Хохітва
| ?Хохітва | |
|---|---|
 Самець | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
| Родина: | Дрохвові (Otidae) |
| Рід: | Хохітва (Tetrax) Forster, 1817 |
| Вид: | Хохітва |
| Біноміальна назва | |
| Tetrax tetrax (Linnaeus, 1758) | |
| Синоніми | |
| Otis tetrax | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tetrax tetrax |
 Віківиди: | Tetrax tetrax |
 EOL: | 45513581 |
 ITIS: | 563379 |
 МСОП: | 22691896 |
 NCBI: | 172684 |
| Fossilworks: | 369004 |
Хохітва[1], стрепет (Tetrax tetrax) — птах родини Дрохвових, єдиний представник роду хохітва (Tetrax). Довжина до 50 см, вага до 1 кг. В Україні рідкісний гніздовий, зимуючий птах.
Ареал цього птаха займає північний захід Африки, південь Європи, Центральну Азію; південні популяції осілі, північні зимують від північний захід Африки до Центральної Азії. В Україні: осілий на Керченському півострові; мігрує та зимує в Присивашші, Степовому Криму, Північно-західному Приазов'ї.
Колись дуже численний на суцільних степах України, але з розорюванням їх майже зник. В Україні у гніздовий період — 30—50 ос. (можливе гніздування 5—7 самок), взимку загальна чисельність, ймовірно, сягає 70-80 ос. Світова популяція нараховує 100 тис. ос. Чинники зменшення чисельності: втрата біотопів, знищення гнізд під час випасання худоби та сінокосіння, розлякування птахів, зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів, вилучення з природи кладок та виводків, відстріл дорослих птахів.
Оселяється на ділянках цілинних степів, пасовищ, перелогів з низьким помірно розрідженим травостоєм. З початку квітня самці розподіляються по гніздових територіях і токують до кінця червня. Моногам. Гніздо — неглибока ямка в ґрунті з невеликою кількістю вистілки з сухих трав'яних рослин. Відкладання яєць відбувається з кінця квітня до кінця травня. У кладці 3–4 яйця. Тривалість інкубації 20–28 діб. Підйом на крило у віці 25–30 діб.
Статева зрілість з 2 року, у самок можливо з 1 року.
Живляться головним чином вегетативними частининами, квітами та зернами трав'яних рослин; у гніздовий період переважають безхребетні.
Вид занесено до Європейського червоного переліку, включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. В Україні гніздиться поза межами природоохоронних територій через відсутність розрідженого невисокого травостою, який підтримується дикими копитними або помірним випасанням худоби. Необхідно: створити відповідні умови у степових заповідниках та додаткові охоронні території на Керченському півострові; знищувати здичавілих собак та воронових птахів; заборонити полювання в місцях поширення виду на Керченському півострові; посилити контроль за полюванням у Північно-західному Приазов'ї та на Сиваші; запобігати вилучення кладок та виводків.
- Андющенко Ю. О. Хохітва // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 445. — ISBN 978-966-7059-0-7.
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б. — К. : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
- М. М. Щербак. Стрепет (Хохітва) / По сторінках Червоної книги // Рідна природа. — 1988. — № 2. — ISSN 0131-6001. [Архівовано 5 липня 2024 у Wayback Machine.]
- Хохітва в Червоній книзі України [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
