Мар'янівка (Васильківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Мар'янівка
Maryanivka vas gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Васильківський район
Рада/громада Мар'янівська сільська рада
Код КОАТУУ 3221485401
Облікова картка Мар'янівка (Васильківський район) // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. 
Основні дані
Засноване 1201
Населення 1017
Площа 6,531 км²
Густота населення 155,72 осіб/км²
Поштовий індекс 08650
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 50°03′59″ пн. ш. 30°10′10″ сх. д. / 50.06639° пн. ш. 30.16944° сх. д. / 50.06639; 30.16944Координати: 50°03′59″ пн. ш. 30°10′10″ сх. д. / 50.06639° пн. ш. 30.16944° сх. д. / 50.06639; 30.16944
Середня висота
над рівнем моря
192 м
Місцева влада
Адреса ради 08650, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мар’янівка, вул. Декабристів, 18, тел. 7-07-44
Карта
Мар'янівка is located in Україна
Мар'янівка
Мар'янівка
Мар'янівка is located in Київська область
Мар'янівка
Мар'янівка

Мар'янівка у Вікісховищі?

Мар'я́нівка — село у Васильківському районі Київської області.

Історія[ред.ред. код]

Околиці Мар'янівки були заселені вже в ХІІ столітті. Перші письмові згадки про це село походять з останньої третини XVIII ст. Перші жителі поселилися на притоці річки Рось — Роток. Раніше притока Росі р. Роток протікала через сучасне село Мар'янівку. З року в рік Роток ставала мілководною і перетворилася на болото.[джерело?]

Переп'ятиха[ред.ред. код]

На південний захід від Мар'янівки знаходиться великий поховальний комплекс, у центрі якого розташовано один з найбільших курганів ранньої скіфської доби — Переп'ятиха. З цим курганом пов'язана легенда про велике давнє місто. З усіх боків воно було огороджене кам'яним муром. В місті височів замок князя Переп'ята і княгині Переп'ятихи, яку звали Мар'яна. В давню давнину князь Переп'ят пішов походом з Києва в далекі краї. Минуло два роки, а від нього не було жодної вісточки. Княгиня вважала, що загинув князь на полі бою, і дуже сумувала. А тут пронеслась тривожна вісточка — суне на Київ якесь озброєне військо. Княгиня зібрала свою дружину і вирішила піти з нею назустріч тому війську.

На світанку два військові табори зійшлись поблизу Фастова і почалась жарка січа. Був густий туман. Бились непереможно дві сторони, аж поки зійшло сонце. І перший сонячний промінь впав на вбитого князя Переп'ята. Впізнала княгиня чоловіка, заголосила, та не встав князь. Затих бій, воїни у розпачі оточили свою княгиню. А вона ламала руки, схилившись над чоловіком, а потім витягла меч і впала мертва поруч з мертвим князем. Їх поховали разом, насипали дві могили. Одну назвали — Переп'ят, а другу — Переп'ятиха[1]

Пам'ять про них дійшла до наших днів через назву могил, що височать недалеко від Мар'янівки. Могил навколо Мар'янівки налічується до 54, а біля Фастівця — 53. Та найвища з них — Переп'ятиха, а трохи менша — Варенська. Ці могили свідчать про жорстокі бої у цих місцях. Внаслідок частих баталій місто Переп'ятиха було зруйновано.

В грамоті Андрія Боголюбського Печерського монастирю, яка є пізнішою підробкою, також згадується про кургани Переп'ята і Переп'ятиху. Навколо Мар'янівки найбільша кількість могил. Отже, немає сумніву, що Мар'янівка була заселена в далекому минулому і носила іншу назву. Місцеві перекази пов'язують назву села з легендарною княгинею Мар'яною Переп'ятихою.

Браницькі[ред.ред. код]

В 1774 році Білоцерківське староство сейму Речі Посполитої, як і кілька інших старовинних українських міст, були подаровані польському королю Станіславу ІІ Августу, а він роздав їх своїм вельможам. Біла Церква і навколишні землі із 100 тисячами населення були подаровані Францишку-Ксаверію Браницькому. В середині XIX ст. ці землі були розділені між його онуками — графами Олександром, Владиславом-Міхалом і Костянтином-Ґжеґожем Браницькими.

Браницькі мали земельні володіння у Васильківському, Канівському, Звенигородському, Черкаському, Радомишльському повітах.

Розміри володінь:

  • Олександр — 28 076 десятин,
  • Владислав — 131 583 десятин,
  • Костянтин — 47 326 десятин, Всього — 206 985 десятин.

Селян ревізьких душ (чоловічої статі) разом мали 40740 чоловік.

Православне (українське) населення с. Мар'янівки було приписане до парафії Ксаверівської церкви, а католицьке (польське) населення — до парафії Мотовилівського костьолу. В середині XIX ст. в ній було населення: православних — 1177, католиків — 117.

Пізніше володіння від Білої Церкви до Києва перейшли до графині Марії Браницької. Вона мала 99 маєтків, управляли якими її родичі. Браницька надавала землі в оренду полякам, що приїжджали і оселялися один біля одного поселенням. Воно одержало назву 2-га Мар'янівка.

Інші володарі[ред.ред. код]

Село Мар'янівка перейшло в користування пану польському Яструбовському, на той час село налічувало 568 дворів і 3009 жителів. Землі було 2 334 десятини, з яких поміщицьких — 900 десятин, церковних — 32, а після смерті чоловіка управляла Яструбовська (його жінка) і в 1915 році передала володіння племіннику Ревуцькому.

З початку І світової війни чоловіче населення с. Мар'янівки було мобілізоване і відправлене на фронт. Багато мар'яніців загинуло, решта повернулася скаліченими. Становище селян дедалі гіршало. Наростала революційна боротьба, яку очолив робітничий клас. Селяни с. Мар'янівки зустріли Жовтневу революцію з величезним піднесенням. Селяни почали захоплювати поміщицьку землю, реманент, худобу. Пан Ревуцький змушений був просити каральний загін у київського губернатора.

Персоналії[ред.ред. код]

Мар'янівка — батьківщина всесвітньо відомого тенора Івана Семеновича Козловського.

У селі народилася українська співачка (сопрано), народна артистка України (1995) Віра Григорівна Мартиненко.

Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського[ред.ред. код]

В Мар'янівці знаходиться Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського, до складу якого входять хата родини Козловських, пам'ятник видатному співаку та парк.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. газета «Шлях Ілліча» № 30 (332) за 1964 р.

Література[ред.ред. код]

  • Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. Пшонківський, 2009. — С. 407.
  • Чернецький Є. Мар'янівка і Козловські наприкінці ХІХ століття. — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2013. — 20 с.: іл.
  • Чернецький Є. Мар'янівка і її мешканці в перший рік ХХ століття. — Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2014. — 112 с.

Посилання[ред.ред. код]

www.vasilkov.com.ua