Голуб-синяк
| Голуб-синяк | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Columba oenas Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал голуба-синяка Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Голуб-синяк[1] або клинтух (Columba oenas) — вид птахів родини голубових (Columbidae). Один із 51-го видів роду; один із 3-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах.
Опис[ред. | ред. код]
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Довжина тіла 32—34 см, маса самця 303–365 г, маса самки 280—290 г, розмах крил 63—70 см. Характерне блакитно-сизе забарвлення з пурпурно-зеленуватим металічним відливом на шиї. Слабо виражені смужки на крилах. На грудях клинтуха розвинутий рожево-винний відтінок. Дзьоб червоний біля основи, та жовтий на кінці, з білою восковицею. Ноги червоні.
Самці та самки зовні майже не відрізняються: самка має менш яскраве опірення і темніший дзьоб. Молоді птахи мають блідіше забарвлення, з буруватим відтінком. Металічний відлив на шиї в молодняка не виражений.
Голос і поведінка[ред. | ред. код]
Достатньо тихий птах. Голос самця — воркування, довга серія монотонних і глухих двоскладових звуків з наголосом на першому складі «гухуу-гухуу». Політ енергійний; при злеті видає різкий свист крилами. Під час розмноження веде себе скритно, ховаючись у густому листі дерев і затихаючи при наближенні тварин і людини. Живляться тут же, недалеко від гнізда, на землі. На перельоті ще обережніший, зазвичай зупиняється на недоступних для інших тварин ландшафтах.
Поширення[ред. | ред. код]
Ареал охоплює майже усю Європу, Малу Азію, Закавказзя, південь Центральної Азії. В Україні поширений у Карпатах, Поліссі, частково в Лісостепу, Гірському Криму і, можливо, заплави Дунаю. Останнім часом виявлений на гніздуванні на Луганщині[2]. Зимує на півдні ареалу; в Україні — на півдні, зрідка в інших місцях.
Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код]
Чисельність у Європі оцінюється в 520–730 тис. пар[3]. В Україні нечисленний у більшості районів Полісся і Криму, рідкісний — у Лісостепу. Загальна чисельність на гніздуванні в Україні не більше 8—12 тис. пар. Влітку у стиглих букових лісах Карпат та на рівнині чисельність становить 4—6 ос./км², у інших типах лісу — 0,07—2 ос./км². У бучинах Закарпаття близько 2,5—3 тис. пар. У заповідниках чисельність така: Рівненському — до 100, «Прип'ять-Стохід» — до 100, Поліському — до 10, Шацькому — до 10 пар. Зимує в Криму, Присивашші, Приазов'ї, у теплі зими — також у Запорізькому Придніпров'ї[4]. Чисельність зимуючих синяків в Україні становить 500—1500 ос.
Основні чинники зниження чисельності: зменшення площ старих лісів, омолодження деревостанів, вирубування дуплистих дерев, отруєння хімікатами на полях, збільшення чисельності яструба великого і куниці лісової, фактор непокою.
Особливості біології[ред. | ред. код]
У Західній та Південній Європі, Передній Азії та Африці веде переважно осілий спосіб життя; на іншій частині ареалу перелітний або частково перелітний птах, при цьому процент мігруючих птахів зростає з півдня на північ. У Північній та Східній Європі, а також у Сибіру і Середній Азії — типово перелітний вид. Зимує у центральних та південних областях Європи (особливо численним є на Піренейському півострові та на півдні Франції), на південь від Чорного та Каспійського морів.
В Україні перелітний птах, проте у помірно холодні зими трапляється майже по усій країні. Прилітає на місця розмноження у березні — квітні. Заселяє ліси різного типу, перевагу віддає листяним і мішаним, старим, з дуплистими деревами, поряд з відкритими місцями. У Карпатах улюблений біотоп — старі букові ліси. Гніздиться окремими парами. Для гнізд використовує дупла, інколи борті і порожнини в опорах ЛЕП. За один сезон може бути два виводки. У кладці 2 яйця. Насиджують обидва птахи, 16—17 днів. Пташенята залишають гніздо через 25—27 днів. Синяки об'єднуються в осінні зграї, частіше по 10—100 ос. Осінній відліт у вересні — жовтні.
Живиться насінням диких і культурних злаків, бобових, гречкових на полях, узбіччі доріг, порубах, зрідка комахами і дрібними молюсками.
Охорона[ред. | ред. код]
Охороняється Бернською конвенцією (Додаток ІІІ). Включено до Червоної книги України (2009) (статус — вразливий), полювання заборонене. З метою ефективнішої охорони необхідне збереження дуплистих дерев, охорона на прольоті, виключення чинника непокою, заборона полювання в усіх частинах ареалу, розвішування штучних гніздівель, організація заказників у місцях гніздування.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ветров В. В. Новые гнездящиеся птицы Луганской области и новые гнездовые адаптации // Птицы бассейна Северского Донца (Материалы 15 научной конференции) / Под ред. Л. И. Тараненко. — Донецк, 2011. — Вып. 11. — С. 74–76.
- ↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- ↑ Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
Посилання[ред. | ред. код]
- Голуб-синяк [Архівовано 27 травня 2014 у Wayback Machine.] // Червона книга України.
- Книш М. П., Костюшин В. А., Фесенко Г. В. Голуб-синяк // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 481. — ISBN 978-966-7059-0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України: польовий визначник. — Київ, 2002. — 416 с. (с. 210—211). — ISBN 966-7710-22-X
|
