Азовське (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Азовське
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Азовська селищна рада
Код КОАТУУ: 0121155200
Облікова картка Азовське 
Основні дані
Перша згадка 1783
Статус із 1957 року
Площа 2,414 км²
Населення 3527 (на 2017 рік)[1]
Густота 1461.06 осіб/км²
Поштовий індекс 96178
Телефонний код +380 6564
Географічні координати 45°35′29″ пн. ш. 34°34′03″ сх. д. / 45.59139° пн. ш. 34.56750° сх. д. / 45.59139; 34.56750Координати: 45°35′29″ пн. ш. 34°34′03″ сх. д. / 45.59139° пн. ш. 34.56750° сх. д. / 45.59139; 34.56750
Висота над рівнем моря 26 м[2]
Водойма Північно-Кримський канал
Відстань
Найближча залізнична станція: Азовська
До райцентру:
 - фізична: 20 км
 - залізницею: 21 км
 - автошляхами: 23,4 км
До обл. центру:
 - залізницею: 126 км
 - автошляхами: 101 км
Селищна влада
Адреса 96178, АРК, смт Азовське, вул. Леніна, 35
Голова селищної ради Жаков Станіслав Хаджибечирович
Карта
Азовське. Карта розташування: Україна
Азовське
Азовське
Азовське. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Азовське
Азовське

Азо́вське (до 1944 року — Кала́й, Колай[3]; рос. Азовское, крим. Qalay) — селище міського типу в Україні, в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Орган місцевого самоврядування — Азовська селищна рада.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 20 км на південний схід від райцентру — міста Джанкой (автошлях E97).

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 6,2 тис. осіб (2000), в тому числі українці — 35 %, росіяни — 38 %, кримські татари — 26 %, живуть також юдеї, німці, цигани, вірмени, таджики, турки, литовці, адигейці.

Історія[ред. | ред. код]

Територія селища була заселена ще в бронзову добу (3-2 тисячоліття до н. е.). Про це свідчать матеріали розкопок 15 курганів в найближчих околицях Азовського. Тут зустрічаються також раннєскифское поховання (V—IV століть до н. е.) і поховання кочівників-половців, що мешкали в степах Північного Криму в XIXIII столітті. На момент приєднання Криму до Росії в 1783 році на місці нинішнього смт Азовського розташовувалося невелике село Калай (з кримськотатарської qalay — «олово»).

У 1892 році, після споруди залізниці на Феодосію, Калай став залізничною станцією. На початку ХХ століття село розрослося, тут діяло близько десяти торгових підприємств, зводилися нові будинки.

Протягом 1935-1962 років Калай (з 1944 року — Азовське) був райцентром. Тут діяли трикотажна фабрика, ремонтні майстерні МТС, майстерні побутового обслуговування, борошномельний завод, хлібоприймальний пункт, невеликий винзавод, м'ясо-молочний комбінат, молокозавод, цегляно-черепичний завод, фарбувальний цех трикотажної фабрики, електростанція, радіовузол. У довоєнний період був закладений парк культури і відпочинку, озеленюють вулиці, працювало 7 магазинів, 2 їдальні, поліклініка, пологовий будинок, нове приміщення середньої школи, де вчилося понад 500 дітей; Будинок культури, клуб на 350 місць і бібліотека з фондом книг і журналів 7 920 екземплярів. Виходила районна газета «За більшовицькі колгоспи». У 1940 році населення села досягло 1607 чоловік.

В роки німецько-радянської війни село було окуповано гітлерівцями з 1 листопада 1941 року по 10 квітня 1944 року. У травні 1944 року частину місцевого населення було депортовано.

З 1957 року Азовське — селище міського типу.

У 1962 році, після ліквідації Азовського району, більша частина його території була включена до складу Джанкойського району.

Економіка[ред. | ред. код]

У селищі діє Азовський лікеро-горілчаний завод, ВТО «Азовец» (деревообробка і швейне виробництво), «Райагрохим», елеватор, комбінат комунальних підприємств, будинок побуту тощо З 1962 року діє Азовська районна електростанція, яка обслуговує весь Джанкойський район (28 господарств, 123 населених пункту).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Жителів Азовське обслуговує поліклініка, районна лікарня, ясла-дитсадок. Діють загальноосвітня і дитяча музична школа.

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення Азовського:

  • 1805 — 35 осіб (усі — кримські татари)
  • 1939 — 1554 осіб
  • 1989 — 4118 осіб
  • 2001 — 6200 осіб

Вулиці[ред. | ред. код]

Вулиці смт Азовського[4]:

  • вул. Амбулаторна,
  • вул. Весняна,
  • вул. Жовтнева,
  • вул. Заводська,
  • вул. Залізнична,
  • вул. Калайська,
  • вул. Квіткова,
  • вул. Комсомольська,
  • вул. Леніна,
  • вул. Мічуріна,
  • вул. Молодіжна,
  • вул. Надії,
  • вул. Новоамбулаторна,
  • вул. Новосадова,
  • вул. Першотравнева,
  • вул. Поштова,
  • вул. Приходька,
  • вул. Проїздна,
  • вул. Пролетарська,
  • вул. Пушкіна,
  • вул. Свободи,
  • вул. Севастопольська,
  • вул. Щорса,
  • пров. Леніна,
  • вул. М. Савви
  • вул. Ветеринарна,
  • вул. Гагаріна,
  • вул. Енергетиків,
  • вул. Інтернаціональна,
  • вул. Калініна,
  • вул. Кірова,
  • вул. Кооперативна,
  • вул. Кримська,
  • вул. Миру,
  • вул. Новопоштова,
  • вул. Промислова,
  • вул. Радянська,
  • вул. Садова,
  • вул. Свердлова,
  • вул. Спортивна,
  • вул. Чкалова,
  • вул. Чорноморська,
  • вул. Ювілейна,
  • пров. М.Савви

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селищі є пам'ятники воїнам-односельцям і воїнам-визволителям, які загинули в роки Другої світової війни.

Нотатки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Прогноз погоди в смт. Азовське
  3. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 13
  4. ЦВК: Виборчий округ № 3

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]