Кульон тонкодзьобий
| ?Тонкодзьобий кульон | |
|---|---|
Кульон тонкодзьобий (по центру) між кульонами середніми | |
| Охоронний статус | |
Вимерлий (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Баранцеві (Scolopacidae) |
| Рід: | Кульон (Numenius) |
| Вид: | Кульон тонкодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Numenius tenuirostris Vieillot, 1817 | |
Ареал N. tenuirostris гніздування зимівля можливе проживання | |
| Посилання | |
| Numenius tenuirostris | |
| Numenius tenuirostris | |
| 45509192 | |
| 176607 | |
| 22693185 | |
| 2448458 | |
Кульо́н тонкодзьо́бий[1] , кроншнеп тонкодзьобий, кроншнеп малий (Numenius tenuirostris) — прибережний птах ряду сивкоподібні (Charadriiformes), який на початку 2025 року офіційно було визнано вимерлим. Раніше траплявся в Європі, Близькому Сході та Північній Африці. Був широко поширеним у 19 столітті та популяція зазнала величезних втрат у 20-му. Один з 8-ми видів роду; один з 3-х видів у фауні України.
Розміром приблизно з середнього кульона. Маса тіла: близько 120 г, довжина: 40-46 см, розмах крил: 72-82 см. Дорослий птах зверху темно-бурий зі світлою строкатістю, горло білувате, на білуватих боках тулуба і волі темно-бурі краплеподібні плями. Задня частина спини, поперек, надхвістя і черево білі. Спід крил білий, першорядні махові пера зверху темно-бурі, внутрішні першорядні і бурі другорядні — з білими плямами. Хвіст білий з бурими поперечними смугами. Дзьоб довгий, темно-бурий, загнутий донизу, ноги темно-сірі. Молодий птах подібний до дорослого, але верх рудіший, воло і боки тулуба з бурими рисками. Дорослий птах відрізняється від інших кулонів краплеподібною формою плям на волі і боках тулуба; крім того, дорослий і молодий від великого кульона − меншими розмірами, а від середнього кульона — відсутністю поздовжньої світлої смуги на тім'ї, але молодого птаха від молодого середнього кульона на відстані відрізнити важко.
За оцінками, у світі, станом на кінець ХХ ст. залишилось від 50 до 300 ос. Зграї з більш ніж 100 птахів фіксувалися в Марокко ще в 1960-их та 1970-их. Однак, між 1980–1990 було зроблено лише 103 записи, а з 1990 до 1999 ця цифра впала до 74 з кількістю птахів від 1 до 3.
В Україні під час міграцій і літування спостерігаються окремі особини та зграйки по 7-48 птахів.
Причини зміни чисельності остаточно не з'ясовані, ймовірно, надмірне полювання, знищення біотопів гніздування, міграційних зупинок та зимівель.
За даними МСОП, останній офіційно зафіксований раз кульона тонкодзьобого бачили в Марокко 1995 року.
Мігруючий вид із місць розмноження в Сибіру крізь усю Центральну і Східну Європу до місць зимівель в Північній Африці і Близькому Сході.
В Україні рідкісний пролітний вид, мігрує навесні в квітні — травні та восени в серпні — вересні, зупиняючись переважно на березі моря, лиманів, заток, поблизу мілких тимчасових озер, вздовж річок, на ділянках степової рослинності, або на косах, мілинах. Усього з 1998 по 2006 рр. відомо 15-27 спостережень в основному на Азово-Чорноморському узбережжі.
За візуальними спостереженнями, живиться водяними та наземними комахами та їх личинками, дощовими черв'яками, молюсками тощо.
До 2025 року мав міжнародний охоронний статус за IUCN як вид під критичною загрозою, охоронявся Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннською (Додатки І та ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, угодою AEWA, внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — зникаючий). У рамках Боннської конвенції укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо заходів збереження тонкодзьобого кульона.
На початку 2025 року МСОП офіційно оголосив кульона тонкодзьобого вимерлим видом[2].
Заходи, які вважали необхідними для збереження виду: створення у місцях регулярних реєстрацій виду природоохоронних територій, популяризація, роз'яснювальна робота з природокористувачами, особливо мисливцями.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Тонкоклювий кроншнеп - перший вид птахів, який вважається вимерлим у сучасному світі. zn.ua. 19 січня 2025. Процитовано 19 січня 2025.
- Черничко Р. М. Кульон тонкодзьобий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 454.
- Детективні реалії птаха-привида. Журнал Птах, № 4, грудень, 2002 р. [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — К., 2002. — 416 с.
- Новини Birdlife: Квест заради порятунку
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б. — К. : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.