Латвійська залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Латвійська залізниця
Тип Державне акціонерне товариство
Заснування 1994 (23 роки)
Штаб-квартира Латвія Рига, Латвія
Ключові особи Голова правління:
Угіс Магоніс
Продукція Залізничний транспорт
Співробітники більше 12400 (2009 рік)[1]
Сайт ldz.lv

Латвійська залізниця (латис. Latvijas dzelzceļš) — національна державна залізнична компанія Латвії.

Повне найменування — Державне акціонерне товариство «Latvijas dzelzceļš» (латис. Valsts akciju sabiedrība «Latvijas dzelzceļš»)

Заснована у 1919 році[2] та відновлена ​​у 1994 році[3] на базі латвійської частини Прибалтійської залізниці.

Компанія обслуговує всю залізничну мережу країни: 2263,3 км шляхів колії (з них електрифіковані 258,8 км шляхів)[4][5].

Головний офіс розашований в Ризі за адресою: вул. Гоголя, 3[6]. З 2005 року головою правління компанії є Угіс Магоніс (латис. Uģis Magonis)[7].

Тяговий рухомий склад[ред.ред. код]

Раніше чинний, нині списані[ред.ред. код]

Залізничні лінії[ред.ред. код]

Електрифіковані залізничні лінії[ред.ред. код]

Латвійська електрифікована залізниця є найдовша в Прибалтиці, довжиною 249км (+12 км не використовується). На сьогоднішній день існує 4 електрифіковані, по яких ходять електропоїзди ЕР2/ЕР2Т/ЕР2М

  • 1 лінія: Залізнична лінія Торнякалнс — Тукумс II довжиною 68 км на сьогодні — найбільш завантажений маршрут електропоїздів, в літній час інтервал руху становить 10-15 хвилин, оскільки цей маршрут пролягає через Юрмалу, привертає велику кількість туристів. З цієї ж гілці раніше слідував дизель-поїзд до Вентспілсу. Лінія була електрифікована у 1966 році.

Станції (25): Рига, Торнякалнс, Засулаукс, Депо, Золітуде, Іманта, Бабіте, Пріедайне, Лієлупе, Булдурі, Дзінтарі, Майорі, Дубулти, Яундубулти, Пумпурі, Меллужі, Асарі, Вайвара, Слока, Кудра, Кемері, Смарде, Мілзкалне, Тукумс I, Тукумс II.

  • 2 лінія: Залізнична лінія Торнякалнс — Єлгава завдовжки 43 км. Найкоротша гілка для електропоїздів. Пролягає через місто Олайне. По цій гілці курсує дизель-поїзд в Лієпаю, раніше ходив і в Реньге. Лінія була електрифікована у 1972 році.

Станції (13): Рига, Торнякалнс, Атгазене, Бізнесу Аугскола Туріба, Тірайне, Баложі, Яунолайне, Олайне, Далбі, Ціна, Озолніеку, Цукурфабріка, Єлгава.

  • 3 лінія: Залізнична лінія Земітани — Скулте довжиною 56 км. Вельми протяжна гілка, але з малим пасажиропотоком. Проходить через населені пункти: Царнікава, Гауя, Гарціемс, Ліласте, Саулкрасти, Звейніекціемс. Раніше по цій гілці ходив дизель-поїзд в Лімбажі, алою і Руїену. У 1957 році була електрифікована до станції Мангал, 1971 року — до Звейніекціемса. Лінія повністю електрифікована у 1991 році.

Станції (20): Рига, Земітани, Брас, Саркандаугава, Мангал, Зіемельблазма, Вецдаугава, Вецакі, Калнгале, Гарціемс, Гаруп, Царнікава, Гауя, Ліласте, Інчупе, Пабажі, Саулкрасти, Кішупе, Звеніекціемс, Скулте.

  • 4 лінія: Залізнична лінія РигаАйзкраукле. Найдовша електрифікована гілка, і найпізніша довжиною 82,5 км. Пролягає через місто-супутник Риги Саласпілс, Огре, і далі через міста Лієлварде та Айзкраукле. По цій гілці слідують дизель-поїзда в Гулбене, Крустпілс, Резекне, Зилупе та Даугавпілс, а також міжнародні поїзди до Москви, Санкт-Петербург та Мінськ. Лінія була електрифікована у 1972 році.

Станції (24): Рига, Вагону Паркс, Яняварти, Даугмале, Шкіротава, Гайсма, Румбула, Дарзіні, Доле, Саласпилс, Саулкалне, Ікшкіле, Яуногре, Огре, Парогре, Ціемупе, Кегумс, Лієлварде, Кайбала, Юмправа, Дендрарійс, Скрівері, Мулдакменс, Айзкраукле.

