Користувач:Text Wallder/Чернетка
Міста і селища міського типу Автономної Республіки Крим[ред. | ред. код]
До складу АР Крим входять 17 міст та 56 селищ міського типу (містечок), а загальна кількість їх становить 73 населених пунктів. Найбільшим за населенням є Сімферополь з населенням у 338 319 особи за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2014 року.[1]
Місто Севастополь має спеціальний статус, визначений Конституцією, що робить Севастопольську міську раду органом місцевого самоврядування.
Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність.
Статус міста можна отримати лише за окремим законом вищого законодавчого органу України — Верховної Ради України, у якому зазначено, що «переважна більшість населення має бути зайнята в галузях поза сільським господарством».
Статус селища міського типу в Україні мають право отримати населенні пункти, які мають державний житловий фонд з кількістю населення понад 2000 осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей. В окремих випадках — містечка з кількістю людей менше як дві тисячі, але не менше як 500, якщо вони мають перспективу до економічного й соціального розвитку, зростання кількості населення.
У списку показані міста та містечка Автономної Республіки Крим, офіційні назви українською та кримськотатарською (якщо присутні) мовами, їхня площа, населення, район, географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1% від населення за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті республіки.
Республіканське значення мають 11 міст Криму[2]: Алушта, Армянськ, Джанкой, Євпаторія, Керч, Саки, Сімферополь, Судак, Феодосія, Ялта, Яни Капу. Районне значення мають 5: Алупка, Бахчисарай, Білогірськ, Старий Крим, Щолкіне. До складу Автономної Республіки Крим входить 10 районів: Бахчисарайський, Білогірський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Курманський, Перекопський, Сімферопольський, Феодосійський, Ялтинський.
Список міст і містечок[ред. | ред. код]
Міста[ред. | ред. код]
Назва | Зображення | Площа (км²) | Населення (за роками перепису та державної статистики) | Район | Рідна мова (2001)[3] | Карта | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2001[4] | 2014[1] | ||||||
АлупкаAlupka | 4 | 8745 | 8528 | Ялтинський район | українська — 9.51%
російська — 86.46% кримськотатарська — 1.27% |
44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. / 44.42167° пн. ш. 34.04722° сх. д. | |
АлуштаAluşta | 6.983 | 29781 | 28295 | Ялтинський район | українська — 9.40%
російська — 87.95% кримськотатарська — 1.57% |
44°40′09″ пн. ш. 34°24′11″ сх. д. / 44.66917° пн. ш. 34.40306° сх. д. | |
АрмянськErmeni Bazar | 16.2 | 24508 | 22286 | Перекопський район | українська — 16.70%
російська — 80.59% кримськотатарська — 1.72% |
46°06′41″ пн. ш. 33°41′30″ сх. д. / 46.11139° пн. ш. 33.69167° сх. д. | |
БахчисарайBağçasaray | 29.285 | 26700 | 26651 | Бахчисарайський район | українська — 6.24%
російська — 75.53% кримськотатарська — 16.81% |
44°45′00″ пн. ш. 33°52′00″ сх. д. / 44.75000° пн. ш. 33.86667° сх. д. | |
БілогірськQarasuvbazar | 5.42 | 18420 | 18252 | Білогірський район | українська — 7.48%
російська — 62.77% кримськотатарська — 27.62% |
45°03′26″ пн. ш. 34°36′00″ сх. д. / 45.05722° пн. ш. 34.60000° сх. д. | |
ДжанкойCanköy | 26 | 42861 | 35693 | Джанкойський район | українська — 7.60%
російська — 83.14% кримськотатарська — 7.13% |
