харківсько-Кременчуцька (1869)
				Сумська (1878 рік)
		Бєлгород-Сумська (1904 рік)
		Токмацька (1914 рік)
	Північно-Донецька (Донецькі залізниці) (1908 рік)

Галерея

• Старовинні світлини станцій «Південної залізниці»
• 

  Привіт зі Слов'янська. Стара поштівка.

• 

  Станція Дружківка

• 

  Курський залізничний вокзал.

Див. також

• Харківсько-Миколаївська залізниця
• Південна залізниця
• Північно-Донецька залізниця
• Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця
• Левченко Микола Іванович

Посилання

• SOUTHERN RAILWAYS
• газета «Південна магістраль» Архів (архив газеты «Южная магистраль»)

Джерела

• РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 16. Доповідь № 51. 23 грудня 1869 «Про відкриття руху по залізницях: від Козлова до Тамбова і від Харкова до Таганрога».
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
• Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с. (рос.)
• Історія залізничного транспорту Росії. Том 1. С.-Петербург. 1994.
• Раков В. А. Локомотиви вітчизняних залізниць. 1845—1955 рр. М.: «Транспорт». 1995 Стор. 19-23.
• Тищенко В. Н. Паровози залізниць Росії. 1837—1890. Том 1. М.: «О. Сергєєв/Локотранс». 2008.