Сумська Наталя В'ячеславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Наталія Сумська)
Jump to navigation Jump to search
Наталя Сумська
Silver - replace this image female.svg
Ім'я при народженні Наталя В'ячеславівна Сумська
Народилася 22 квітня 1956(1956-04-22) (62 роки)
с. Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Рід діяльності актор і ведучий
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Інтер
Роки діяльності 1977 — дотепер
Чоловік Хостікоєв Анатолій Георгійович
Діти Дарина Мамай
В'ячеслав Хостікоєв
Батьки Сумський В'ячеслав Гнатович
Сумська Ганна Іванівна
Брати / сестри Сумська Ольга В'ячеславівна
IMDb nm0838920
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України — 2000
Заслужений артист України
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2008

Наталя Сумська у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ната́ля В'ячесла́вівна Сумська́ (22 квітня 1956[1], Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР) — українська акторка та телеведуча, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії (2008), лауреат Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася в селі Катюжанка Київської області у спадковій родині акторів. Батьки — актори Національного театру ім. Івана Франка народний артист України В'ячеслав Сумський та заслужена артистка України Ганна Опанасенко-Сумська. До 10 років жила у Львові.

У 1977 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Народного артиста України Анатолія Решетникова).

З 1977 — акторка Національного академічного театру ім. Івана Франка.

Від осені 2003 до початку 2010 — ведуча програми «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер», випуск якої припинено попри досить високі рейтингові показники.[2][3]

Працює в театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв».

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[4]

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина народного артиста Анатолія Хостікоєва. Має двох дітей: дочку Дарину Мамай-Сумську (1982) (від першого шлюбу з оператором Ігорем Мамаєм[5]) та сина В'ячеслава Хостікоєва (1996).

Молодша сестра — Ольга Сумська (1966).

Вистави[ред.ред. код]

  • Юлька — «Регіон» Миколи Зарудного
  • Надія — «Трибунал» Андрія Макайонока
  • Віка — «Вибір» Юрія Бондарева
  • Дідона  — «Енеїда» за Іваном Котляревським
  • Марго — «Шиндаї» Ігоря Афанасьєва
  • Амелія — «Мазепа» Юліуша Словацького
  • Бучкіна — «Жіночий стіл у мисливській залі» Віктора Мережка
  • Оксана — «Різдвяна ніч» Миколи Гоголя
  • Людмила — «Васса Желєзнова» Максима Горького
  • Жанна д'Арк — «Біла ворона» Юрія Рибчинського
  • Марі — «Блез» Клода Маньє
  • Фйорелла — «Моя професія — синьор з вищого світу»
  • Ялина — «Засватана — не вінчана» Володимира Бегми, Михайла Ткача
  • Катерина Квятковська — «Талан» Михайла Старицького
  • Гелла — «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова
  • Кандіда — «Крихітка Цахес» Ярослава Стельмаха
  • Маша — «Три сестри» Антона Чехова
  • Анна Дембі — «Кін ІV»
  • дружина  — «Про мишей і людей» Джона Стейнбека
  • Еліза Дулітл — «Пігмаліон» Бернарда Шоу
  • Емілія — «Отелло» Вільяма Шекспіра
  • Ганна Андріївна — «Ревізор» Миколи Гоголя
  • Кайдашиха — «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя -Левицького
  • Мадам Гортензія — «Грек Зорба» Нікоса Казандзакіса
  • Одарка  — «Задунаєць за порогом» за мотивами опери Семена Гулака-Артемовського
  • Хельга  — «Люкс для іноземців» за мотивами комедії Девіда Фрімана
  • Маня — «Ураган на ім'я Одеса»
  • Ганна Павлівна Протасова, Ганна Дмитрівна Кареніна — «Живий труп» Льва Толстого
  • Матільда — «Моя професія — синьйор з вищого світу» Ренцо Тарабуззі, Джулліо Скарначчі
  • Раїса Павлівна Гурмижська — «Ліс» Олександр Островський
  • Флоренс Фостер Дженкінс — «Незрівнянна» Пітер Квілтер

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1973 — Чінара
  • 1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — епізод
  • 1978 — «Наталка Полтавка» — Наталка
  • 1989 — «Чекайте зв'язкового» — Марина Карпівна Поліщук, вчителька, дружина Романа
  • 1980 — «Дивна відпустка»
  • 1980 — «Від Бугу до Вісли» — Надя Циганок
  • 1980 — «Чекаю й сподіваюсь» — радистка Віра
  • 1980 — «Дударики» — Христина
  • 1980—1981 — «Мужність» — Галчонок
  • 1981 — «Така пізня, така тепла осінь» — суперниця
  • 1982 — «Побачення» — Женя
  • 1984 — «І прекрасна мить перемоги» — Женя Сабурова
  • 1984 — «Загублені в пісках»
  • 1984 — «В лісах під Ковелем» — Марина
  • 1985 — Диктатура (фільм-вистава) — Небаба
  • 1985 — «Чужий дзвінок» — вчителька
  • 1985 — «Кармелюк» — Марія Кармелюк
  • 1986 — «Крижані квіти»
  • 1987 — «Солом'яні дзвони»
  • 1987 — «Конотопська відьма» (фільм-вистава)
  • 1988 — «Державний кордон» — Марія
  • 1988 — «Театральний сезон»
  • 1989 — «Гори димлять» — Марічка, головна роль
  • 1989 — «Закон» — Інна Василівна
  • 1989 — Назар Стодоля (фільм-вистава) — Стеха
  • 1991 — «Карпатське золото» — Ольга
  • 1991 — «За часів Гайхан-бея»
  • 1992 — «Для домашнього огнища» — Юлія Шаблинська
  • 1992 — «Постріл у труні» — дружина Романа
  • 1993 — «Злочин з багатьма невідомими» — Евка Підгайна
  • 1997 — Роксолана. Настуня — циганка
  • 1997 — «Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа» — циганка
  • 2002 — «Вишивальниця в сутінках» — Марина Володимирівна, вчителька, головна роль
  • 2007 — «Коли її зовсім не чекаєш» — Наталя, дружина Петра
  • 2007 — «Дуже новорічне кіно»
  • 2012 — Перекотиполе — Галя
  • 2014 — Поки станиця спить — Віра Петрівна, дружина Гаврила Петровича
  • 2014 — Трохи інші — Жанна Йосипівна
  • 2014 — Пляж — Ольга Павлова
  • 2014 — Брат за брата-3 — Олена Фролова
  • 2015 — Казка старого мельника
  • 2015  — Слуга народу — Марія Стефанівна, мати президента
  • 2016 — Катерина — Марія Павлівна, мати Катерини
  • 2016-2017 — Село на мільйон — Тетяна, дружина голови сільради
  • 2017 — Сторожова застава — Маланка
  • 2017 — Слуга народу 2 від любові до імпічменту — Марія Стефанівна, мати президента

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]