45°42′34″ пн. ш. 34°23′36″ сх. д. / 45.70944° пн. ш. 34.39333° сх. д. | |
ЄвпаторіяKezlev | 222.7 | 103244 | 107040 | Євпаторійський район | українська — 7.94%
російська — 83.64% кримськотатарська — 7.24% |
45°12′00″ пн. ш. 33°22′00″ сх. д. / 45.20000° пн. ш. 33.36667° сх. д. | |
Інкерманİnkerman | 2 | 10452 | 12028 | Бахчисарайський район | українська — 5.23%
російська — 91.17% |
44°36′49″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.61361° пн. ш. 33.61000° сх. д. | |
КерчKeriç | 108 | 158165 | 144626 | Керченський район | українська — 5.27%
російська — 91.34% |
45°21′00″ пн. ш. 36°28′00″ сх. д. / 45.35000° пн. ш. 36.46667° сх. д. | |
СакиSaq | 28.74 | 28522 | 23391 | Євпаторійський район | українська — 8.87%
російська — 84.26% кримськотатарська — 5.27% |
45°08′00″ пн. ш. 33°36′00″ сх. д. / 45.13333° пн. ш. 33.60000° сх. д. | |
СевастопольAqyar | 1079 | 340190 | 344853 | Севастополь, міськрада | українська — 6.48%
російська — 84.26% |
44°36′18″ пн. ш. 33°31′21″ сх. д. / 44.60500° пн. ш. 33.52250° сх. д. | |
СімферопольAqmescit | 107.41 | 338038 | 338319 | Сімферопольський район | українська — 6.24%
російська — 85.57% кримськотатарська — 6.81% |
44°57′00″ пн. ш. 34°06′00″ сх. д. / 44.95000° пн. ш. 34.10000° сх. д. | |
Старий КримEski Qırım | 9.97 | 9960 | 9478 | Феодосійський район | українська — 5.24%
російська — 62.10% кримськотатарська — 25.82% |
45°01′45″ пн. ш. 35°05′08″ сх. д. / 45.02917° пн. ш. 35.08556° сх. д. | |
СудакSudaq | 14.294 | 15050 | 15532 | Феодосійський район | українська — 9.18%
російська — 77.81% кримськотатарська — 9.74% |
44°51′00″ пн. ш. 34°58′00″ сх. д. / 44.85000° пн. ш. 34.96667° сх. д. | |
ФеодосіяKefe | 35 | 73857 | 69040 | Феодосійський район | українська — 7.45%
російська — 90.32% кримськотатарська — 1.7% |
45°02′56″ пн. ш. 35°22′45″ сх. д. / 45.04889° пн. ш. 35.37917° сх. д. | |
ЩолкінеQazan Tip | 3.42 | 11677 | 11169 | Керченський район | українська — 9.26%
російська — 76.89% |
45°25′39″ пн. ш. 35°48′55″ сх. д. / 45.42750° пн. ш. 35.81528° сх. д. | |
ЯлтаYalta | 28.29 | 80552 | 78200 | Ялтинський район | українська — 8.91%
російська — 88.11% кримськотатарська — 1.9% |
44°29′56″ пн. ш. 34°10′11″ сх. д. / 44.49889° пн. ш. 34.16972° сх. д. | |
Яни КапуYañı Qapu | 22.42 | 30902 | 29672 | Перекопський район | українська — 16.48%
російська — 79.62% кримськотатарська — 2.63% |
45°57′15″ пн. ш. 33°47′31″ сх. д. / 45.95417° пн. ш. 33.79194° сх. д. |
Містечка[ред. | ред. код]
6 093Примітки[ред. | ред. код]
|
|
Міста і селища міського типу Лемківської землі[ред. | ред. код]
До складу Лемківської землі входять 22 міст та 49 селищ міського типу (містечок), а загальна кількість їх становить 71 населений пункт. Найбільшим за населенням є Сянок з населенням у 139 430 осіб за даними Державної служби статистики України від 1 січня 2020 року.
Отримати статус міста в України мають право населені пункти, які мають населення понад 10 000 осіб. Цей статус мають чимало міст, які не задовольняють цій вимозі, виходячи з їхнього історичного, економічного або географічного значення. До міської території часто входять прилеглі поселення, які становлять з ним єдину соціальну, економічну та історичну спільність.
Статус міста можна отримати лише за окремим законом вищого законодавчого органу України — Верховної Ради України, у якому зазначено, що «переважна більшість населення має бути зайнята в галузях поза сільським господарством».
