Азовське (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Азовське
Азовське
Азовське на мапі Криму.  Джанкойський район виділено
Азовське на мапі Криму.
Джанкойський район виділено
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Азовська селищна рада
Код КОАТУУ: 0121155200
Облікова картка Азовське 
Основні дані
Статус з 1957 року
Площа 4.6 км²
Населення 3813 (на 2014 рік)[1]
Густота 828.91 осіб/км²
Поштовий індекс 96178
Телефонний код +380 6564
Географічні координати 45°35′29″ пн. ш. 34°34′03″ сх. д. / 45.59139° пн. ш. 34.56750° сх. д. / 45.59139; 34.56750Координати: 45°35′29″ пн. ш. 34°34′03″ сх. д. / 45.59139° пн. ш. 34.56750° сх. д. / 45.59139; 34.56750
Висота над рівнем моря 26 м[2]


Відстань
Найближча залізнична станція: Азовська
До райцентру:
 - фізична: 20 км
 - залізницею: 21 км
 - автошляхами: 20,2 км
До обл. центру:
 - залізницею: 126 км
 - автошляхами: 94,4 км
Селищна влада
Адреса 96178, АРК, смт Азовське, вул. Леніна, 35
Голова селищної ради Разінков Віктор Олексійович
Карта
Азовське is located in Україна
Азовське
Азовське
Азовське is located in Автономна Республіка Крим
Азовське
Азовське

Азо́вське (до 1944 року — Кала́й, Колай[3]; рос. Азовское, крим. Qalay) — селище міського типу в Україні, в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Орган місцевого самоврядування — Азовська селищна рада.

Географія[ред.ред. код]

Розташоване за 20 км на південний схід від райцентру — міста Джанкой (автошлях E97).

Населення[ред.ред. код]

Населення — 6,2 тис. осіб (2000), в тому числі українці — 35 %, росіяни — 38 %, кримські татари — 26 %, живуть також євреї, німці, цигани, вірмени, таджики, турки, литовці, адигейці.

Історія[ред.ред. код]

Територія селища була заселена ще в бронзову добу (3-2 тисячоліття до н. е.). Про це свідчать матеріали розкопок 15 курганів в найближчих околицях Азовського. Тут зустрічаються також раннєскифское поховання (V—IV століть до н. е.) і поховання кочівників-половців, що мешкали в степах Північного Криму в XIXIII столітті. На момент приєднання Криму до Росії в 1783 році на місці нинішнього смт Азовського розташовувалося невелике село Калай (з кримськотатарської qalay — «олово»).

У 1892 році, після споруди залізниці на Феодосію, Калай став залізничною станцією. На початку ХХ століття село розрослося, тут діяло близько десяти торгових підприємств, зводилися нові будинки.

У період з 1935 по 1962 рік Калай (з 1944 року — Азовське) був райцентром. Тут діяли трикотажна фабрика, ремонтні майстерні МТС, майстерні побутового обслуговування, борошномельний завод, хлібоприймальний пункт, невеликий винзавод, м'ясо-молочний комбінат, молокозавод, цегляно-черепичний завод, фарбувальний цех трикотажної фабрики, електростанція, радіовузол. У довоєнний період був закладений парк культури і відпочинку, озеленюють вулиці, працювало 7 магазинів, 2 їдальні, поліклініка, пологовий будинок, нове приміщення середньої школи, де вчилося понад 500 дітей; Будинок культури, клуб на 350 місць і бібліотека з фондом книг і журналів 7 920 екземплярів. Виходила районна газета «За більшовицькі колгоспи». У 1940 році населення села досягло 1607 чоловік.

В роки німецько-радянської війни село було окуповано гітлерівцями з 1 листопада 1941 року по 10 квітня 1944 року. У травні 1944 року частину місцевого населення було депортовано.

З 1957 року Азовське — селище міського типу.

У 1962 році, після ліквідації Азовського району, більша частина його території була включена до складу Джанкойського району.

Економіка[ред.ред. код]

У селищі діє Азовський лікеро-горілчаний завод, ВТО «Азовец» (деревообробка і швейне виробництво), «Райагрохим», елеватор, комбінат комунальних підприємств, будинок побуту тощо З 1962 року діє Азовська районна електростанція, яка обслуговує весь Джанкойський район (28 господарств, 123 населених пункта).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Жителів Азовське обслуговує поліклініка, районна лікарня, ясла-дитсадок. Діють загальноосвітня і дитяча музична школа.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка числельності населення Азовського:

  • 1805 — 35 осіб (усі — кримські татари)
  • 1939 — 1554 осіб
  • 1989 — 4118 осіб
  • 2001 — 6200 осіб

Вулиці[ред.ред. код]

Вулиці смт Азовського[4]:

  • вул. Амбулаторна,
  • вул. Весняна,
  • вул. Жовтнева,
  • вул. Заводська,
  • вул. Залізнична,
  • вул. Калайська,
  • вул. Квіткова,
  • вул. Комсомольська,
  • вул. Леніна,
  • вул. Мічуріна,
  • вул. Молодіжна,
  • вул. Надії,
  • вул. Новоамбулаторна,
  • вул. Новосадова,
  • вул. Першотравнева,
  • вул. Поштова,
  • вул. Приходька,
  • вул. Проїздна,
  • вул. Пролетарська,
  • вул. Пушкіна,
  • вул. Свободи,
  • вул. Севастопольська,
  • вул. Щорса,
  • пров. Леніна,
  • вул. М. Савви
  • вул. Ветеринарна,
  • вул. Гагаріна,
  • вул. Енергетиків,
  • вул. Інтернаціональна,
  • вул. Калініна,
  • вул. Кірова,
  • вул. Кооперативна,
  • вул. Кримська,
  • вул. Миру,
  • вул. Новопоштова,
  • вул. Промислова,
  • вул. Радянська,
  • вул. Садова,
  • вул. Свердлова,
  • вул. Спортивна,
  • вул. Чкалова,
  • вул. Чорноморська,
  • вул. Ювілейна,
  • пров. М.Савви

Пам'ятки[ред.ред. код]

У селищі є пам'ятники воїнам-односельцям і воїнам-визволителям, які загинули в роки Другої світової війни.

Нотатки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Прогноз погоди в смт. Азовське
  3. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 13
  4. ЦВК: Виборчий округ № 3

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.