Не побудовані

Крім чотирьох ліній, були заплановані ще дві електрифіковані лінії, куди б слідував електропоїзд. На сьогоднішній день вони не побудовані або попросту не закінчені.

  • 5 лінія: Залізнична лінія Рига — Сігулда довжиною 53 км. За планом, електрифікація повинна була завершитися у 1991 році. Однак до моменту проголошення незалежності Латвії електрифікацію встигли довести лише до станції Ропажі. У 1980-1990-ті роки електропоїзди прямували по цьому маршруту до станції Ропажі. В експериментальному порядку були запущені контактно-акумуляторні поїзди, які до Ропажі ходили на електротязі, а до Сигулди слідували автономно; такий самий принцип використовувався і на лінії в Лімбажі. У середині 1990-х років електрифікацію скоротили до Югли (довжина 10,2 км). Досі до станції Ропажі можна бачити стовпи, які колись тримали контактну мережу.

Станції (12): Рига, Земітани, Чіекуркалнс, Югла, Балтезерс, Гаркалне, Кріевупе, Вангажі, Інчукалнс, Еглюпе, Сілціемс, Сігулда. Нині в Сігулду і далі (до Цесіса, Валмієри та Валки) курсує дизель-поїзд.

  • 6 лінія: Залізнична лінія Рига — Ерглі довжиною 92 км. Доказом запланованої електрифікації цієї гілки служить коротка контактна мережа, яка веде на платформу Яняварти, куди прямувала автомотриса в Ерглі (контактна мережа закінчується в 150 метрах за мостом).[джерело не вказане 2372 дні] В майбутньому цей проект навряд чи буде реалізований, оскільки гілка Сауріеші — Ерглі вже демонтована.

Станції (23): Вагону Паркс, Яняварти, Рига-преч, Ацоне, Сауріеші, Цекуле, Ківуля, Баяр, Ремінний, Аугшціемс, кард, Сідгунда, Сунтажі, Кастране, Ватране, Кейпене, Платер, Таурупе, Лічупе, Балтава, Роплайні, Ерглі.

Проект електрифікації залізниці Даугавпілс — Резекне — Рига

28 квітня 2017 року компанія Latvijas dzelzceļš (LDz, Латвійська залізниця) подала в Центральне агентство з фінансів і договорами країни (CFLA) заявку на реалізацію першого етапу проекту електрифікації залізниці. Проект включений в Національний план розвитку на 2014-2020 роки. На першому етапі передбачається електрифікація залізничної мережі від Даугавпілса та Резекне в напрямку Риги з використанням технології змінного струму (25 кВ), в тому числі реконструкція існуючої електрифікованої залізничної мережі із заміною системи 3,3 кВ на систему 25 кВ[8].

Маршрути дизель-поїздів[ред.ред. код]

  1. Рига — Даугавпілс
  2. Рига — Гулбене
  3. Рига — Мадона
  4. Рига — Зілупе
  5. Рига — Лієпая
  6. Рига — Валга (Естонія)

Колишні маршрути 1990–2009[ред.ред. код]

  1. Рига — Іпікі, Руїена, Алоя, Лімбажі (демонтована у 2005 році лінія Скулте — Пярну)
  2. Рига — Реньде (лише вантажні перевезення)
  3. Рига — Мейтене (лише вантажні перевезення)
  4. Рига — Ерглі (вантажні перевезення до Сауреші, а далі пасажирське сполучення закрито у 2007 році, лінія демонтована у вересні 2009 року)
  5. Рига — Вентспілс (лише вантажні перевезення)
  6. Лієпая — Вентспілс (демонтована у 2007 році)

Міжнародні перевезення[ред.ред. код]

Всі міжнародні перевезення використовується тепловозом ТЕП70, окрім рейса в Валга, де курсує ДР1

  1. Рига — Москва
  2. Рига — Санкт-Петербург
  3. Рига — Валга (Естонія), прикордонна станція в Естонії, де можна зробити пересадку на поїзд до Тарту та Таллінна
  4. Рига — Мінськ (відновлений 2011 року, на ділянці Бігосово — Даугавпілс відновлено пасажирське сполучення)
  5. Вільнюс — Санкт-Петербург (через Ригу не слідує, але слідує по Латвії та має зупинки на станціях Даугавпілс, Резекне, Карсава). На станції Резекне-2 об'єднується зі складом поїзда Рига — Санкт-Петербург.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]