Чорноморський суднобудівний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Наваль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорноморський суднобудівний завод
Тип ПАТ
Галузь суднобудування, судноремонт
Засновано 1897
Штаб-квартира  Україна, Миколаїв Україна Україна
Ключові особи Ілля Горн
Холдингова компанія Smart Maritime Group
Сайт www.chsz.biz

CMNS: Чорноморський суднобудівний завод на Вікісховищі

Чорномо́рський суднобудівни́й заво́д (ЧСЗ) — українське корабле- та суднобудівне підприємство. Розташовано у Миколаєві (Україна).

Історія[ред. | ред. код]

Знімок важкого авіаносного крейсеру Адмірал Кузнецов на стапелі ЧСЗ. Знімок зроблений із супутника США KH-8 4 липня 1984 року

Утворений 1907 шляхом об'єднання двох корабелень, посталих у 1895—1897, в одне підприємство під назвою «Наваль». Після створення завод очолював інженер, організатор виробництва і промисловий магнат Іоаким Каннегісер.

У листопаді 1922 року заводу було присвоєно ім'я Андре Марті і Луї Бадіни — французьких військових моряків, які були одними з організаторів заворушень на кораблях французької ескадри в 1919 р. під час перебування її в Чорному морі. Згодом Луї Бадіна відійшов від комуністичного руху, і в 1924 році його ім'я зникло з назви підприємства. До грудня 1957 року завод продовжував носити ім'я Андре Марті.[1]

Упродовж 1956—1968 років завод носив ім'я Івана Носенка — радянського державного діяча, інженера-контр-адмірала, міністра суднобудівної промисловості СРСР, що тривалий час працював на заводі. Після втечі до США його сина Юрія, що був співробітником Другого головного управління КДБ СРСР, ім'я Носенка з назви заводу прибрали.[2]

Українська революція[ред. | ред. код]

Після відновлення незалежності[ред. | ред. код]

Господарський суд Миколаївської області, 3 липня 2018 року, визнав банкрутом Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод».[3]

Структура[ред. | ред. код]

Державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод».[4]

  • ВАТ "Суднобудівна верф «Меридіан»;
  • ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф»;
  • ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод»;
  • ВАТ "Малярно-ізоляційне підприємство «Радуйга»;
  • ВАТ "Чорноморський меблевий завод «Чорномормеблі»;
  • ВАТ "Будівельно-монтажне управління «Чорноморсервіс».

Продукція[ред. | ред. код]

ЧСЗ випускав великовантажні і пасажирські судна, великі морозильні траулери-рибозаводи (вперше 1956 в СРСР), судна китобійної бази «Україна»1957), а також прогулянкові човни, палубні суднові механізми, сільськогосподарські машини тощо.

Нині ЧСЗ виконує держзамовлення з будівництва новітніх військових кораблів для ВМС України — корветів проекту 58250

Вид на ЧСЗ і «Нібулон» з острова Батарея

У 2010 р. на воду було спущено універсальний транспортний корабель CF 38850.

Завод має у розпорядженні стапелі, які можуть бути задіяні при будівництві авіаносців.

Так званий перший стапель раніше був реконструйований і станом на 2012 р. на ньому можливе виконання комплексу робіт, пов'язаних зі спорудженням великих кораблів і суден водотоннажністю до 105 тис. тонн, встановлення на них великогабаритних механізмів. Другий — «нульовий» стапель — готовий більш ніж на 90 % і за необхідністю у найкоротші терміни також може бути введений у дію[5].

Восени 2014 року підприємство переорієнтовується на виготовлення обладнання та комплектуючих для підприємств металургійної галузі — як умови виживання під час глибокої кризи в суднобудуванні, повідомив генеральний директор ПАТ «ЧСЗ» Олександр Остапенко. Комплектуючі замовляють заводи групи «Метінвест», Марганецького та Орджонікідзевського ГЗК, Corum Group.

В березні 2018 року у зв'язку з розширенням виробничої діяльності Миколаївського майданчику компанії «Smart Maritime Group» (Чорноморський суднобудівний завод), підприємство оголосило набір на 150 вільних вакансій  — збиральників та зварювальників судових, кранівників та фахівців з інших робочих спеціальностей.[6]

Побудовано на заводі[ред. | ред. код]

  • Важкий атомний авіаносний крейсер проекту 1143.7
    • авіаносець «Ульянівськ» (закладено 25 листопада 1988, введено в експлуатацію 1995 (планувалось), будівництво припинене 1 листопада 1991, не добудований, розібраний на стапелі).

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]