Даміан (Замараєв)
| Даміан | ||
| ||
|---|---|---|
| Церква: | УПЦ КП | |
| Парафія: | Херсонська і Таврійська | |
| Альма-матер: | Одеська духовна семінарія | |
| Ім'я при народженні: | Замараєв Петро Пилипович | |
| Народження: | 29 січня 1931 (88 років) с. Васильєвці, Анинський район Воронезька область Росія | |
| Священство: | 5 квітня 1959 | |
| Чернецтво: | 17 жовтня 1997 | |
| Єп. хіротонія: | 19 жовтня 1997 | |
| Нагороди: |
Орден преподобного Сергія Радонезького ІІІ ступеня (від РПЦ), Орден Святого Архистратига Божого Михаїла (1999 р.), Орден Юрія Переможця (14.12.2006 р.). | |
Архієпископ на спокої Даміан (в миру Замара́єв Петро́ Пили́пович; нар. 29 січня 1931 року, с. Васильєвці Анинського району Воронезької області) — ієрарх Православної Церкви України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Замара́єв Петро́ Пили́пович народився 29 січня 1931 року в селі Васильєвці Анинського району Воронезької області СРСР
У 1947 р. закінчив сім класів Васильєвської неповної середньої школи.
1950 року в місті Воронежі закінчив Залізничне училище.
У 1953 р. в місті Саранськ закінчив Льотно-технічне училище.
1959 року закінчив Одеську Духовну семінарію.
5 квітня 1959 р. митрополитом Херсонським і Одеським Борисом (Виком) рукоположений в сан диякона, а 7 квітня того ж року — на священика.
У 1959 р. призначений настоятелем Свято-Покровської церкви села Станіслава Білозерського району Херсонської області.
27 травня 1960 р. призначений другим священиком в Свято-Стрітенській церкві міста Херсона, 16 грудня того ж року — другим священиком Свято-Катерининського собору міста Херсона.
З 29 березня 1961 р. — штатний клірик Свято-Духівського собору міста Херсона.
З лютого 1980 р. благословляється бути духівником Херсонського благочиння, а з 15 квітня 1983 р. духівником єпархії.
10 січня 1995 р. переведений у Свято-Стрітенський храм міста Херсона.
16 вересня 1997 року був прийнятий в лоно УПЦ Київського патріархату.
17 жовтня 1997 року пострижений у ченці.
19 жовтня 1997 року хіротонізований на єпископа Херсонського і Таврійського за Божественною літургією у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.
23 січня 2004 року піднесений до сану архієпископа.
22 січня 2018 року почислений на спокій.[1]
Нагороди[ред. | ред. код]
Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену преподобного Сергія Радонезького ІІІ ступеня (від РПЦ), Ордену Святого Архистратига Божого Михаїла (1999 р.) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.).
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка на офіційному сайті Вселенської Патріархії
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