Статус селища міського типу в Україні мають право отримати населенні пункти, які мають державний житловий фонд з кількістю населення понад 2000 осіб, з яких не менш як дві третини становлять робітники, службовці та члени їх сімей. В окремих випадках — містечка з кількістю людей менше як дві тисячі, але не менше як 500, якщо вони мають перспективу до економічного й соціального розвитку, зростання кількості населення.
У списку показані міста та містечка Лемківської землі, офіційні назви українською мовою, їхня площа, населення, повіт, географічні координати адміністративних центрів, мовний склад (зазначені мови, що становлять понад 1% від населення за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року), положення на карті області.
Земське значення мають 17 міст землі: Сянок, Криниця, Бардіїв, Риманів, Команча, Балигород, Змигород, Загір'я, Лісько, Нижні Устрики, Турка, Самбір, Старий Самбір, Дукля, Добромиль. До складу Лемківської землі входять 10 повітів: Криницький, Бардіївський, Змигородський, Команчанський, Ліськівський, Нижньоустрицький, Турківський, Старосамбірський, Добромильський, Самбірський.
Список міст і містечок[ред. | ред. код]
Міста[ред. | ред. код]
Назва | Зображення | Площа (км²) | Населення (за роками перепису та державної статистики) | Повіт | Рідна мова (2000) | Координати | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2000 | 2020 | ||||||
Сянок | 38.8 | 135663 | 139430 | місто Сянок | українська — 76.7%
польська — 19.32% |
||
Північна Шия | 38.3 | 6555 | 7012 | Криницький | українська — 66.11%
польська — 30.98% |
||
Мушина | 24.43 | 8944 | 9238 | Криницький | українська — 31.17%
польська — 49.65% єврейська — 7.33% |
||
Криниця | |||||||
Бардіїв | |||||||
Свидник | |||||||
Змигород | |||||||
Дукля | |||||||
Івонич | |||||||
Команча | |||||||
Риманів | |||||||
Балигород | |||||||
Загір'я | |||||||
Лісько | |||||||
Бірча | |||||||
Нижні Устрики | |||||||
Турка | |||||||
Старий Самбір | |||||||
Хирів | |||||||
Самбір | |||||||
Новий Калинів | |||||||
Добромиль |
Містечка[ред. | ред. код]
Назва | Зображення | Площа (км²) | Населення (за роками перепису та державної статистики) | Повіт | Рідна мова (2000) | Координати | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2000 | 2020 | ||||||
Ритро | |||||||
Жеґестів | |||||||
Чирч | |||||||
Нова Веска | |||||||
Телич | |||||||
Кружлів | |||||||
Мальців | |||||||
Ропа | |||||||
Здиня | |||||||
Біловежа | |||||||
Зборів | |||||||
Смільне | |||||||
Радома | |||||||
Містище | |||||||
Строчин | |||||||
Барвінок | |||||||
Любатове | |||||||
Пильня | |||||||
Писарівці | |||||||
Великий Вислік | |||||||
Ріп'ядь | |||||||
Новосілки | |||||||
Буковець | |||||||
Чашин | |||||||
Середнє Село | |||||||
Полянчик | |||||||
Угірці-Мінеральні | |||||||
Залуж | |||||||
Жогатин | |||||||
Сівчина | |||||||
Бахів | |||||||
Красичин | |||||||
Арламів | |||||||
Мичківці | |||||||
Вільшаниця | |||||||
Коростенко | |||||||
Боберка | |||||||
Лютовище | |||||||
Ісаї | |||||||
Розлуч | |||||||
Бориня | |||||||
Чуква | |||||||
Стара Сіль | |||||||
Сусідовичі | |||||||
Кульчиці | |||||||
Пнікут | |||||||
Нижанковичі | |||||||
Дроздовичі | |||||||
Фредропіль |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року.
{{cite web}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка) - ↑ До уваги представників політичних партій та їх місцевих організацій!. 2020.
{{cite web}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка) - ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область.
{{cite web}}
:|first=
з пропущеним|last=
(довідка) - ↑ Чисельність населення Київської області України, 5 грудня 1989 та 12 січня 2001 року.